Абруцці (Абруццо)

Коротко

• Площа близько 10,8 тис. км², населення — майже 1,3 млн осіб; поділяється на провінції Л’Аквіла, Терамо, Пескара і К’єті.
• Тут найвищі масиви Апеннін — Гран-Сассо (гора Корно-Гранде, 2912 м) і Маєлла.
• Майже половину території займають національні парки й заповідники; регіон називають «найзеленішим в Європі».
• 6 квітня 2009 року землетрус зруйнував значну частину Л’Аквіли.

Від Рима до західного кордону Абруццо — лише 80 км, але це вже інший світ: вапнякові хребти, вівчарські стежки й села, що тримаються за скелі. Регіональним девізом стали слова дипломата XIX століття Прімо Леві — forte e gentile, «сильний і лагідний».

Назва

Найпоширеніша версія, яку висунув ще ренесансний історик Флавіо Бйондо, виводить назву від Aprutium, тобто «земля претутіїв» — давнього італійського племені з околиць нинішнього Терамо. Інша гіпотеза пов’язує її з латинським abruptus — «стрімкий».

1273 року король Карл I Анжуйський поділив край по річці Пескара на Ближнє й Дальнє Абруццо. Звідси множинна форма Абруцці, якою регіон довго називали в італійських і українських довідниках.

Географія

Абруццо межує з Марке на півночі, Лаціо на заході й Молізе на півдні, а на сході виходить до Адріатичного моря. Західна частина гориста. Тут три паралельні узбережжю ланцюги Апеннін, а в найвищому з них — масиви Гран-Сассо-д’Італія з горою Корно-Гранде (2912 м) і Маєлла. Східна смуга — пагорби й піщані пляжі Адріатики.

Головні річки — Атерно-Пескара, Вомано, Тордіно. Клімат на узбережжі середземноморський, у горах зими сніжні, а на Гран-Сассо лежить невеликий льодовик Кальдероне.

Адміністративний поділ

Провінція	Центр
Л’Аквіла	Л’Аквіла — столиця регіону
Терамо	Терамо
Пескара	Пескара — найбільше місто й порт
К’єті	К’єті

Серед інших помітних міст — Авеццано, Сульмона, Ланчано, Васто. Італійська статистична служба ISTAT зараховує регіон до Південної Італії, хоча географічно його часто відносять до Центральної.

Природа під охороною

Близько половини території регіону — природоохоронні землі: три національні парки (Абруццо, Лаціо і Молізе; Гран-Сассо і Монті-делла-Лага; Маєлла), регіональний парк Сіренте-Веліно та кілька десятків заповідників. Тут живуть марсиканський бурий ведмідь, апеннінський вовк, абруцька сарна, беркут.

Землетрус 2009 року

6 квітня 2009 року землетрус магнітудою близько 6,3 вразив Л’Аквілу та навколишні села. Загинули понад 300 людей, десятки тисяч втратили житло, постраждали історичні церкви міста. Відбудова центру Л’Аквіли тривала понад десятиліття.

Господарство

Окрім туризму, регіон відомий вином монтепульчано д’Абруццо, оливковою олією, вівчарством і промисловими центрами в долині Пескари та біля Авеццано.

Запитання

Як правильно: Абруцці чи Абруццо?

Обидві форми правильні. Множинна «Абруцці» походить від поділу 1273 року на Ближнє й Дальнє Абруццо і довго була звичною в довідниках. Сучасна офіційна назва регіону — однина Абруццо.

Що подивитися в Абруццо?

Найвідоміше — природа: Національний парк Абруццо, Лаціо і Молізе з марсиканським бурим ведмедем, масиви Гран-Сассо й Маєлла, льодовик Кальдероне — один з найпівденніших у Європі. З міст — середньовічна Л’Аквіла з базилікою Санта-Марія-ді-Коллемаджо, Сульмона, Ланчано, узбережжя біля Пескари й Васто.

Див. також

• Абано-Терме Лежить приблизно за 10 км на південний захід від Падуї та за 45 км від Венеції.
• Арно Починається на схилах гори Фальтерона в Апеннінах, у краю Казентіно, на висоті близько 1350 м.
• Розділ «Адміністративні одиниці» Усі статті підрозділу «Адміністративні одиниці».

Джерела

1. Абруццо — Вікіпедія (українська)
2. Abruzzo — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q1284

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.