Баскунчак

Коротко

• Площа близько 106–115 км², поверхня лежить приблизно на 21 м нижче рівня Світового океану.
• Озеро розташоване на вершині величезного соляного купола, що підіймається з пермських соляних товщ.
• Сіль надзвичайно чиста — близько 99,8 % хлориду натрію; її видобувають щонайменше з VIII століття.
• З 1997 року околиці охороняє заповідник Богдинсько-Баскунчацький.

Улітку Баскунчак більше схожий на засніжене поле, ніж на озеро: тонкий шар ропи лежить на білій кірці солі, що тріщить під ногами. Під цією кіркою — шари осадженої солі, а ще глибше — соляний купол заввишки в кілометри.

Розташування

Озеро лежить у північній частині Прикаспійської низовини, приблизно за 270 км на північ від Каспійського моря й за 50 км на схід від Волги. Неподалік на сході проходить кордон із Казахстаном. Поруч розташовані селища Нижній і Верхній Баскунчак.

Обриси озера неправильні: довжина близько 18 км, ширина 6–13 км. Площу різні джерела оцінюють у 106–115 км². Поверхня лежить приблизно на 21 м нижче рівня Світового океану.

Походження

Під Прикаспієм залягають потужні шари солі, що лишилися від моря пермського періоду, близько 250 млн років тому. Під тиском молодших порід сіль стала пластичною й почала підніматися вгору у вигляді куполів. Баскунчак займає западину на вершині одного з таких соляних куполів.

Живлять озеро солоні джерела біля підніжжя гори Великий Богдо та з дна самої котловини. Ропа має солоність близько 300 г/л.

Гора Богдо

На південь від озера здіймається Великий Богдо — близько 150 м над рівнем моря, найвища точка Прикаспійської низовини. Гору повільно виштовхує той самий соляний купол. Її схили складені червоними пісковиками й вапняками тріасового віку з рештками давніх тварин. Для калмиків Богдо — священне місце. Поблизу озера є карстові лійки й печери завдовжки до півтора кілометра.

Сіль

Сіль Баскунчака видобувають щонайменше з VIII століття; нею торгували на караванних шляхах. У радянські часи озеро забезпечувало значну частку кухонної солі СРСР. Нині тут добувають від півтора до кількох мільйонів тонн солі на рік, залежно від попиту.

Головна перевага — чистота: сіль містить близько 99,8 % хлориду натрію. Крім неї, у ропі є бром, йод і солі магнію.

Охорона і відпочинок

З 1997 року навколишні степи, гора Богдо й частина узбережжя входять до Богдинсько-Баскунчацького заповідника. Сюди їдуть заради соляних ландшафтів, лікувальних грязей і ропи. Сезон відвідування триває з травня по вересень.

Назва

Назву виводять із тюркських мов, але тлумачать по-різному: як «собача голова» або як «сонячне», «славне» — можливо, через зв’язок зі священною горою Великий Богдо.

Запитання

Чим Баскунчак відрізняється від Мертвого моря?

Обидва — солоні водойми нижче рівня океану, але Мертве море глибоке й велике, а Баскунчак — мілке озеро, що влітку частково пересихає. Його дно вкрите потужним шаром кристалічної солі, тож навколо переважають білі соляні поля, а не глибока вода.

Що таке самосадне озеро?

Так називають озеро, з ропи якого сіль осаджується сама, без випарювання людиною. У спекотне літо вода випаровується, і на дні наростають шари кристалів, які потім видобувають.

Див. також

• Балхаш Довжина близько 605 км, ширина від 9–19 км на сході до 74 км на заході, найбільша глибина — 26 м.
• Байкал Максимальна глибина — 1642 м, площа — 31 722 км², довжина 636 км.
• Ахтуба Довжина — за різними джерелами 520–537 км, середня витрата води — близько 150 м³/с.
• Розділ «Озера» Усі статті підрозділу «Озера».

Джерела

1. Баскунчак — Вікіпедія (українська)
2. Lake Baskunchak — Wikipedia (англійська)
3. Баскунчак — Википедия (російська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.