Олександр VI (Родріго Борджіа)

Коротко

• Небіж папи Калікста III, який зробив його кардиналом (1456) і віцеканцлером Римської церкви (1457).
• Обраний папою 1492 року; сучасники звинувачували його в підкупі кардиналів.
• Буллою «Inter caetera» 1493 року розмежував заокеанські володіння Іспанії та Португалії.
• Підтримував завоювання сина Чезаре Борджіа в Центральній Італії; за його понтифікату 1498 року стратили Джироламо Савонаролу.

Родина Борха (італійською — Борджіа) походила з Валенсії, тож у Римі її вважали чужинцями-каталонцями. Шлях на вершину відкрив дядько Родріго, Алонсо де Борха: 1455 року його обрали папою під іменем Калікста III, і він швидко висунув племінника. 1456 року двадцятип’ятирічний Родріго став кардиналом, наступного — віцеканцлером Римської церкви. Цю посаду він обіймав 35 років і зібрав величезні статки.

Обрання

Після смерті Іннокентія VIII конклав 1492 року обрав Родріго Борджіа папою. Він узяв ім’я Олександр VI й був коронований у базиліці Святого Петра 26 серпня. Уже сучасники писали, що голоси кардиналів було куплено обіцянками посад, бенефіцій і грошей; сучасні історики загалом підтверджують симонію під час виборів.

Родина на престолі

Ще кардиналом Родріго мав кількох дітей, найвідоміші — від римлянки Ваноцци деї Каттанеї: Чезаре, Хуан, Лукреція і Джоффре. Ставши папою, він не приховував їх, а влаштовував вигідні шлюби й роздавав посади. Чезаре отримав кардинальський сан, потім склав його й очолив військо, щоб завоювати Романью — формально папську, а фактично підвладну місцевим синьйорам область. Лукрецію тричі видавали заміж відповідно до політичних розрахунків батька.

Гроші на ці плани давали продаж церковних посад, конфіскація майна багатих родин, збори ювілейного 1500 року. У 1501–1503 роках папі вдалося зламати могутні римські роди Колонна та Орсіні.

Політика

Олександр VI правив у бурхливу добу Італійських воєн. 1494 року французький король Карл VIII рушив на Неаполь, і папа лавірував між Францією, Іспанією, Венецією та Міланом, шукаючи вигоди для своєї родини. Буллою «Inter caetera» 1493 року він розмежував нововідкриті землі між Іспанією та Португалією.

Флорентійський проповідник Джироламо Савонарола відкрито таврував розбещеність Рима. 1497 року Олександр VI відлучив його від церкви, а 1498-го Савонаролу, позбавленого підтримки у Флоренції, стратили.

Смерть і пам’ять

Папа помер 18 серпня 1503 року, найімовірніше від малярійної гарячки, хоча одразу поширилися чутки про отруєння. За його понтифікату Пінтуриккіо розписав у Ватикані Апартаменти Борджіа.

Правління Олександра VI підірвало авторитет папства і стало одним з аргументів критиків церкви напередодні Реформації. Образ Борджіа як втілення ренесансної аморальності живе в літературі, опері й телесеріалах, хоча історики дедалі частіше нагадують, що методи папи мало відрізнялися від звичаїв тогочасних італійських государів.

Запитання

Чи правда, що Борджіа отруювали ворогів?

Сучасники й історики епохи — передусім вороги родини — приписували Олександрові VI та Чезаре вбивства суперників отрутою й кинджалом. Частина звинувачень підтверджена, наприклад убивство чоловіка Лукреції Альфонсо Арагонського 1500 року людьми Чезаре. Чутки про «отруту Борджіа» історики вважають сильно перебільшеними: вони стали частиною чорної легенди роду.

Що таке булла «Inter caetera»?

Це послання папи від 4 травня 1493 року, яке після першої подорожі Колумба провело демаркаційну лінію в Атлантиці: землі на захід від неї мали належати Кастилії, на схід — Португалії. Наступного року дві держави уточнили кордон Тордесільяським договором, що вплинуло на поділ Південної Америки, зокрема на португальськомовну Бразилію.

Див. також

• Олександр III (папа римський) Був кардиналом і папським канцлером, очолював у курії партію противників Барбаросси.
• Абатство Традиція бере початок від святого Бенедикта Нурсійського, який близько 529 року заснував монастир Монте-Кассіно.
• Розділ «Релігія» Віровчення, церкви, обряди та релігійні поняття.

Джерела

1. Олександр VI — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q108316

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.