АВІАКОМПАС
Авіакомпас
Авіакомпас (від авіа… і компас) — бортовий прилад для визначення курсу літального апарата, тобто напрямку його руху відносно географічного чи магнітного меридіана, заданого напрямку або напрямку на радіостанцію.
Коротко
- Основні різновиди: магнітний компас, гіроскопічний компас (покажчик курсу) і автоматичний радіокомпас.
- Магнітний компас простий, але бреше під час розворотів, набору висоти, зниження й розгону, а також через власні магнітні поля літака.
- Гірокомпас не залежить від магнетизму, але має дрейф і його періодично звіряють із магнітним компасом.
- Радіокомпас (ADF) показує напрям на наземний неспрямований радіомаяк або радіомовну станцію.
Пілот у хмарах не бачить ні землі, ні сонця. Щоб тримати потрібний курс, йому потрібен прилад, який завжди покаже напрямок. Таким приладом і є авіакомпас — один із найстаріших навігаційних інструментів у кабіні. Залежно від того, за чим він орієнтується, розрізняють три основні види.
Магнітний компас
Найперший авіакомпас був магнітним: його індикатор орієнтується за магнітним полем Землі й указує на магнітний полюс. У сталому горизонтальному польоті він досить точний, але під час розвороту, набору висоти, зниження чи прискорення дає хибні покази. Заважають і власні магнітні поля літака.
Велика українська енциклопедія зазначає, що як основний курсовий прилад магнітний авіакомпас уже не використовують. Водночас простий магнітний компас і далі входить до набору пілотажних приладів. Оскільки він вказує на магнітний, а не на географічний полюс, для точної навігації в його покази вносять поправку — магнітне схилення.
Гіроскопічний компас
Покажчик курсу, або гірокомпас, працює на принципі швидко обертового гіроскопа, вісь якого зберігає напрямок у просторі; у гірокомпасі вона узгоджується з географічним меридіаном завдяки добовому обертанню Землі. Такий прилад не реагує на магнітні збурення й придатний для автономної навігації, що особливо важливо в ракетній техніці.
Вада гірокомпаса — дрейф (прецесія), тому в польоті його періодично звіряють із магнітним компасом. У більшості сучасних літаків, зокрема майже в усіх реактивних, окремий покажчик курсу замінив плановий навігаційний прилад (HSI), що поєднує курс із навігаційною інформацією.
Радіокомпас
Автоматичний радіокомпас — бортовий радіопеленгатор, який визначає напрям на наземну радіостанцію. Ще 1931 року Повітряний корпус армії США випробував примітивний радіокомпас, що орієнтувався на комерційні радіостанції.
Радіокомпас налаштовують на неспрямовані радіомаяки (NDB) або на звичайні мовні станції середніх хвиль. У XX столітті такий прилад, відомий як ADF, стояв майже на кожному літаку; нині його поступово виводять з ужитку, хоча маяки NDB досі позначають невеликі аеродроми.
Сьогодні
Після появи глобальних систем супутникового позиціонування, які дають координати, швидкість і напрямок руху в будь-якій точці Землі, авіакомпаси різних типів стали допоміжною апаратурою.
Запитання
Чому магнітний компас у літаку показує неточно?
Стрілка реагує не лише на магнітне поле Землі, а й на прискорення та нахили: під час розвороту, набору висоти, зниження чи розгону покази відхиляються. Додають похибку й власні магнітні поля літака та його обладнання. Крім того, компас показує магнітний, а не географічний північ, тож для навігації вводять поправку.
Що таке радіокомпас і неспрямований радіомаяк?
Неспрямований радіомаяк (NDB) випромінює сигнал однаково в усі боки й нічого не повідомляє про напрям. Бортовий автоматичний радіокомпас (ADF) налаштовують на його частоту, і стрілка показує, де маяк. Через дешевизну такими маяками досі позначають невеликі аеродроми й вертолітні майданчики.
Чи потрібні авіакомпаси, коли є GPS?
Глобальні супутникові системи позиціонування визначають координати, швидкість і напрямок руху в будь-якій точці Землі, тож компаси стали допоміжною апаратурою. Проте простий магнітний компас як резервний прилад і гіроскопічні системи для автономної навігації, зокрема в ракетній техніці, залишаються потрібними.
Див. також
- Автопілот Перший авіаційний автопілот створила 1912 року американська компанія Sperry; 1914 року Лоуренс Сперрі показав його в Парижі, піднявши руки над штурвалом.
- Авіація Слово запровадив французький письменник Габрієль де Ла Ланделль 1863 року; українські старі відповідники — летунство, літунство.
- Локсодрома Окремі випадки локсодроми — меридіани (кут 0°) і паралелі (кут 90°); решта — спіралі, що нескінченно закручуються навколо полюса.
- Розділ «Техніка» Машини, механізми, прилади та технічні поняття.
Джерела
- Авіакомпас // Велика українська енциклопедія (е-ВУЕ)
- Пілотажні прилади — Вікіпедія (українська)
- Direction finding — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБАСТУМАНСЬКА АСТРОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРИЯ Абастуманська астрофізична обсерваторія (нині Грузинська національна астрофізична обсерваторія імені Євгена Харадзе) — наукова астрономічна установа Грузії, заснована 1932 року біля курорту Абастумані та розташована на горі Канобілі на висоті 1650 м.
- АББОТ Аббот Чарлз Грілі (також Еббот; англ. Charles Greeley Abbot; 31 травня 1872, Вілтон, Нью-Гемпшир — 17 грудня 1973, Меріленд) — американський астрофізик, дослідник сонячного випромінювання, директор Смітсонівської астрофізичної обсерваторії та п’ятий секретар Смітсонівського інституту (1928–1944).
- АБЕРАЦІЯ СВІТЛА Аберація світла (від лат. aberratio — відхилення) — позірне зміщення небесного тіла на небесній сфері в бік руху спостерігача, зумовлене скінченністю швидкості світла.
- АБСОРБЕР Абсорбер — апарат, найчастіше вертикальна колона, у якому компоненти газової суміші поглинаються рідиною (абсорбентом) на межі поділу фаз; основне обладнання для процесу абсорбції в хімічній, нафтогазовій промисловості, металургії та очищенні газів.