Марокко

Коротко

• Площа, за різними даними, — 446 550 або 458 730 км², а разом зі спірною Західною Сахарою — 710 850 км².
• За переписом 2024 року населення становило близько 36,8 млн осіб, з них близько 63 % — міські жителі.
• Офіційні мови — арабська та амазизька (берберська); у побуті переважає марокканський діалект арабської — дарижа.
• Конституційна монархія з двопалатним парламентом, у якій король зберігає широкі повноваження.

У середньовічному арабському світі цю країну називали аль-Магриб аль-Акса — «далекий захід». Звідси ж і сучасна самоназва аль-Магриб. Європейці натомість назвали її за містом Марракеш, і так з’явилося «Марокко». Країна лежить на північно-західному краю Африки, і від Іспанії її відділяє лише Гібралтарська протока.

Географія

Марокко межує на сході з Алжиром, на півночі — з іспанськими анклавами Сеута й Мелілья, на півдні — зі спірною Західною Сахарою. Протяжність території з півночі на південь — близько 910 км, із заходу на схід — близько 1170 км.

Більшу частину країни займають гори:

• Риф на півночі — до 2456 м;
• Середній Атлас — до 3340 м;
• Високий Атлас з найвищою вершиною країни — горою Тубкаль (4165 м);
• Антиатлас на півдні — до 2712 м, складений найдавнішими, докембрійськими породами.

Атлаські гори та Риф утворилися під час альпійського горотворення, коли Африканська плита насувалася на Євразійську. На півночі клімат середземноморський, на атлантичному узбережжі м’якший морський, у горах прохолодніший, а південь переходить у Сахару. Найбільші річки — Себу та Умм-ер-Рбія.

На півночі ростуть коркові дуби, атласький кедр, оливки й алепська сосна; серед тварин — лісова макака (маго), газелі, шакал, беркут. Головне багатство надр — фосфорити.

Історія

Перші незалежні держави на цих землях створили бербери; у давнину тут існувало царство Мавретанія, згодом залежне від Риму. Наприкінці VIII століття династія Ідрисидів заснувала державу зі столицею у Фесі. В XI–XII століттях берберські династії Альморавідів і Альмохадів панували над Магрибом і частиною Піренейського півострова; тоді ж постав Марракеш.

1912 року Франція та Іспанія встановили над країною протекторати, а Танжер став міжнародною зоною. 1956 року Марокко відновило незалежність під проводом султана Мухаммеда V.

Населення і держава

За переписом 2024 року в країні жило близько 36,8 млн людей; частка міського населення зросла до 63 %. Переважна більшість жителів — мусульмани, іслам є державною релігією. Офіційні мови — арабська та стандартна амазизька, але повсякденно спілкуються марокканською арабською — дарижею. Культура країни поєднує арабські, берберські й андалузькі традиції.

Марокко — конституційна монархія. Законодавча влада належить двопалатному парламенту — Палаті представників і Палаті радників, виконавча — королю та прем’єр-міністрові. Монарх зберігає великі повноваження у сфері оборони, зовнішньої політики й релігії, може видавати укази з силою закону.

Запитання

Звідки назва «Марокко»?

Європейська назва країни походить від міста Марракеш, колишньої столиці: іспанське Marruecos і португальське Marrocos виросли з середньовічного латинського Morroch. Самі марокканці називають країну аль-Магриб — «захід», бо для арабського світу це його найзахідніший край.

Що таке Західна Сахара і чому кордони Марокко спірні?

Колишня іспанська колонія на південь від Марокко. Після відходу Іспанії 1975 року територію поділили Марокко та Мавританія, і почалася партизанська війна з рухом за незалежність. Марокко вважає Західну Сахару своїми Південними провінціями й контролює значну її частину, але міжнародно її статус не врегульовано.

Скільки людей живе в Марокко?

За результатами загального перепису 2024 року — близько 36,8 млн осіб, приблизно на 3 млн більше, ніж 2014 року. Старі довідники подавали оцінку в 33 млн (2005).

Див. також

• Атлас (гори) Найвища вершина — Тубкаль у Високому Атласі, 4167 м, найвища точка Північної Африки.
• Араби Загальна чисельність оцінюється приблизно в 350–420 млн осіб; оцінки різняться залежно від критеріїв.
• Африка Єдиний материк, який перетинають і екватор, і нульовий меридіан.
• Гібралтарська протока Ширина — від 14 до 44 км; у найвужчому місці Європу й Африку розділяють 14,2 км.

Джерела

1. Марокко — Вікіпедія (українська)
2. Morocco — Wikipedia (англійська)
3. Morocco faces specter of population ageing — North Africa Post (результати перепису 2024)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.