Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АЗІАТСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

Азійський банк розвитку

Азійський (Азіатський) банк розвитку, АзБР (англ. Asian Development Bank, ADB), — регіональний міжнародний банк, що від 1966 року надає кредити, гранти й технічну допомогу для економічного та соціального розвитку країн Азії й Тихоокеанського регіону; штаб-квартира — у Мандалуйонзі, частині столичної агломерації Маніли (Філіппіни).

Розділ: Економіка та економічна теорія Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Заснований 19 грудня 1966 року; угоду про створення підписали 1965 року в Манілі.
  • У вересні 2024 року мав 69 членів — країни регіону й розвинені держави з інших континентів.
  • Голоси розподілені пропорційно до внесків у капітал; найбільші акціонери — Японія та США (по 15,571 % на кінець 2020 року).
  • Президентом традиційно є представник Японії; з 2025 року посаду обіймає Масато Канда.

У середині 1960-х Азія була одним з найбідніших регіонів світу. Ідею окремого банку розвитку для неї висували японські фінансисти й економісти Економічної комісії ООН для Азії та Далекого Сходу (ЕКАДС). Згодом ці два задуми об’єдналися, і 19 грудня 1966 року новий банк було засновано.

Створення

Перші пропозиції прозвучали ще 1956 року від міністра фінансів Японії, але тоді США підтримки не дали. 1963 року ідею офіційно висунули на торговельній конференції ЕКАДС. Невдовзі її підтримали і США — як частину ширшої програми допомоги Азії за президента Ліндона Джонсона.

Місце для штаб-квартири визначали голосуванням майбутніх членів у Манілі. Претендентами були дев’ять міст, серед них Токіо, Бангкок, Сінгапур і Тегеран; у третьому турі Маніла випередила Токіо на один голос. Першим президентом банку 24 листопада 1966 року обрали японця Такеші Ватанабе.

Устрій

АзБР побудований за зразком Світового банку. Вищий орган — Рада керуючих, де кожна держава має одного представника. Рада обирає дванадцять членів Ради директорів і президента банку строком на п’ять років.

Тип членів Роль Місць у Раді директорів
Регіональні (Азія й Тихий океан) головні отримувачі допомоги 8
Нерегіональні (Європа, Північна Америка) головно вкладають капітал 4

Голоси розподілено пропорційно до частки в капіталі. За даними на кінець 2020 року, найбільші частки мали Японія та США (по 15,571 %), далі Китай (6,429 %), Індія (6,317 %) і Австралія (5,773 %). Через вагу Японії президентом банку завжди був японець. 2025 року Масацугу Асакаву на цій посаді змінив Масато Канда.

Банк має понад 40 представництв в Азії й Тихоокеанському регіоні, а також офіси у Вашингтоні, Франкфурті, Токіо й Сіднеї. Він має статус спостерігача при ООН.

Що фінансує

У перші роки АзБР зосереджувався на виробництві продовольства й розвитку села; позики отримували насамперед Індонезія, Таїланд, Малайзія, Південна Корея й Філіппіни. У 1970-х допомога поширилася на освіту, охорону здоров’я, дороги й енергетику, особливо після нафтових криз. З 1980-х банк почав працювати з приватним сектором і неурядовими організаціями.

Окремий напрям — освітня програма АзБР і Японії, яка щороку дає змогу близько 300 студентам з країн регіону навчатися в університетах десяти держав.

Запитання

Чому штаб-квартира АзБР у Манілі, а не в Токіо?

Японія, головний ініціатор банку, розраховувала на Токіо. Але місце обирали голосуванням 18 майбутніх регіональних членів на конференції в Манілі наприкінці 1965 року. Після трьох турів Маніла здобула дев'ять голосів проти восьми за Токіо при одному утриманні.

Скільки людей працює в Азійському банку розвитку?

За даними англомовної Вікіпедії, у банку працює близько 3 тисяч співробітників — громадян 60 з його членів. Крім штаб-квартири, банк має понад 40 представництв у регіоні.

Див. також

Джерела

  1. Азійський банк розвитку — Вікіпедія (українська)
  2. Asian Development Bank — Wikipedia (англійська)
  3. Wikidata: Q188822

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику