Бангвеулу

Коротко

• Відкрите плесо — близько 3 тис. км², а разом із болотами й заплавами система займає близько 15 тис. км².
• Середня глибина — лише близько 4 м, найбільша — до 10 м; рівень води за рік коливається на 1–2 м.
• Головна притока — Чамбеші, яку вважають верхів’ям Конго; стік — річкою Луапула.
• 1868 року озеро першим із європейців побачив Девід Лівінгстон, який 1873 року помер неподалік.

Бангвеулу лежить на рівнинному Замбійському плато, де різниця висот на десятки кілометрів вимірюється метрами. Через це межу між озером, болотом і суходолом тут провести важко: у сезон дощів вода розливається по заплавах на відстань до 45 км, а в посуху відступає.

Озеро

Відкрите плесо озера має близько 3 тис. км². Його розділяють на кілька частин паралельні піщані коси та острови, витягнуті з південного заходу на північний схід. Окремі ділянки мають власні назви — Чифунабулі, Валілупе, Камполомбо. Добре виражений берег, місцями з піщаними пляжами, є лише на заході, біля міста Самфья — головного порту й адміністративного центру округу.

Середня глибина — близько 4 м, найбільша — до 10 м. Сезон дощів триває з жовтня-листопада до квітня-травня; найвищий рівень води буває зазвичай у травні, найнижчий — у грудні.

Болота

З півночі, сходу й півдня озеро оточують болота Бангвеулу площею не менше 9 тис. км² — постійні трясовини з папірусом, лагунами та лабіринтом проток. Далі тягнуться сезонно затоплювані трав’янисті рівнини. Вся ця система живиться приблизно сімнадцятьма річками, найбільша з яких — Чамбеші, а вода виходить річкою Луапула, що далі тече до озера Мверу й Конго.

Болота працюють як природний регулятор: вони повільно віддають воду й стримують повені в долині Луапули. Протоки часто заростають плавучими островами папірусу, тому пересуваються тут переважно на довбаних човнах.

Історія і господарство

Європейці знали про озеро з розповідей місцевих вождів і суахілійських торговців. 1868 року його північну частину побачив шотландський місіонер і мандрівник Девід Лівінгстон. Під час останньої експедиції він заблукав у болотах, шукаючи витоки Нілу, і 1873 року помер у селищі вождя Чітамбо на південь від озера; це місце позначає меморіал.

Багатства озера вплинули й на колоніальні кордони. Бельгійський король Леопольд II, власник Вільної держави Конго, домагався від британців коридору від Катанги до Бангвеулу, щоб дістатися рибних і мисливських угідь. Так з’явився Конголезький виступ — клин території Конго, що вдається в Замбію, хоча до самого озера він так і не дійшов.

Береги заселяють народи, що розмовляють мовою бемба. Головне заняття — рибальство: на початку 2000-х років річний вилов оцінювали в 13–14 тис. тонн. Більшість водно-болотних угідь певною мірою охороняється.

Запитання

Чому площу Бангвеулу подають так по-різному?

Береги майже пласкі, тож навіть невеликий підйом води в сезон дощів відсуває край розливу на десятки кілометрів. Старі довідники наводили від 4 до 15 тис. км², змішуючи саме озеро й затоплювані болота. Сучасні оцінки відокремлюють відкрите плесо (близько 3 тис. км²) від усієї водно-болотної системи (близько 15 тис. км²).

Які тварини живуть на болотах Бангвеулу?

Найвідоміші — великі стада чорного лічі, антилопи, що майже не трапляється деінде, а також рідкісні птахи, зокрема китоголов. Озеро й болота дають рибу для тисяч місцевих рибалок.

Див. також

• Арувімі Довжина разом з Ітурі — близько 1250–1300 км, площа басейну — понад 116 тис. км².
• Байкал Максимальна глибина — 1642 м, площа — 31 722 км², довжина 636 км.
• Балхаш Довжина близько 605 км, ширина від 9–19 км на сході до 74 км на заході, найбільша глибина — 26 м.
• Розділ «Озера» Усі статті підрозділу «Озера».

Джерела

1. Lake Bangweulu — Wikipedia (англійська)
2. Бангвеулу — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.