АНАЛОГОВА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА
Аналогова обчислювальна машина
Аналогова обчислювальна машина (АОМ) — обчислювальний пристрій, що обробляє інформацію в аналоговій, тобто неперервній, формі: математичні змінні задачі в ньому представлені фізичними величинами, найчастіше електричною напругою й струмом.
Коротко
- Кожній змінній задачі відповідає «машинна» фізична величина, а кожній математичній операції — фізичний закон, наприклад закони Ома й Кірхгофа.
- Буває механічною, гідравлічною, пневматичною, електромеханічною й електронною; найпоширеніші — електронні на операційних підсилювачах.
- Працює в реальному часі й дуже швидко, але з похибкою в кілька відсотків і для вузького класу задач.
- Подальший розвиток — гібридні обчислювальні системи, що поєднують аналогову й цифрову форми.
Першим аналоговим обчислювальним пристроєм зазвичай називають логарифмічну лінійку. Числа на ній замінено відрізками шкали, а множення — додаванням довжин. Той самий принцип, тільки з електричними колами замість шкал, лежить в основі великих АОМ, що розв’язували диференціальні рівняння для енергетики, техніки й систем автоматичного керування.
Принцип роботи
В АОМ кожному миттєвому значенню змінної з вихідних рівнянь відповідає миттєве значення іншої, «машинної» величини. Вона може мати зовсім іншу фізичну природу й масштаб: швидкість літака, наприклад, представлена напругою у вольтах. Кожна математична операція реалізується фізичним законом — законами Ома й Кірхгофа в електричних колах, ефектом Холла, силою Лоренца.
Звідси переваги й обмеження. Машина працює швидко, в реальному часі, її легко «запрограмувати», з’єднавши блоки. Проте точність обмежена, а для задачі іншого класу доводиться змінювати структуру машини й кількість блоків.
З чого складається
АОМ збирають з вирішальних елементів:
- лінійних — підсумовування, інтегрування, зміна знака, множення на сталу;
- нелінійних — функціональні перетворювачі, множильно-ділильні пристрої;
- логічних — вибір найбільшої чи найменшої величини, релейні схеми, компаратори.
В електронних машинах ці елементи будують на операційних підсилювачах постійного струму з великим коефіцієнтом підсилення й глибоким від’ємним зворотним зв’язком. Похибка розв’язку зростає з кількістю елементів, увімкнених послідовно; для стійких систем не вище десятого порядку вона зазвичай не перевищує кількох відсотків.
Історія
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1620–1630-ті | логарифмічна лінійка (Е. Гантер, В. Отред) |
| 1814 | планіметр Дж. Германа для вимірювання площ |
| 1876 | гармонічний аналізатор В. Томсона для передбачення припливів |
| 1878 | інтеграф польського математика Абданк-Абакановича |
| 1904 | машина О. Крилова для розв’язання диференціальних рівнянь у кораблебудуванні |
| 1931 | механічна інтегрувальна машина американця В. Буша |
| 1942–1944 | вирішальний підсилювач, основа електронних АОМ постійного струму |
Застосування
АОМ використовували для керування технологічними процесами, моделювання систем автоматичного регулювання, «випереджального аналізу», коли машина за секунди перебирала багато варіантів і підказувала оператору найкращий режим. Подальший розвиток пішов шляхом поєднання з цифровою технікою: цифрові диференціальні аналізатори й гібридні обчислювальні системи представляють величини одночасно в цифровій і аналоговій формі.
Запитання
Чим аналогова машина відрізняється від цифрової?
Цифрова машина оперує числами в дискретному коді й виконує програму крок за кроком. Аналогова моделює задачу фізично: напруга чи кут повороту змінюється так само, як шукана величина, тож розв’язок з’являється майже миттєво. Платою за швидкість є менша точність і потреба перебудовувати машину під кожен клас задач.
Чи використовують аналогові обчислювачі сьогодні?
Розвиток пішов шляхом поєднання з цифровою технікою. Гібридні обчислювальні системи представляють величини одночасно в цифровій і аналоговій формі й мають значно ширші можливості, ніж суто аналогові машини, а цифрові обчислювальні машини перевершують АОМ за точністю й універсальністю.
Див. також
- Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) За способом подання інформації ЕОМ бувають цифрові, аналогові та гібридні.
- Глушков Віктор Михайлович У 1957 році очолив Обчислювальний центр АН УРСР, на базі якого 1962-го створив Інститут кібернетики; нині інститут носить його ім’я.
- Автоматична система (керування) Синонім у технічній літературі — система автоматичного керування (САК).
- Автоматизована система управління (АСУ) На відміну від автоматичної системи, АСУ залишає за людиною ухвалення ключових рішень.
- Розділ «Кібернетика» Керування, зв’язок і обробка інформації в техніці та живих системах.
Джерела
- Аналогова обчислювальна машина — Вікіпедія (українська)
- Slide rule — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q63759
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. — Т. 1.
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБСОРБЕР Абсорбер — апарат, найчастіше вертикальна колона, у якому компоненти газової суміші поглинаються рідиною (абсорбентом) на межі поділу фаз; основне обладнання для процесу абсорбції в хімічній, нафтогазовій промисловості, металургії та очищенні газів.
- АБЗЕТЦЕР Абзетцер (нім. Absetzer — «той, що відкладає») — самохідний багатоковшевий агрегат, відвальний екскаватор, яким на відкритих гірничих розробках укладають у відвали розкривні породи.
- АҐРЕҐАТНИЙ ВЕРСТАТ Агрегатний (аґреґатний) верстат — високопродуктивний металорізальний верстат, складений із нормалізованих, кінематично не пов’язаних між собою вузлів-агрегатів, рухи яких узгоджує єдина система керування; призначений для обробки однотипних деталей у великосерійному й масовому виробництві.
- АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ Алгоритмізація процесів — побудова точного, однозначного, зазвичай математичного опису процесу (його математичної моделі) та алгоритмів, за якими цим процесом можна контролювати й керувати за допомогою обчислювальної техніки.