Латеритні ґрунти

Коротко

• Червоний або жовтий колір дають оксиди заліза, а в профілі переважають каолініт, гідроксиди алюмінію й кварц.
• Утворюються за високих температур і рясних опадів упродовж сотень тисяч і мільйонів років.
• Попри буйні ліси, природна родючість низька: поживні речовини швидко вимиваються.
• Термін «латеритні» тепер вживають для ґрунтів, що мають у профілі горизонт латериту.

1807 року шотландський лікар і натураліст Френсіс Б’юкенен побачив на півдні Індії, як селяни вирізають із землі вологі червонуваті блоки, а ті, висихаючи на сонці, твердіють, як цегла. Він назвав цю породу латеритом, від латинського later — «цегла». Згодом за нею отримали назву й ґрунти, у яких такі шари утворюються.

Як вони утворюються

Латеритні ґрунти — результат тривалого фералітного вивітрювання, тобто такого, що збагачує ґрунт залізом (Fe) і алюмінієм (Al). Для нього потрібні:

• висока температура впродовж усього року, у середньому 20–30 °C;
• рясні опади, зазвичай понад 1300 мм на рік;
• стабільні рівнинні ділянки, де вивітрювання триває сотні тисяч і мільйони років.

За таких умов первинні мінерали гірських порід майже повністю руйнуються. Кремнезем і основи (кальцій, магній, калій) вимиваються, а в ґрунті залишаються найстійкіші сполуки: оксиди й гідроксиди заліза та алюмінію, каолініт і кварц.

Властивості

Ознака	Що характерно
Колір	червоний, рожевий, жовтий
Мінерали	каолініт, гематит, гетит, гібсит, кварц
Реакція	кисла
Ємність поглинання	низька
Гумус	тонкий шар, швидко розкладається

Червоний відтінок дає гематит, жовтий — гетит. Ґрунти глибокі й добре пропускають воду, але погано утримують поживні речовини.

Від латеритних до фералітних

У старій літературі «латеритними» називали майже всі червоні тропічні ґрунти. Наприкінці 1950-х років ґрунтознавці запровадили точніший термін — фералітні ґрунти, а латеритними стали називати лише ті, в профілі яких є щільний залізистий горизонт латериту. У Світовій реферативній базі ґрунтових ресурсів (WRB) їм відповідають переважно ферральсолі (Ferralsols), частково плінтосолі, а в американській таксономії — оксисолі (Oxisols).

Поширення й використання

Найбільші масиви таких ґрунтів лежать у басейнах Амазонки й Конго, на Бразильському плоскогір’ї, в Західній і Центральній Африці, на Мадагаскарі та в Південно-Східній Азії, переважно на давніх стабільних платформах. У теплі епохи геологічного минулого подібні ґрунти утворювалися далеко на північ від нинішніх тропіків.

Для землеробства ці ґрунти потребують вапнування й добрив. Традиційне підсічно-вогневе господарство дає на них урожай лише кілька років, після чого ділянку покидають. Водночас на латеритах сформувалися великі родовища бокситів, нікелевих і залізних руд, а сам латерит в Індії й Південно-Східній Азії століттями служив будівельним каменем.

Запитання

Чому під густими тропічними лісами бідні ґрунти?

Майже всі поживні речовини тропічного лісу зосереджені в рослинах і тонкому шарі опаду. Мінерали ґрунту давно вивітрилися, а дощі вимивають усе розчинне. Ліс живе за рахунок швидкого кругообігу речовин, і після вирубування та кількох сезонів обробітку поле виснажується.

Чим латерит відрізняється від латеритного ґрунту?

Латерит — гірська порода, щільна залізиста або залізисто-глиноземна кора вивітрювання, яка на повітрі твердне, мов цегла. Латеритний ґрунт — це ґрунт, у профілі якого такий горизонт може бути, але не обов’язково на поверхні. Латерит, зокрема, видобувають як руду алюмінію (боксити) та будівельний камінь.

Див. також

• Коричневі ґрунти Формуються в кліматі з теплою вологою зимою та сухим спекотним літом, переважно в горах і передгір’ях.
• Лучні ґрунти Мають потужний темний гумусовий горизонт і ознаки оглеєння в нижній частині профілю.
• Африка Єдиний материк, який перетинають і екватор, і нульовий меридіан.
• Розділ «Ґрунтознавство» Типи ґрунтів, їхня будова, родючість, ерозія та охорона.

Джерела

1. Латерит — Вікіпедія (українська)
2. Oxisol — Wikipedia (англійська)
3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Т. 2. — Донецьк: Донбас, 2007.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.