АРГУНЬ
Аргунь
Аргунь (кит. Ергуне-хе, у верхів’ях — Хайлар) — річка в Китаї та Росії, права складова Амуру: бере початок на західних схилах Великого Хінгану й на значному відрізку тече по китайсько-російському кордону.
Коротко
- Довжина разом із Хайларом — 1620 км, площа басейну — близько 164 тис. км².
- Близько 944 км течії припадає на державний кордон, установлений ще Нерчинським договором 1689 року.
- Біля Усть-Стрєлки зливається з Шилкою, утворюючи Амур.
- У багатоводні роки з’єднується з озером Хулун-Нур (Далайнор).
Амур, одна з найбільших річок Азії, не має єдиного витоку. Його утворюють дві річки: Шилка з російського боку й Аргунь із китайського. Аргунь довша й значною мірою служить кордоном двох держав.
Течія
Верхів’я річки, що в Китаї зветься Хайлар, лежать на західних схилах Великого Хінгану у Внутрішній Монголії. Звідти вона тече на захід через степові рівнини Хулунбуїру, а біля озера Хулун-Нур повертає на північний схід. Від цього місця річка стає кордоном між Китаєм і Росією й тече вздовж нього близько 944 кілометрів, аж до злиття з Шилкою біля села Усть-Стрєлка.
Характер течії змінюється: у середній частині Аргунь рівнинна й звивиста, з широкою заплавою, у нижній — тече вузькою долиною серед гір.
Гідрологія
| Показник | Значення |
|---|---|
| Довжина (з Хайларом) | 1620 км |
| Площа басейну | ≈ 164 тис. км² |
| Живлення | переважно дощове |
| Льодостав | кінець листопада — початок травня |
| Кількість озер у басейні | близько 1,8 тис. |
У роки з великою кількістю опадів зазвичай безстічне озеро Хулун-Нур переповнюється, і його вода через протоку завдовжки близько 30 км надходить до Аргуні. Тоді річкова система Керулен — Аргунь — Амур досягає загальної довжини понад 5 тисяч кілометрів.
Ліві притоки — Газимур, Урюмкан, Уров, Борзя, праві — Ґеньхе та інші.
Кордон і історія
Нерчинський договір 1689 року між Цінською імперією та Московським царством провів кордон по Аргуні. Відтоді, попри зміни на інших ділянках, ця лінія в основному збереглася. Протягом XVII–XIX століть уздовж річки йшли торговельні шляхи з Сибіру до Північного Китаю.
Аргунь згадана й у монгольській традиції. Перський історик XIV століття Рашид ад-Дін у «Збірнику літописів» переказує легенду про Ергуне-кун — гірську долину, де, за переказом, переховувалися й примножувалися предки монголів.
Природа й екологія
У басейні живе близько шістдесяти видів риб, серед них промислові — сазан і білий амур. Якість води в Аргуні в російських звітах 2000-х років оцінювали як одну з найгірших у Забайкаллі, особливо взимку; основними джерелами забруднення називали промислові та комунальні скиди з китайського боку.
Запитання
Що означає назва Аргунь?
Назву виводять з монгольських і бурятських слів зі значенням «широкий» (монг. ergün, бур. urgen). Евенкійська форма Ергене, за іншим поясненням, означає «звивиста річка». У давніх російських кресленнях XVII століття трапляються варіанти Аргуня й Аргуна.
Чи судноплавна Аргунь?
Лише частково й нерегулярно: на нижніх кількох сотнях кілометрів за достатнього рівня води. Майже півроку, з кінця листопада до початку травня, річка скута кригою.
Див. також
- Ахтуба Довжина — за різними джерелами 520–537 км, середня витрата води — близько 150 м³/с.
- Байкал Максимальна глибина — 1642 м, площа — 31 722 км², довжина 636 км.
- Розділ «Ріки» Усі статті підрозділу «Ріки».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ААРЕ Ааре (нім. Aare, фр. Aar) — річка у Швейцарії, ліва притока Рейну завдовжки близько 295 км, найдовша річка, що від витоку до гирла тече тільки територією країни.
- АБАДАН Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.
- АБАКАН Абакан (хакаською Ағбан) — місто в Росії, столиця Республіки Хакасія, розташоване в Мінусинській улоговині на півдні Сибіру при впадінні річки Абакан у Єнісей.
- АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.