Бальнеологія

Коротко

• Охоплює бальнеотерапію (лікування водами), бальнеотехніку (видобуток, зберігання, транспортування) і бальнеографію (опис джерел і курортів).
• Мінеральні води класифікують за мінералізацією, іонним складом, газами, мікроелементами, кислотністю й температурою.
• Наукові основи заклали хімічні аналізи XVIII–XIX століть, зокрема дослідження Берцеліуса в Карлових Варах 1822 року.
• В Україні відомі бальнеологічні курорти — Трускавець, Моршин, Східниця, Миргород, Хмільник, Поляна, Свалява.

Римські терми, середньовічні «купелі» біля гарячих джерел, бювети сучасних курортів — люди віддавна вірили в цілющу силу мінеральної води. Бальнеологія перетворила цю віру на предмет дослідження: з’ясовує, що саме є у воді, як воно діє на організм і кому допоможе.

Що вивчає

Предмет бальнеології — мінеральні води й лікувальні грязі. Мінеральними називають підземні, рідше поверхневі води з підвищеним вмістом мінеральних або органічних речовин і особливими фізико-хімічними властивостями. Лікувальними вважають лише ті з них, склад яких відповідає встановленим нормам, підтвердженим досвідом застосування й спеціальними дослідженнями.

Наука має три розділи:

• бальнеотерапія — лікування, профілактика й реабілітація питтям, ваннами, промиваннями, інгаляціями;
• бальнеотехніка — каптаж (облаштування) джерел, видобуток, зберігання, підігрів, транспортування води до бюветів і ванних корпусів;
• бальнеографія — опис родовищ мінеральних вод і курортів.

Класифікація вод

Ознака	Групи
Мінералізація	від слабкомінералізованих (1–2 г/л) до розсолів (35–150 г/л) і надміцних розсолів (понад 150 г/л)
Іони	хлоридні, гідрокарбонатні, сульфатні; натрієві, кальцієві, магнієві та змішані
Гази	вуглекислі, азотні, сірководневі, радонові
Мікроелементи	залізисті, миш’яковисті, кременисті, бромні, йодні, йодобромні
Температура	холодні (до 20 °C), теплі (20–36 °C), гарячі (37–42 °C), дуже гарячі (понад 42 °C)

З історії

Про лікувальні властивості води писали ще Геродот і Гіппократ, а римський лікар Архіген у I столітті запропонував першу класифікацію мінеральних вод. У XV–XVI століттях італійські лікарі Мікеле Савонарола й Габріеле Фаллопіо присвятили джерелам окремі трактати.

Наукова бальнеологія почалася з хімічного аналізу. Німецький лікар Фрідріх Гофман установив, що у водах є солі вугільної кислоти, кухонна сіль, сірчанокисла магнезія. 1822 року шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус виконав точний аналіз джерел Карлсбада, нинішніх Карлових Вар, і розробив методи дослідження мінеральних вод.

Доказова база

Ставлення до бальнеотерапії в різних медичних традиціях неоднакове. У країнах Центральної та Східної Європи курортне лікування водами давно входить до системи реабілітації. Водночас у міжнародній доказовій медицині його оцінюють стримано: дослідження не підтвердили, наприклад, ефективності ванн при ревматоїдному артриті, а англомовні довідники нерідко зараховують бальнеотерапію до традиційної медицини з недоведеною дією. Перед курсом процедур радять порадитися з лікарем, бо при хворобах серця, вагітності та деяких інших станах можливі ускладнення.

Курорти

Серед відомих бальнеологічних курортів Європи — Баден-Баден, Віші, Спа, Карлові Вари, Маріанські Лазні, Бад-Ішль, Гевіз. В Україні це передусім курорти Львівщини (Трускавець, Моршин, Східниця, Великий Любінь, Немирів) і Закарпаття (Поляна, Свалява, Шаян, Кваси, Берегове), а також Миргород, Хмільник, Куяльник під Одесою. В Одесі з 1920-х років працює науковий інститут курортології, нині Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології.

Запитання

Чим лікувальна мінеральна вода відрізняється від столової?

Лікувальні води мають вищу мінералізацію або містять біологічно активні складники, як-от сірководень, радон, йод, залізо, органічні речовини. Їх призначає лікар курсом і в певній дозі. Столові води слабко мінералізовані й придатні для щоденного пиття.

Чим бальнеологія відрізняється від бальнеотерапії?

Бальнеологія — наука в цілому: вона вивчає походження й склад вод і грязей, їхню дію, техніку видобутку, описує курорти. Бальнеотерапія — лише її практична, лікувальна частина, тобто застосування мінеральних вод для лікування, профілактики й реабілітації.

Див. також

• Абано-Терме Лежить приблизно за 10 км на південний захід від Падуї та за 45 км від Венеції.
• Абастумані Лежить на південному схилі Месхетського хребта, в ущелині річки Оцхе, на висоті близько 1300 м.
• Лазня Слово праслов’янське, пов’язане з дієсловом «лазити»: у лазні залазили на полицю, щоб попаритися.
• Розділ «Курорти» Усі статті підрозділу «Курорти».

Джерела

1. Бальнеологія — Вікіпедія (українська)
2. Balneotherapy — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.