Каракуль-каракульча

Коротко

• Волосяний покрив низький, шовковистий, блискучий, трохи піднятий: замість плаского муару каракульчі на ньому з’являються вузькі гривки, вальки, низькі завитки.
• Мездра товща, ніж у каракульчі, але шкурка легша за каракуль.
• За стандартом 1963 року шкурки ділили на три сорти — за тим, яку частку площі займають завитки чи гривки.

Каракульська вівця дає кілька видів хутра, і всі вони залежать від віку ягняти. Що молодший випороток, то пласкіший і блискучіший волос; що ближче до народження, то виразніші завитки. Каракуль-каракульча — проміжна ланка цього ряду.

Ряд хутер каракульської вівці

Хутро	Від кого	Волосяний покрив
Каракульча	ненароджені ягнята раннього терміну	плаский муаровий малюнок, без завитків
Каракуль-каракульча	випоротки незадовго до повного терміну	вузькі гривки, вальки, низькі завитки, подекуди муар
Каракуль	новонароджені ягнята перших днів життя	тугі завитки

Будова хутра

Стандарт описує каракуль-каракульчу як шкурки з низьким, дещо піднятим, шовковистим і блискучим волосом. Візерунок утворюють вузькі гривки й вальки, низькі завитки або гривки впереміш з муаром. У метисних шкурок волос не шовковистий, а склисто-блискучий. Мездра, тобто шкіряна основа, потовщена порівняно з каракульчею.

Сорти і кольори

ГОСТ 10701-63 поділяв невичинену каракуль-каракульчу на три сорти за тим, яку частку шкурки вкриває виразний малюнок: перший — не менше ніж 75 % площі, другий — не менше ніж 50 %, третій — менше ніж половину. За розміром розрізняли великі, середні й дрібні шкурки.

За кольором стандарт виділяв шість груп: чорну, сіру, сур (темна основа волосини зі світлішими кінчиками), однотонну кольорову, строкату й рожеву (гулігаз).

Вік випоротка

Межу між каракульчею і каракуль-каракульчею визначають за віком ягняти в утробі. За «Великою російською енциклопедією», каракульчу дають випоротки віком 130–140 діб, а каракуль-каракульчу — 140–145 діб, тобто незадовго до повного терміну вагітності; в інших довідниках межі трохи відрізняються.

Запитання

Чим каракуль-каракульча відрізняється від каракульчі?

Каракульча має плаский хвилястий (муаровий) малюнок без завитків і тонку мездру. У каракуль-каракульчі, знятій з дещо старшого випоротка, волос уже трохи піднімається й складається у вузькі гривки та вальки, а мездра товщає. Ще пізніше, у новонароджених ягнят, утворюються тугі завитки справжнього каракулю.

Як сортували каракуль-каракульчу?

Радянський стандарт ГОСТ 10701-63 поділяв шкурки на три сорти. До першого відносили ті, де гривки, вальки чи завитки займають щонайменше 75 % площі, до другого — щонайменше половину, решту — до третього. Окремо шкурки ділили за розміром (великі, середні, дрібні) і за кольором.

Див. також

• Каракульча У міжнародній торгівлі відома як broadtail, нім. Breitschwanz.
• Замша Справжню замшу дублять жирами, найчастіше ворванню — жиром морських тварин і риб.
• Камзол З’явився у Франції в середині XVII століття як частина нового чоловічого костюма.
• Розділ «Одяг, текстиль» Тканини, волокна, елементи одягу та текстильне виробництво.

Джерела

1. ГОСТ 10701-63. Каракульча чистопородная и метисная невыделанная. Технические условия
2. Каракульча — Вікіпедія (російська)
3. Каракульча // Большая российская энциклопедия (bigenc.ru)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.