АЛЬДОЛАЗИ
Альдолази
Альдолази — ферменти класу ліаз, які оборотно розщеплюють молекулу вуглеводу за альдольним зв’язком; найвідоміша з них, фруктозобісфосфат-альдолаза (КФ 4.1.2.13), ділить фруктозо-1,6-бісфосфат на дві тріози в гліколізі.
Коротко
- Каталізують реакцію в обидва боки: розпад цукру в гліколізі й синтез у глюконеогенезі та циклі Кальвіна.
- За механізмом діляться на два класи: клас I утворює з субстратом шиффову основу, клас II використовує іон металу, найчастіше цинку.
- У хребетних є три ізоферменти: альдолаза A (м’язи), B (печінка, нирки, кишківник) і C (мозок).
- Дефект альдолази B спричиняє спадкову непереносимість фруктози.
У гліколізі — головному шляху, яким клітина добуває енергію з глюкози, — є крок, де шестивуглецевий цукор ламається навпіл. Цей розріз роблять альдолази. Без них молекула фруктозо-1,6-бісфосфату не перетворилася б на дві тривуглецеві частинки, з яких клітина далі отримує АТФ.
Що каталізують
Фруктозобісфосфат-альдолаза розщеплює фруктозо-1,6-бісфосфат на дигідроксиацетонфосфат і гліцеральдегід-3-фосфат. Це реакція, зворотна альдольній конденсації, звідси й назва ферменту. Вона оборотна:
- у гліколізі фермент працює на розпад;
- у глюконеогенезі, коли печінка синтезує глюкозу, — на збирання цукру з тріоз;
- у циклі Кальвіна в хлоропластах — на синтез вуглеводів під час фотосинтезу.
Ширше альдолазами називають усі ферменти, що утворюють або розривають альдольний зв’язок, наприклад альдолазу сіалової кислоти. За міжнародною класифікацією всі вони належать до ліаз — ферментів, які розривають хімічні зв’язки не гідролізом і не окисненням.
Два класи
Обидва класи мають спільну просторову укладку — так звану TIM-барилу, всередині якої лежить активний центр. Проте послідовності амінокислот у них майже не схожі, і хімічно вони діють по-різному.
| Клас I | Клас II | |
|---|---|---|
| Механізм | ковалентний проміжний продукт — шиффова основа з залишком лізину | поляризація субстрату іоном металу (Zn²⁺) |
| Будова | зазвичай тетрамер, близько 160 кДа | зазвичай димер, легший |
| Де трапляються | тварини, рослини, зелені водорості | гриби, багато бактерій |
В інших еукаріотів і в бактерій трапляються обидва класи, нерідко в одному організмі. У рослин, крім звичайної цитоплазматичної, є ще пластидна альдолаза хлоропластів.
Ізоферменти людини
У хребетних, зокрема в людини, працюють три форми альдолази класу I:
- альдолаза A переважає в м’язах і мозку;
- альдолаза B — у печінці, нирках і клітинах кишківника; вона вміє розщеплювати також фруктозо-1-фосфат, через що відповідає за обмін харчової фруктози;
- альдолаза C характерна для нервової тканини; її кодує ген ALDOC на 17-й хромосомі.
Мутації гена альдолази B спричиняють спадкову непереносимість фруктози. Людям із цим діагнозом після фруктів, меду чи цукру загрожують гіпоглікемія й ураження печінки, тому вони дотримуються суворої дієти.
Історія вивчення
Фермент, що ділить гексозодифосфат на дві тріози, описали 1934 року німецькі біохіміки Отто Мейергоф і Карл Ломан; спершу його називали зимогексазою. Пізніше назву «альдолаза» закріпили за ним через тип хімічної реакції. Відтоді альдолаза стала одним з класичних об’єктів ензимології: з неї вивчали будову активних центрів, а різні класи цього ферменту допомагають біологам простежувати еволюційні зв’язки між організмами.
Запитання
Навіщо в аналізі крові визначають альдолазу?
Альдолази багато в скелетних м’язах. Коли м’язові клітини руйнуються — при міозитах, м’язових дистрофіях, тяжких травмах, — фермент виходить у кров і його рівень зростає. Сьогодні частіше дивляться на креатинкіназу, а альдолазу використовують як додатковий показник.
Чи бере альдолаза участь у фотосинтезі?
Так. У хлоропластах рослин і водоростей вона працює в циклі Кальвіна, тобто в темнових реакціях фотосинтезу, де з тріозофосфатів збираються шестивуглецеві цукри.
Див. також
- Біохімія Вивчає будову й функції біомолекул — білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів — і перетворення речовин у клітині.
- Розділ «Вуглеводи» Усі статті підрозділу «Вуглеводи».
- Розділ «Біохімія» Білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти й інші речовини живої клітини.
Джерела
- Fructose-bisphosphate aldolase — Wikipedia (англійська)
- Альдолаза C — Вікіпедія (українська)
- Wikidata: Q421968
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ДЕЗОКСИРИБОНУКЛЕЇНОВА КИСЛОТА (ДНК) Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) — природний полімер з нуклеотидів, у послідовності яких записано спадкову інформацію живих організмів і багатьох вірусів; у клітинах вона зберігає програму синтезу всіх білків і РНК.
- ГЛУТАМІНОВА КИСЛОТА Глутамінова кислота (α-аміноглутарова кислота; позначення Glu, E) — аліфатична α-амінокислота, що входить до складу білків майже всіх живих організмів, а в нервовій системі хребетних діє як головний збуджувальний нейромедіатор.