АХІЛЛ
Ахілл
Ахілл, або Ахіллес (грец. Ἀχιλλεύς), — у давньогрецькій міфології син царя мірмідонян Пелея й морської богині Фетіди, найхоробріший грецький воїн Троянської війни та головний герой «Іліади» Гомера.
Коротко
- Виховувався в кентавра Хірона; за пізнішим переказом, мати зробила його невразливим, окрім п’яти.
- Сюжет «Іліади» — гнів Ахілла на Агамемнона і його повернення до бою після загибелі Патрокла.
- Убив у двобої троянського героя Гектора; сам загинув від стріли Паріса.
- Від міфу походять вислів «ахіллесова п’ята» й анатомічна назва ахіллового сухожилля.
Перший рядок «Іліади» звертається до богині з проханням оспівати гнів Ахілла. Не війну за Трою загалом, а саме гнів одного героя: образу, яка мало не коштувала грекам перемоги. Так Ахілл став центром найдавнішої поеми європейської літератури.
Походження і дитинство
Ахілл — син Пелея, царя мірмідонян у Фтії, і морської німфи Фетіди. Про його дитинство розповідали по-різному. За однією версією, Фетіда тримала немовля у вогні, щоб випалити смертну природу, але Пелей завадив їй. За іншою, пізнішою, мати занурила сина в Стікс, і тіло стало невразливим, окрім п’яти.
Хлопця віддали на виховання мудрому кентаврові Хірону на горі Пеліон. Той навчив його їздити верхи, полювати, грати на лірі й лікувати рани.
Мати знала пророцтво: син або проживе довге безславне життя, або загине молодим і уславиться навіки. Щоб сховати його від війни, вона переодягнула юнака в жіноче вбрання при дворі царя Лікомеда на Скіросі. Хитрий Одіссей викрив Ахілла, підклавши серед подарунків зброю.
Під Троєю
Ахілл привів під Трою загін мірмідонян на п’ятдесяти кораблях. Події «Іліади» охоплюють лише кілька тижнів десятого року війни:
- Агамемнон забирає в Ахілла полонянку Брісеїду, і ображений герой виходить з бою.
- Без нього греки зазнають поразок, троянці доходять до кораблів.
- Друг Ахілла Патрокл іде в бій у його обладунках і гине від руки Гектора.
- Ахілл мириться з Агамемноном, отримує нову зброю, викувану Гефестом, і вбиває Гектора.
- Цар Пріам приходить уночі до намету Ахілла й викуповує тіло сина.
Смерть і пам’ять
За пізнішими переказами, Ахілл загинув від стріли Паріса, яку спрямував бог Аполлон. Його прах поховали разом з прахом Патрокла. В «Одіссеї» тінь Ахілла в підземному світі каже, що воліла б бути наймитом на землі, ніж царем серед мертвих.
Образ героя жив і в Північному Причорномор’ї: тут його шанували як володаря острова Левка (нині Зміїний) і покровителя мореплавців. Від міфу походять анатомічна назва ахіллового сухожилля та вислів «ахіллесова п’ята» — про єдине, але фатальне вразливе місце.
Запитання
Чи описано смерть Ахілла в «Іліаді»?
Ні. Поема закінчується похороном Гектора, а про загибель Ахілла лише пророкують. Розповідь про стрілу Паріса, яку спрямував Аполлон, збереглася в пізніших джерелах і переказах втрачених кіклічних поем.
Звідки взялася «ахіллесова п’ята»?
За переказом, що його найповніше записав римський поет Стацій у I столітті, Фетіда занурила немовля в підземну річку Стікс, тримаючи за п’яту. Це місце лишилося незахищеним, і саме туди влучила смертельна стріла. Звідси вираз про єдине вразливе місце.
Чи пов’язаний Ахілл з Україною?
Так, через античні колонії Північного Причорномор’я. На острові Зміїний (давній Левка) стояв храм Ахілла, а Тендрівську косу греки називали Ахілловим бігом. Мешканці Ольвії шанували його як покровителя Понту.
Див. також
- Розділ «Міфи» Міфологічні персонажі, сюжети й образи різних народів.
Джерела
- Ахіллес — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q41746
- Гомер. Іліада / переклад Бориса Тена. — Київ: Дніпро, 1978.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАТСТВО Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.
- АФРОДІТА Афродіта (дав.-гр. Ἀφροδίτη) — у давньогрецькій міфології богиня кохання, краси й пристрасті, одна з дванадцяти олімпійських богів; римляни ототожнювали її з Венерою.
- АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ Александр III Македонський, або Александр Великий (356 — 10 або 11 червня 323 до н. е.), — цар Македонії з 336 року до н. е., полководець, який за одинадцять років підкорив Перську державу Ахеменідів і створив імперію від Балкан до Інду.
- АЛЬКАБАЛА Алькабала (ісп. alcabala, від араб. al-qabāla — збір, податок) — податок з торговельних операцій у Кастилії, згодом в усій Іспанії та її колоніях, що стягувався з кожного продажу як відсоток від ціни товару.