Координатна сітка

Коротко

• Лінії паралельні осьовому меридіану зони та екватору, а не меридіанам і паралелям на місцевості.
• Крок сітки залежить від масштабу: на картах 1:25 000 і 1:50 000 — зазвичай 1 км, на 1:100 000 — 2 км.
• Служить для швидкого визначення координат точки, вимірювання відстаней і орієнтування.
• Не плутати з градусною (картографічною) сіткою меридіанів і паралелей.

Розгорніть будь-який аркуш топографічної карти — і побачите на ньому рівні квадрати з тонких ліній, підписаних двоцифровими числами на рамці. Це координатна, або кілометрова, сітка. Вона перетворює карту на подобу шахової дошки: кожне місце можна назвати парою чисел і швидко знайти іншим.

Як побудована

Земля має форму, близьку до кулі, а карта пласка. Тому для топографічних карт поверхню проєктують на площину частинами — зонами. У проєкції Гаусса — Крюгера, прийнятій у радянській і пострадянській картографії, зона має ширину 6° за довготою. Її осьовий меридіан зображується прямою, яка стає віссю абсцис, а екватор — віссю ординат.

Лінії координатної сітки проводять паралельно цим осям через рівні проміжки. Підписи на рамці вказують кілометри від екватора та умовні кілометри від осьового меридіана; щоб уникнути від’ємних чисел, до ординати додають 500 км і номер зони попереду.

На практиці часто досить назвати квадрат. Його позначають чотирма цифрами — останніми двома цифрами підписів нижньої й лівої ліній. Так рятувальники, геодезисти чи військові швидко домовляються про місце, не називаючи повних координат.

Крок сітки

Масштаб карти	Типовий крок
1:10 000, 1:25 000, 1:50 000	1 км
1:100 000	2 км

На картах масштабу 1:200 000 і дрібніших кілометрову сітку зазвичай не наносять або лише позначають виходи її ліній на рамці; основною там лишається градусна сітка.

Координатна і градусна сітки

На тому самому аркуші часто є обидві системи. Градусна сітка — це меридіани й паралелі, зображені рамкою аркуша та поділками на ній; вона дає географічні координати — широту й довготу. Координатна сітка дає плоскі прямокутні координати в метрах. Через зближення меридіанів лінії двох сіток розходяться на кілька градусів, особливо біля країв зони.

Інші системи

У країнах НАТО й у цивільній навігації поширена універсальна поперечна проєкція Меркатора (UTM) з власною метричною сіткою та військовою системою позначення квадратів MGRS. Національні картографічні служби, наприклад британська Ordnance Survey, мають свої сітки. В Україні з 2007 року діє державна геодезична система координат УСК-2000.

У ширшому значенні координатною сіткою називають будь-яку сукупність ліній на кресленні чи графіку, що відповідають рівним значенням координат, наприклад логарифмічну сітку для побудови графіків.

Запитання

Як за кілометровою сіткою визначити координати точки?

Спершу знаходять квадрат, у якому лежить точка, і зчитують підписи його південної й західної ліній. Потім лінійкою вимірюють відстань від цих ліній до точки й переводять її в метри за масштабом карти. Сума дає повні прямокутні координати.

Чому лінії сітки не збігаються з напрямком на північ?

Вертикальні лінії паралельні осьовому меридіану зони проєкції, а справжні меридіани на краях зони сходяться до полюса. Кут між ними називають зближенням меридіанів і зазвичай указують під рамкою карти.

Див. також

• Розділ «Картографія» Карти, проєкції, атласи та історія картографічної справи.
• Розділ «Географія» Материки, моря, ріки й гори, географія населення, заповідники та природні парки.

Джерела

1. Projected coordinate system (Grid reference system) — Wikipedia (англійська)
2. Координатна сітка — Вікіпедія (українська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.