АБАТСТВО
Абатство
Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.
Коротко
- Традиція бере початок від святого Бенедикта Нурсійського, який близько 529 року заснував монастир Монте-Кассіно.
- У Середньовіччі великі абатства були центрами віри, освіти, господарства й політики, володіли значними маєтностями.
- Найвпливовіші реформи пов’язані з абатством Клюні (910) та цистерціанським Сіто (1098).
- Частину абатств закрили під час Реформації та революцій, але багато діють і нині.
Слово «абат» походить від арамейського abba — «батько». Так ченці називали свого настоятеля, а громаду, якою він керував разом із її храмом, будівлями й землями, стали називати абатством.
Походження
Чернецтво прийшло на Захід зі Сходу, з єгипетських і сирійських пустель. Вирішальний крок зробив Бенедикт Нурсійський: близько 529 року він заснував монастир на горі Монте-Кассіно в Італії й написав устав, що поєднував молитву, працю й читання. Бенедиктинський устав став основою більшості західних обителей.
За церковним правом абатство — автономний монастир, у якому живе щонайменше дванадцять ченців. Воно підпорядковувалося єпископу, а деякі абатства — безпосередньо папі.
Як улаштоване абатство
Уявлення про середньовічне абатство дає план абатства Санкт-Галлен у нинішній Швейцарії (обитель заснована 719 року, а відомий план накреслено на початку IX століття). Історики архітектури порівнювали його з маленьким містом. Довкола церкви й клуатру (критого внутрішнього двору) стояли:
- трапезна, дормиторій (спальня ченців), капітулярна зала;
- школа й дім учителя, бібліотека й скрипторій;
- лікарня, гостинний дім для подорожніх;
- майстерні, комори, пекарня, броварня, сади й городи.
Абатство було великим господарством: воно обробляло землі, утримувало селян, торгувало, давало притулок і навчало.
Реформи
| Рік | Абатство | Що змінилося |
|---|---|---|
| 910 | Клюні (Бургундія), засноване герцогом Аквітанії Вільгельмом I | суворе дотримання уставу, мережа підпорядкованих обителей; церква абатства була найбільшою в християнському світі до побудови нового собору Святого Петра в Римі |
| 1098 | Сіто | цистерціанці повернулися до простоти й праці; з них походять Клерво, Понтіньї, Ла-Ферте, Морімон |
| 1119–1120 | Премонтре | орден премонстрантів, «білих каноніків», заснований Норбертом Ксантенським |
Церкву Клюні почали будувати 1088–1089 років за шостого абата Гуго, а 1130 року папа Іннокентій II освятив її неф, хоча будівництво тривало й далі. Довжина храму сягала 187 метрів; його вважали одним із див Середньовіччя.
Пізніша доля
Реформація завдала абатствам тяжкого удару: в Англії за Генріха VIII монастирі розпустили, їхні землі конфіскували. Інші закрилися під час Французької революції та секуляризації XIX століття. Проте багато абатств відновилися або діють безперервно. Вестмінстерське абатство в Лондоні, що виросло з бенедиктинської громади X століття, нині є місцем коронацій британських монархів.
Запитання
Чим абатство відрізняється від пріорату?
Абатство — самостійна обитель на чолі з абатом. Пріорат зазвичай підпорядкований якомусь абатству, а керує ним пріор. Наприклад, майже всі клюнійські доми в Англії були пріоратами, бо підлягали абатові Клюні.
Чому багато соборів у Англії колись були абатствами?
У Середньовіччі чимало англійських кафедральних соборів обслуговували бенедиктинські громади — Кентербері, Даргем, Вінчестер, Ворчестер та інші. Після розпуску монастирів за Генріха VIII громади ліквідували, а храми залишилися соборами вже без ченців.
Див. також
- Олександр VI (Родріго Борджіа) Небіж папи Калікста III, який зробив його кардиналом (1456) і віцеканцлером Римської церкви (1457).
- Розділ «Релігія» Віровчення, церкви, обряди та релігійні поняття.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АХІЛЛ Ахілл, або Ахіллес (грец. Ἀχιλλεύς), — у давньогрецькій міфології син царя мірмідонян Пелея й морської богині Фетіди, найхоробріший грецький воїн Троянської війни та головний герой «Іліади» Гомера.
- АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ Александр III Македонський, або Александр Великий (356 — 10 або 11 червня 323 до н. е.), — цар Македонії з 336 року до н. е., полководець, який за одинадцять років підкорив Перську державу Ахеменідів і створив імперію від Балкан до Інду.
- АЛЬКАБАЛА Алькабала (ісп. alcabala, від араб. al-qabāla — збір, податок) — податок з торговельних операцій у Кастилії, згодом в усій Іспанії та її колоніях, що стягувався з кожного продажу як відсоток від ціни товару.
- АМ ЄНСЬКИЙ ОПЕРАЦІЯ 1918 Ам’єнська операція (битва при Ам’єні, Третя битва на Соммі в Пікардії) — наступальна операція британських, домініонних і французьких військ проти німецької армії 8–12 серпня 1918 року, якою почався Стоденний наступ Антанти, що завершив Першу світову війну.