Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АБАТСТВО

Абатство

Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.

Розділ: Релігія Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Традиція бере початок від святого Бенедикта Нурсійського, який близько 529 року заснував монастир Монте-Кассіно.
  • У Середньовіччі великі абатства були центрами віри, освіти, господарства й політики, володіли значними маєтностями.
  • Найвпливовіші реформи пов’язані з абатством Клюні (910) та цистерціанським Сіто (1098).
  • Частину абатств закрили під час Реформації та революцій, але багато діють і нині.

Слово «абат» походить від арамейського abba — «батько». Так ченці називали свого настоятеля, а громаду, якою він керував разом із її храмом, будівлями й землями, стали називати абатством.

Походження

Чернецтво прийшло на Захід зі Сходу, з єгипетських і сирійських пустель. Вирішальний крок зробив Бенедикт Нурсійський: близько 529 року він заснував монастир на горі Монте-Кассіно в Італії й написав устав, що поєднував молитву, працю й читання. Бенедиктинський устав став основою більшості західних обителей.

За церковним правом абатство — автономний монастир, у якому живе щонайменше дванадцять ченців. Воно підпорядковувалося єпископу, а деякі абатства — безпосередньо папі.

Як улаштоване абатство

Уявлення про середньовічне абатство дає план абатства Санкт-Галлен у нинішній Швейцарії (обитель заснована 719 року, а відомий план накреслено на початку IX століття). Історики архітектури порівнювали його з маленьким містом. Довкола церкви й клуатру (критого внутрішнього двору) стояли:

  • трапезна, дормиторій (спальня ченців), капітулярна зала;
  • школа й дім учителя, бібліотека й скрипторій;
  • лікарня, гостинний дім для подорожніх;
  • майстерні, комори, пекарня, броварня, сади й городи.

Абатство було великим господарством: воно обробляло землі, утримувало селян, торгувало, давало притулок і навчало.

Реформи

Рік Абатство Що змінилося
910 Клюні (Бургундія), засноване герцогом Аквітанії Вільгельмом I суворе дотримання уставу, мережа підпорядкованих обителей; церква абатства була найбільшою в християнському світі до побудови нового собору Святого Петра в Римі
1098 Сіто цистерціанці повернулися до простоти й праці; з них походять Клерво, Понтіньї, Ла-Ферте, Морімон
1119–1120 Премонтре орден премонстрантів, «білих каноніків», заснований Норбертом Ксантенським

Церкву Клюні почали будувати 1088–1089 років за шостого абата Гуго, а 1130 року папа Іннокентій II освятив її неф, хоча будівництво тривало й далі. Довжина храму сягала 187 метрів; його вважали одним із див Середньовіччя.

Пізніша доля

Реформація завдала абатствам тяжкого удару: в Англії за Генріха VIII монастирі розпустили, їхні землі конфіскували. Інші закрилися під час Французької революції та секуляризації XIX століття. Проте багато абатств відновилися або діють безперервно. Вестмінстерське абатство в Лондоні, що виросло з бенедиктинської громади X століття, нині є місцем коронацій британських монархів.

Запитання

Чим абатство відрізняється від пріорату?

Абатство — самостійна обитель на чолі з абатом. Пріорат зазвичай підпорядкований якомусь абатству, а керує ним пріор. Наприклад, майже всі клюнійські доми в Англії були пріоратами, бо підлягали абатові Клюні.

Чому багато соборів у Англії колись були абатствами?

У Середньовіччі чимало англійських кафедральних соборів обслуговували бенедиктинські громади — Кентербері, Даргем, Вінчестер, Ворчестер та інші. Після розпуску монастирів за Генріха VIII громади ліквідували, а храми залишилися соборами вже без ченців.

Див. також

Джерела

  1. Абатство — Вікіпедія (українська)
  2. Abbey — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику