«Земля і воля» (1861–1864)

Коротко

• Назву дало гасло Миколи Огарьова зі статті «Що потрібно народу?» — відповіддю було «земля і воля».
• Серед організаторів — брати Микола й Олександр Серно-Соловйовичі, Олександр Слєпцов, Микола Обручев, Василь Курочкін, Сергій Римаренко.
• Пов’язувало надії з селянським виступом 1863 року й співпрацювало з польськими конспіраторами.
• Навесні 1864 року товариство саморозпустилося; його назву 1878 року перейняла нова організація народників.

Маніфест 19 лютого 1861 року скасував кріпацтво, але залишив селян без значної частини землі та зобов’язав їх до викупних платежів. Для частини освічених людей того часу реформа виглядала обманом. Саме з цього розчарування наприкінці 1861 року в Петербурзі виникло таємне товариство, яке згодом назвалося «Земля і воля».

Назва і програма

Микола Огарьов, соратник Олександра Герцена в лондонському «Колоколі», опублікував прокламацію з питанням у заголовку: «Що потрібно народу?». Його відповідь — «земля і воля» — стала і гаслом, і назвою організації.

Учасники розраховували на загальне селянське повстання. За їхніми розрахунками, воно мало спалахнути 1863 року, коли спливав дворічний термін складання уставних грамот між поміщиками та селянами. Програма передбачала:

• передачу селянам землі, якою вони користувалися;
• скликання всенародного Земського собору, тобто установчих зборів;
• виборне місцеве самоврядування замість призначених чиновників;
• у перспективі — республіканське правління.

Організація

Керівний центр діяв у Петербурзі й від листопада 1862 року називався Російським центральним народним комітетом. До першого кола організаторів зараховують Миколу та Олександра Серно-Соловйовичів, Олександра Слєпцова, Миколу Обручева, поета Василя Курочкіна, Сергія Римаренка. У столиці активним був Микола Утін.

Товариство об’єднувало гуртки приблизно в 13–14 містах, найбільші осередки працювали в Петербурзі та Москві. Землевольці мали кілька підпільних друкарень, видавали листівки й відозви, підтримували зв’язок із Герценом, якого вважали своїм закордонним представником.

Удари влади і польський чинник

Літо 1862 року стало для руху важким. Після травневих пожеж у Петербурзі влада звинуватила радикалів, заборонила на кілька місяців журнали «Современник» і «Русское слово», заарештувала Миколу Чернишевського та Миколу Серно-Соловйовича.

Тоді ж землевольці домовилися про спільні дії з польськими конспіраторами. До товариства приєднався Комітет російських офіцерів у Польщі, яким керував підпоручик Андрій Потебня. Проте Польське повстання почалося в січні 1863 року раніше, ніж планували союзники, а масового селянського виступу в Росії так і не сталося.

Розпад

Більшість лібералів не підтримала революційний табір: вони вірили в подальші реформи. Гуртки один за одним припиняли діяльність, частину учасників заарештували. Навесні 1864 року центральний комітет розіслав розпорядження про саморозпуск.

Досвід першої «Землі і волі» не зник безслідно. Через дванадцять років народники створили нову, значно жорсткішу організацію, яка діяла у 1876–1879 роках і наприкінці 1878-го взяла ту саму назву.

Запитання

Чим «Земля і воля» 1860-х відрізняється від однойменної організації 1870-х?

Це дві різні організації з однаковою назвою. Перша існувала у 1861–1864 роках і складалася переважно з літераторів, студентів та офіцерів, що чекали селянського повстання. Друга виникла 1876 року серед народників, а 1879 року розкололася на «Народну волю» і «Чорний переділ».

Скільки людей входило до товариства?

Точних списків не збереглося, бо організація була підпільною. Олександр Слєпцов згодом оцінював кількість учасників приблизно у три тисячі осіб, але історики сприймають цю цифру обережно.

Чи діяли землевольці в Україні?

Так, революційну пропаганду в українських губерніях провадили, зокрема, Андрій Нечипоренко та інші учасники руху. Уродженець Полтавщини Андрій Потебня очолював Комітет російських офіцерів у Польщі, який увійшов до товариства.

Див. також

• «Земля і воля» (1876–1879) Виникла восени 1876 року в Петербурзі; назва закріпилася 1878-го за однойменною підпільною газетою.
• Розділ «Нова історія (1492 – 1914)» Усі статті підрозділу «Нова історія (1492 – 1914)».

Джерела

1. Земля і воля — Вікіпедія (українська)
2. Land and Liberty (Russia) — Wikipedia (англійська)
3. Волковинський В. М. «Земля і воля» 1862–1864 // Енциклопедія історії України. — Т. 3. — Київ: Наукова думка, 2005.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.