Ентеротоксемія

Коротко

• Найвідоміша форма — «хвороба переїдання», або «м’яка нирка», спричинена типом D збудника та його епсилон-токсином.
• Найчутливіший молодняк: ягнята й козенята часто гинуть раптово, протягом годин.
• Пусковий чинник — різке збільшення в раціоні зерна, молока чи інших легкозасвоюваних вуглеводів.
• Надійний захист — щеплення всього стада вакцинами проти клостридій типів C і D.

Вівчарі давно помітили закономірність: найкращі, найвгодованіші ягнята гинуть першими, і часто наступного дня після того, як отару перевели на багатшу годівлю. Пояснення дала мікробіологія: винна не нестача корму, а його надлишок, який будить у кишках бактерію-токсиноутворювача.

Збудник і механізм

Clostridium perfringens — анаеробна спороутворювальна бактерія. Вона звичайно присутня в ґрунті, гної та в кишках здорових тварин у невеликій кількості. Залежно від того, які токсини виробляє штам, розрізняють кілька типів збудника; для овець і кіз найважливіші B, C і D.

Коли в кишку раптово надходить багато крохмалю, цукрів чи білка (зерно, концентрат, надлишок молока, соковитий корм), неперетравлені залишки стають живильним середовищем. Бактерії швидко розмножуються, і концентрація токсину зростає. Токсин ушкоджує стінку кишки, проникає в кров і вражає нирки, мозок, судини.

Ризик зростає також за важкого зараження глистами, після хвороби чи стресу, за нестачі грубих кормів і уповільненої роботи кишок.

Основні форми

Форма	Тип збудника	Кого вражає
«Хвороба переїдання», «м’яка нирка»	D (епсилон-токсин)	вівці й кози будь-якого віку, найчастіше молодняк
Дизентерія ягнят	B	ягнята до трьох тижнів
Геморагічний ентерит телят і ягнят	C (B)	молодняк першого місяця життя

Схожий за механізмом набряковий синдром поросят спричиняють не клостридії, а окремі патотипи кишкової палички.

Ознаки

Надгостра форма, найтиповіша для ягнят і козенят, закінчується смертю через кілька годин, нерідко ще до появи помітних симптомів. Якщо хвороба триває довше, тварина відмовляється від корму, лежить, у неї болить живіт, буває рідкий, іноді кривавий пронос. Ураження нервової системи проявляється збудженням, судомами, закинутою головою.

У дорослих тварин хвороба частіше має легший перебіг, бо вони набувають часткового імунітету від постійних малих доз токсину.

Діагностика

Підозру викликають раптові смерті вгодованого молодняку після зміни раціону. Під час розтину знаходять запалення й крововиливи в кишках, розм’якшені нирки. Високий вміст цукру в крові та сечі розглядають як вагому ознаку. Остаточно діагноз підтверджують у лабораторії: виявляють тип збудника методом полімеразної ланцюгової реакції або токсин імуноферментним аналізом.

Профілактика

Основа захисту — вакцинація всього поголів’я анатоксинами проти клостридій типів C і D, часто в комбінації з правцевим анатоксином. Молодняк щеплюють двічі з інтервалом близько місяця, дорослих — щороку. Не менш важлива годівля: нові корми вводять поступово, грубого корму має бути достатньо, а зерно дають невеликими порціями.

Запитання

Чи заразна ентеротоксемія для інших тварин?

Безпосередньо від тварини до тварини хвороба зазвичай не передається. Clostridium perfringens і так живе в ґрунті та кишках здорових овець; хвороба починається, коли умови в кишці дозволяють бактерії бурхливо розмножитися. Тому падіж кількох ягнят поспіль означає спільну причину, найчастіше годівлю, а не «зараження» від сусіда.

Чому хворобу називають «м’якою ниркою»?

Під час розтину загиблих овець нирки часто виявляються розм’якшеними, ніби кашоподібними. Це наслідок дії токсину й швидкого посмертного розкладу тканин. Ознака характерна, але не єдина: ветеринарні лабораторії підтверджують діагноз виявленням типу D збудника або його токсину.

Чи можна вилікувати вже хвору тварину?

Іноді так, якщо почати швидко: застосовують антитоксичну сироватку проти клостридій типів C і D, антибіотики, протизапальні засоби, рідини. Проте за надгострого перебігу тварина гине раніше, ніж встигають допомогти, тому головний засіб — щеплення.

Див. також

• Ензоотія Ветеринарний відповідник поняття «ендемія» в медицині людини.
• Епізоотія Тваринний відповідник епідемії серед людей.
• Ветеринарія Охоплює діагностику, лікування й профілактику хвороб свійських, диких і лабораторних тварин.
• Розділ «Ветеринарія» Хвороби тварин, їхні збудники, профілактика й ветеринарна санітарія.

Джерела

1. Enterotoxemia — Wikipedia (англійська)
2. Enterotoxemia in Sheep and Goats — University of Georgia, College of Veterinary Medicine
3. Enterotoxaemia, Pulpy Kidney, Overeating Disease — NSW Department of Education

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.