Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

КЛЕОПАТРА VII

Клеопатра VII

Клеопатра VII Філопатор (грец. Κλεοπάτρα Φιλοπάτωρ; 69 до н. е., Александрія — 12 або 10 серпня 30 до н. е., там само) — цариця Єгипту з 51 до 30 року до н. е., остання правителька з македонської династії Птолемеїв, після смерті якої Єгипет став римською провінцією.

Розділ: Історія Стародавнього Сходу Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Правила спершу разом із братами Птолемеєм XIII і Птолемеєм XIV, згодом — з сином Цезаріоном.
  • Утрималася на троні завдяки союзу з Юлієм Цезарем (48–44 до н. е.), а потім з Марком Антонієм.
  • Після поразки флоту Антонія й Клеопатри при Акції 31 року до н. е. та вступу Октавіана в Александрію наклала на себе руки.
  • Єдина з Птолемеїв, яка, за античними авторами, вивчила єгипетську мову.

Коли 48 року до н. е. Юлій Цезар прибув до Александрії, молода цариця перебувала у вигнанні: її брат-співправитель Птолемей XIII та його радники вигнали сестру з міста. За переказом Плутарха, вона потрапила до Цезаря таємно, загорнута в покривало, яке слуга вніс до палацу. З цієї зустрічі почався шлях Клеопатри до влади, що протривала ще вісімнадцять років.

Походження

Клеопатра була дочкою царя Птолемея XII Авлета з македонської династії, що правила Єгиптом від смерті Александра Македонського. Матір її джерела точно не називають. Батько тримався на престолі лише завдяки Риму: його виганяли з країни, і повернувся він у 55 році до н. е. за допомогою римського війська.

Після смерті Птолемея XII 51 року до н. е. вісімнадцятирічна Клеопатра стала співправителькою свого малолітнього брата Птолемея XIII, з яким за звичаєм династії формально перебувала в шлюбі.

Цезар і Александрійська війна

Невдовзі придворні угруповання брата усунули Клеопатру від влади, і близько 49–48 років до н. е. вона збирала військо в Сирії та на кордоні Єгипту. Втручання Цезаря змінило розстановку: після Александрійської війни (48–47 роки до н. е.) Птолемей XIII загинув, а Клеопатра повернулася на трон разом з іншим братом, Птолемеєм XIV.

У 47 році до н. е. вона народила сина Птолемея Цезаря, якого називали Цезаріоном і вважали сином диктатора. Клеопатра жила в Римі, коли Цезаря вбили в березні 44 року до н. е.; після цього вона повернулася до Єгипту, а Птолемей XIV невдовзі помер.

Марк Антоній

41 року до н. е. тріумвір Марк Антоній, що керував східними провінціями, викликав царицю до Тарса в Кілікії. Їхній союз був водночас політичним і особистим: у них народилися близнюки Александр Геліос і Клеопатра Селена, згодом син Птолемей Філадельф. Антоній подарував Клеопатрі й дітям частину східних земель, що в Римі сприйняли як роздачу римських володінь чужоземній цариці.

Акцій і загибель

Суперник Антонія Октавіан оголосив війну саме Клеопатрі. 2 вересня 31 року до н. е. у морській битві біля мису Акцій на заході Греції флот Антонія й Клеопатри зазнав поразки. Наступного літа війська Октавіана підійшли до Александрії; Антоній кинувся на меч, а Клеопатра, щоб не йти в полоні за тріумфальною колісницею, 12 серпня (за іншими даними — 10 серпня) 30 року до н. е. заподіяла собі смерть. Цезаріона стратили, Єгипет перетворили на римську провінцію, особисто підвладну імператору.

Образ у культурі

Історію цариці переповідали Плутарх, Діон Кассій, Светоній, переважно з римського погляду. Вона стала героїнею трагедії Шекспіра «Антоній і Клеопатра», п’єси Бернарда Шоу «Цезар і Клеопатра», опер і фільмів; найвідоміший — голлівудська «Клеопатра» 1963 року з Елізабет Тейлор.

Запитання

Чи була Клеопатра єгиптянкою?

За походженням вона належала до македонсько-грецької династії, яку заснував Птолемей I, полководець Александра Македонського. Рідною мовою цариці була давньогрецька. Хто була її мати, достеменно невідомо, тому частина дослідників допускає й інше походження по материнській лінії, але прямих доказів немає.

Як насправді померла Клеопатра?

Античні автори, передусім Плутарх, переказують версію про укус аспіда (єгипетської кобри), принесеного в кошику з фігами, але самі зазначають, що точно ніхто не знав. Інші пояснення — отрута, яку цариця тримала при собі, наприклад у шпильці. Сучасні історики вважають обидва варіанти можливими.

Чи справді Клеопатра була неперевершеною красунею?

Плутарх писав, що її краса сама по собі не вражала, а підкорювали розум, чарівність розмови й голос. Профілі на монетах показують жінку з виразним носом із горбинкою. Образ фатальної спокусниці значною мірою склався в римській пропаганді Октавіана, а згодом закріпився в драмах і кіно.

Див. також

Джерела

  1. Клеопатра VII — Вікіпедія (українська)
  2. Wikidata: Q635
  3. Плутарх. Порівняльні життєписи: Антоній.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику