Олександр I Карагеоргієвич

Коротко

• Другий син сербського короля Петра I; спадкоємцем став 1909 року, коли старший брат Георгій зрікся прав на престол.
• У Першій Балканській війні командував 1-ю сербською армією, у Першій світовій — фактично верховний головнокомандувач.
• 6 січня 1929 року розпустив парламент і запровадив особисту диктатуру, а країну перейменував на Королівство Югославія.
• Загинув у Марселі від куль македонського терориста; разом із ним смертельно поранено міністра закордонних справ Франції Луї Барту.

Олександр народився в Цетинє, столиці Чорногорії, де його батько, князь Петро Карагеоргієвич, жив в еміграції: у Сербії тоді правила суперницька династія Обреновичів. Мати, княгиня Зорка, була донькою чорногорського князя Миколи I. Дитинство пройшло в Женеві, юність — у Петербурзі, де він навчався в Пажеському корпусі.

Шлях до престолу

1903 року в Белграді змовники-офіцери вбили короля Олександра Обреновича, і скупщина обрала королем Петра Карагеоргієвича. Спадкоємцем спершу був старший син Георгій, але 1909 року після скандалу він зрікся прав на трон, і наступником проголосили Олександра.

Полководець

У Першій Балканській війні 1912 року принц командував 1-ю сербською армією, яка розбила османів під Кумановим і Бітолою. Наступного року в Другій Балканській війні сербські війська протистояли вже болгарам на річці Брегальниці.

24 червня 1914 року хворий Петро I передав синові владу як регентові. Під час Першої світової війни Олександр очолював сербську армію: восени 1915 року вона з боями відступила через гори Албанії до моря, була евакуйована на острів Корфу, а 1918-го прорвала Салонікський фронт і повернулася на батьківщину.

Король сербів, хорватів і словенців

1 грудня 1918 року регент проголосив створення Королівства сербів, хорватів і словенців. Після смерті батька 16 серпня 1921 року Олександр став королем. Парламентська система виявилася нестійкою: суперечки між централістами-сербами та хорватськими федералістами переросли 1928 року в стрілянину в скупщині, від якої загинув лідер хорватських селян Степан Радич.

6 січня 1929 року король розпустив парламент, заборонив партії й узяв усю владу на себе. Його ціллю було «інтегральне югославство» — єдина нація замість трьох народів. Конституція 1931 року відновила парламент лише формально. У зовнішній політиці Олександр спирався на Францію та на Малу Антанту з Чехословаччиною й Румунією.

Загибель

9 жовтня 1934 року, щойно король зійшов на берег у Марселі, Владо Черноземський вистрілив у нього з близької відстані. Олександр помер майже одразу; поранений міністр закордонних справ Франції Луї Барту помер від утрати крові. За замахом стояли македонські революціонери та хорватські усташі. Престол успадкував одинадцятирічний Петро II, за якого регентом став князь Павло.

У сербській традиції Олександра I називають «Об’єднувачем», у хорватській його пам’ятають передусім як диктатора.

Запитання

Хто вбив короля Олександра I?

Стріляв Владо Черноземський, бойовик Внутрішньої македонської революційної організації, яка діяла спільно з хорватськими усташами. Замах стався 9 жовтня 1934 року на вулиці Марселя, куди король прибув з офіційним візитом. Сцену зняли кінохронікери, тож це одне з перших політичних убивств, зафіксованих на плівку.

Чому держава змінила назву на Югославію?

Після диктатури 6 січня 1929 року король прагнув затерти межі між сербами, хорватами й словенцями та виховати єдину «югославську» націю. У жовтні 1929 року країна стала Королівством Югославія, а старі історичні краї замінили бановини з нейтральними назвами за річками.

Див. також

• Балканський півострів Північну межу проводять умовно: Дунаєм, Савою і далі на захід до Трієстської затоки.
• Сербохорватська мова Належить до західної підгрупи південнослов’янських мов, поряд зі словенською.
• Розділ «Біографія» Короткі життєписи людей, які залишили слід у науці, мистецтві, політиці та війні.

Джерела

1. Олександр I Карагеоргієвич — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q207384

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.