Більське городище

Коротко

• Складається з Західного, Східного та Куземинського укріплень, які оточує спільний вал Великого городища.
• Площа за сучасними обмірами — близько 4400 га, загальна довжина валів — понад 33 км.
• Частина дослідників ототожнює городище з Гелоном, про який писав Геродот.
• З 2005 року пам’ятку охороняє історико-культурний заповідник «Більськ».

Ще в середині XVII століття Гійом Левассер де Боплан позначив на своїй мапі України давнє городище біля села Більськ. Земляні вали над Ворсклою тоді вже розкопували скарбошукачі, а місцеві мешканці добували з них селітру. Справжній масштаб пам’ятки археологи зрозуміли лише у XX столітті.

Будова комплексу

Городище стоїть на височині в межиріччі Ворскли та її сусідки Сухої Груні, правої притоки Псла. Це типове мисове укріплення, тобто поселення на виступі плато, захищене урвищами й штучними валами. Комплекс складається з трьох частин:

• Західне укріплення на правому березі Сухої Груні — вали завдовжки близько 3,3 км;
• Східне укріплення на правому березі Ворскли — близько 3,9 км валів;
• Куземинське укріплення, добудоване пізніше, — менше за розміром, близько 0,9 км.

Усі три об’єднує спільна оборонна лінія Великого городища завдовжки майже 26 км. Сукупна довжина валів перевищує 33,8 км. Оборона складалася з глибоких ровів і високих валів, на яких стояли дерев’яні стіни з баштами.

Площу комплексу різні видання подають по-різному: старші довідники — 3868 га, сучасні обміри — близько 4400 га. Так чи так, це найбільше укріплення скіфського часу у Східній Європі.

Хронологія

Найдавніші шари на території городища залишили племена бронзової доби — носії зрубної та бондарихинської культур. Перші пам’ятки скіфського часу тут з’являються у VIII–VII століттях до нашої ери. Західне і Східне укріплення збудували у VII–VI століттях до нашої ери, Куземинське — у V столітті до нашої ери.

Верхню межу існування поселення сучасні дослідники відносять до початку III століття до нашої ери. Давніші енциклопедичні видання подавали ширший діапазон — аж до III століття нашої ери.

Що знайдено

Розкопки відкрили напівземлянки й наземні житла, льохи, зерносховища, сушарні, а також майстерні ковалів, бронзоливарників, ювелірів, гончарів і косторізів. На Східному укріпленні простежено впорядковане розміщення садиб і рештки двоповерхових дерев’яних споруд. Знайдено залишки жертовників і святилищ та численні глиняні статуетки людей, тварин і птахів.

Населення, імовірно, було різноетнічним: дослідники пов’язують його з будинами, гелонами та іншими народами, яких згадує Геродот.

Історія досліджень

Перші конкретні відомості про укріплення залишив етнограф Опанас Шафонський: він обміряв вали і знайшов на Західному укріпленні наконечники стріл і списів. Пізніше пам’ятку описували Олексій Бобринський, який першим звернув увагу на скіфський шар, і Василь Ляскоронський.

Роки	Подія
1906	Перші розкопки Василя Городцова, дослідження 22 курганів
з 1954	Експедиція Харківського університету під керівництвом Бориса Шрамка
1958–1960	Розкопки експедиції Московського університету (Борис Граков)
з 1987	Харківську експедицію очолює Ірина Шрамко
1992–2006	Спільна українсько-німецька експедиція
2005	Створено заповідник «Більськ»

Запитання

Чи справді Більське городище — це Гелон Геродота?

Остаточного доказу немає. Ототожнення з Гелоном, «дерев’яним містом» у землі будинів, запропонували окремі археологи, зокрема на підставі розмірів і розташування пам’ятки. Інші дослідники ставляться до цієї версії обережно, тому в науковій літературі вона лишається гіпотезою.

Де розташоване Більське городище і чи можна його відвідати?

Пам’ятка лежить біля села Більськ Полтавського району Полтавської області, частково заходячи на територію Сумщини біля села Куземин. Нею опікується історико-культурний заповідник «Більськ», створений 2005 року.

Див. також

• Розділ «Археологія» Розкопки, пам’ятки й культури минулого, а також дослідники, які їх відкривали.

Джерела

1. Більське городище — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q2039181

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.