КАРАКУЛЬ КАРАКУЛЬЧА
Каракуль-каракульча
Каракуль-каракульча — невичинені й вичинені шкурки випоротків (передчасно народжених або ненароджених ягнят) каракульських овець, отримані незадовго до повного терміну вагітності; за властивостями хутра це перехідний вид між каракульчею і каракулем.
Коротко
- Волосяний покрив низький, шовковистий, блискучий, трохи піднятий: замість плаского муару каракульчі на ньому з’являються вузькі гривки, вальки, низькі завитки.
- Мездра товща, ніж у каракульчі, але шкурка легша за каракуль.
- За стандартом 1963 року шкурки ділили на три сорти — за тим, яку частку площі займають завитки чи гривки.
Каракульська вівця дає кілька видів хутра, і всі вони залежать від віку ягняти. Що молодший випороток, то пласкіший і блискучіший волос; що ближче до народження, то виразніші завитки. Каракуль-каракульча — проміжна ланка цього ряду.
Ряд хутер каракульської вівці
| Хутро | Від кого | Волосяний покрив |
|---|---|---|
| Каракульча | ненароджені ягнята раннього терміну | плаский муаровий малюнок, без завитків |
| Каракуль-каракульча | випоротки незадовго до повного терміну | вузькі гривки, вальки, низькі завитки, подекуди муар |
| Каракуль | новонароджені ягнята перших днів життя | тугі завитки |
Будова хутра
Стандарт описує каракуль-каракульчу як шкурки з низьким, дещо піднятим, шовковистим і блискучим волосом. Візерунок утворюють вузькі гривки й вальки, низькі завитки або гривки впереміш з муаром. У метисних шкурок волос не шовковистий, а склисто-блискучий. Мездра, тобто шкіряна основа, потовщена порівняно з каракульчею.
Сорти і кольори
ГОСТ 10701-63 поділяв невичинену каракуль-каракульчу на три сорти за тим, яку частку шкурки вкриває виразний малюнок: перший — не менше ніж 75 % площі, другий — не менше ніж 50 %, третій — менше ніж половину. За розміром розрізняли великі, середні й дрібні шкурки.
За кольором стандарт виділяв шість груп: чорну, сіру, сур (темна основа волосини зі світлішими кінчиками), однотонну кольорову, строкату й рожеву (гулігаз).
Вік випоротка
Межу між каракульчею і каракуль-каракульчею визначають за віком ягняти в утробі. За «Великою російською енциклопедією», каракульчу дають випоротки віком 130–140 діб, а каракуль-каракульчу — 140–145 діб, тобто незадовго до повного терміну вагітності; в інших довідниках межі трохи відрізняються.
Запитання
Чим каракуль-каракульча відрізняється від каракульчі?
Каракульча має плаский хвилястий (муаровий) малюнок без завитків і тонку мездру. У каракуль-каракульчі, знятій з дещо старшого випоротка, волос уже трохи піднімається й складається у вузькі гривки та вальки, а мездра товщає. Ще пізніше, у новонароджених ягнят, утворюються тугі завитки справжнього каракулю.
Як сортували каракуль-каракульчу?
Радянський стандарт ГОСТ 10701-63 поділяв шкурки на три сорти. До першого відносили ті, де гривки, вальки чи завитки займають щонайменше 75 % площі, до другого — щонайменше половину, решту — до третього. Окремо шкурки ділили за розміром (великі, середні, дрібні) і за кольором.
Див. також
- Каракульча У міжнародній торгівлі відома як broadtail, нім. Breitschwanz.
- Замша Справжню замшу дублять жирами, найчастіше ворванню — жиром морських тварин і риб.
- Камзол З’явився у Франції в середині XVII століття як частина нового чоловічого костюма.
- Розділ «Одяг, текстиль» Тканини, волокна, елементи одягу та текстильне виробництво.
Джерела
- ГОСТ 10701-63. Каракульча чистопородная и метисная невыделанная. Технические условия
- Каракульча — Вікіпедія (російська)
- Каракульча // Большая российская энциклопедия (bigenc.ru)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АҐРАРНІ КРИЗИ Аграрні кризи — тривалі періоди надвиробництва або збуту сільськогосподарської продукції за низькими цінами, коли доходи господарств різко падають, а витрати перестають окупатися.
- АҐРАРНІ РЕФОРМИ Аграрні реформи — державні перетворення умов землеволодіння й землекористування: перерозподіл землі, зміна форм власності на неї та правил її обігу, оренди й обробітку.
- АҐРОНОМІЯ Агрономія (від грец. ἀγρός — поле і νόμος — закон, звичай) — комплекс наук про вирощування сільськогосподарських культур, ґрунти й умови довкілля, метою якого є підвищення врожайності, ефективності та сталості аграрного виробництва; у ширшому значенні — наукова основа сільського господарства.
- АҐРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ Агропромислова інтеграція — поєднання сільськогосподарського виробництва з переробною промисловістю, зберіганням, транспортуванням і збутом продукції, а також з галузями, що постачають селу засоби виробництва, в єдиний технологічний та економічний процес.