АРНО
Арно
Арно (італ. Arno, лат. Arnus) — річка в Тоскані, у центральній Італії, завдовжки близько 241–248 км, що тече від Апеннін через Флоренцію та Пізу до моря; після Тибру — найважливіша річка Середньої Італії.
Коротко
- Починається на схилах гори Фальтерона в Апеннінах, у краю Казентіно, на висоті близько 1350 м.
- Протікає повз Ареццо, через Флоренцію, Емполі й Пізу, впадає в море біля Марина-ді-Піза.
- Площа басейну — понад 8,2 тис. км²; стік дуже мінливий — від кількох до тисяч кубометрів за секунду.
- Повінь 4 листопада 1966 року забрала щонайменше 41 життя й пошкодила мільйони творів мистецтва та книжок у Флоренції.
На ведуті Флоренції Арно завжди спокійна: дзеркальна смуга під арками Понте-Веккьо. Насправді це одна з найпримхливіших річок Італії. За кілька днів вона може перетворитися з ледь живого струмка на бурхливий потік, і місто не раз за свою історію опинялося під водою.
Від Фальтерони до Флоренції
Арно бере початок на горі Фальтерона в Тосканських Апеннінах, у гірському краї Казентіно. Спершу річка тече на південь, біля Ареццо круто повертає на північний захід і проходить довгою долиною Верхнього Вальдарно між масивом Пратоманьйо та пагорбами Сієни. Перед Флоренцією в неї впадає найдовша притока — Сьєве.
У Флоренції річку перетинають історичні мости, серед них Понте-Веккьо з крамничками на ньому та міст Санта-Трініта роботи Бартоломео Амманаті.
Нижня течія
Нижче Флоренції долина розширюється. Арно минає Емполі й Понтедеру, приймає притоки Пеза, Ельза та Ера й тече через Пізу. Колись гирло було біля самої Пізи, але наноси відсунули його на кілька кілометрів на захід, до Марина-ді-Піза.
Перед Пізою під руслом Арно тунелем проходить Імператорський канал, що осушує колишнє озеро Б’єнтіна — колись найбільше в Тоскані.
Мінливий стік
| Показник | Значення |
|---|---|
| Мінімальна витрата | близько 6 м³/с, у межень ще менше |
| Паводкова витрата | понад 2000 м³/с |
| Повінь 1966 року | ≈ 4500 м³/с у Флоренції |
Такий режим пояснюється середземноморським кліматом: сухе літо й сильні осінньо-зимові зливи в горах. Греблі, збудовані вище за Флоренцію, останніми десятиліттями помітно зменшили загрозу повеней.
Повінь 1966 року
4 листопада 1966 року після кількох днів злив Арно прорвала набережні у Флоренції. Загинула щонайменше 41 людина, вода й мул пошкодили або знищили мільйони творів мистецтва й рідкісних книжок. Катастрофа дала поштовх новим методам реставрації, проте навіть через десятиліття сотні творів ще чекають відновлення.
Назва
Римляни називали річку Arnus, про що пише Пліній Старший. Німецький філолог Ганс Краге відносив цю назву до найдавнішого шару європейської гідронімії, пов’язуючи її з праіндоєвропейським коренем зі значенням «текти, рухатися». Близька за походженням і назва сусідньої річки Рено, що тече на північ від Апеннін.
Запитання
У яке море впадає Арно?
Гирло лежить біля Марина-ді-Піза, на узбережжі, яке в одних джерелах відносять до Лігурійського, в інших — до Тірренського моря. Межа між ними проходить саме в цих широтах, тож обидва варіанти трапляються в довідниках.
Чому повінь 1966 року була такою руйнівною?
За добу у верхів’ях випало понад 400 мм опадів, у самій Флоренції — близько 190 мм. Витрата води в місті сягнула приблизно 4500 м³/с, вода прорвала набережні й залила історичний центр разом із бібліотеками, церквами й музеями. Реставрація пошкоджених творів триває десятиліттями.
Чи судноплавна Арно?
Для великих суден — ні. Від Флоренції до гирла річка доступна хіба що для невеликих суден, та й то з поправкою на різкі коливання рівня води.
Див. також
- Ааре Починається з Аарських льодовиків у Бернських Альпах, біля перевалу Грімзель.
- Арувімі Довжина разом з Ітурі — близько 1250–1300 км, площа басейну — понад 116 тис. км².
- Розділ «Ріки» Усі статті підрозділу «Ріки».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАДАН Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.
- АБАКАН Абакан (хакаською Ағбан) — місто в Росії, столиця Республіки Хакасія, розташоване в Мінусинській улоговині на півдні Сибіру при впадінні річки Абакан у Єнісей.
- АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.
- АБАКАНСЬКИЙ СТЕП Абаканський степ — степовий простір у західній частині Мінусинської улоговини в Республіці Хакасія (Росія), на лівобережжі Єнісею в долині річки Абакан та її приток.