БАЙКАЛ
Байкал
Байкал — тектонічне озеро на півдні Східного Сибіру, між Іркутською областю та Бурятією (Росія), найглибше й найдавніше озеро Землі та найбільша за об’ємом прісна водойма планети.
Коротко
- Максимальна глибина — 1642 м, площа — 31 722 км², довжина 636 км.
- Містить близько 23,6 тис. км³ води — понад п’яту частину прісних поверхневих вод Землі.
- Улоговина — активна рифтова зона віком 25–30 млн років; у Байкал впадають сотні річок, витікає лише Ангара.
- Більшість видів тварин озера — ендеміки, серед них байкальська нерпа й живородна риба голом’янка; з 1996 року — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.
Дно Байкалу лежить майже на 1200 м нижче рівня океану, а під ним ще близько семи кілометрів осадів. Земна кора тут повільно розходиться, і озеро — видимий слід цього розлому, найглибшого континентального рифту на планеті.
Розміри
Байкал витягнувся серпом з південного заходу на північний схід на 636 км, найбільша ширина — 79 км. Площа дзеркала — 31 722 км², трохи більша за Бельгію. Найбільша глибина, 1642 м, — біля острова Ольхон, середня — близько 744 м.
Головна особливість — об’єм. У Байкалі приблизно 23,6 тис. км³ води, тобто 22–23 % прісної води на поверхні Землі. Вода холодна й дуже прозора: диск видно на глибині до 40 м.
Походження
Улоговина озера виникла в Байкальській рифтовій зоні 25–30 млн років тому, тож Байкал вважають найдавнішим озером на Землі. Його осади не зрізали материкові льодовики, і керни, підняті з дна в 1990-х роках у межах російсько-американсько-японського проєкту, зберегли кліматичний запис за останні 6,7 млн років. Рифт активний і досі: 1862 року землетрус занурив під воду ділянку дельти Селенги понад 200 км², і утворилася затока Провал.
Притоки й береги
У Байкал впадають понад 300 річок, найбільші — Селенга, Верхня Ангара й Баргузин. Витікає тільки Ангара, притока Єнісею. Озеро оточують хребти Приморський, Байкальський, Баргузинський, Хамар-Дабан; найбільші острови — Ольхон і Ушканячі.
Влітку поверхня посередині прогрівається до +9…+12 °C, біля берегів — до +20 °C, а глибше 300 м температура цілий рік тримається близько +3 °C. Місцеві вітри мають власні імена — баргузин, култук, сарма.
Живий світ
Байкал — один із найбагатших на ендеміки водойм світу. Серед найвідоміших:
- байкальська нерпа — ендемічний вид тюленя, що живе тільки в прісній воді озера;
- голом’янки — напівпрозорі живородні риби, що мешкають на великих глибинах;
- омуль — промислова риба родини лососевих;
- сотні видів ракоподібних-бокоплавів і діатомових водоростей, багато з яких більше ніде не трапляються.
Охорона
1996 року ЮНЕСКО внесло Байкал до списку Світової спадщини. Частина узбережжя входить до Баргузинського (заснований 1916 року, один з найстаріших у регіоні) і Байкальського заповідників та національних парків. Довгий час головною загрозою для озера вважали Байкальський целюлозно-паперовий комбінат; його закрили 2013 року, але проблеми з забрудненням, туризмом і змінами клімату залишаються.
Запитання
Скільки води в Байкалі порівняно з іншими озерами?
Близько 23,6 тис. км³ — більше, ніж у всіх п’яти Великих озерах Північної Америки разом. За площею Байкал лише сьомий у світі, але завдяки глибині за об’ємом прісної води йому немає рівних серед озер.
Чи замерзає Байкал?
Так. Лід стає наприкінці грудня — на початку січня, а скресає залежно від ділянки в травні або на початку червня. Через прозорість води лід часто буває майже прозорим. За останні пів століття середня температура поверхні зросла майже на 1,5 °C, і льодовий період скорочується.
Див. також
- Балхаш Довжина близько 605 км, ширина від 9–19 км на сході до 74 км на заході, найбільша глибина — 26 м.
- Бангвеулу Відкрите плесо — близько 3 тис. км², а разом із болотами й заплавами система займає близько 15 тис. км².
- Азональність Протилежна закономірність до широтної зональності; разом вони пояснюють, чому сусідні ділянки однієї зони бувають несхожими.
- Розділ «Озера» Усі статті підрозділу «Озера».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ААРЕ Ааре (нім. Aare, фр. Aar) — річка у Швейцарії, ліва притока Рейну завдовжки близько 295 км, найдовша річка, що від витоку до гирла тече тільки територією країни.
- АБАДАН Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.
- АБАКАН Абакан (хакаською Ағбан) — місто в Росії, столиця Республіки Хакасія, розташоване в Мінусинській улоговині на півдні Сибіру при впадінні річки Абакан у Єнісей.
- АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.