Перейти до тексту
Укрсловник енциклопедичний словник

АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ

Абаканський хребет

Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.

Розділ: Гори Оновлено ≈ 2 хв читання

Коротко

  • Простягається від району Телецького озера на півдні до верхів’їв річки Томі на півночі.
  • Є вододілом між басейнами Єнісею (річка Абакан) та Обі (Том, Лебідь).
  • Вершини куполоподібні, схили пологі; переважають середньогірні масиви.
  • До висоти 1500–1700 м — темнохвойна тайга, вище — гірська тундра.

На карті Південного Сибіру Абаканський хребет виглядає як місток: на півдні він відходить від гірського вузла Алтаю, на півночі зливається з Кузнецьким Алатау. Між ними на заході лежить Кузнецька улоговина з її вугільними шахтами, а на сході — Мінусинська улоговина, де течуть Абакан і Єнісей.

Розташування

Хребет простягається приблизно на 300 км з півдня на північ, від околиць Телецького озера до верхів’їв річки Томі. Більша частина пасма лежить у Хакасії, західні схили — у Кемеровській області, південна частина — у Республіці Алтай. Найвища точка сягає 1984 м.

Абаканський хребет — важливий вододіл. Струмки східного схилу збираються в річку Абакан, ліву притоку Єнісею. Із західного схилу стікають Том і Лебідь, що належать до басейну Обі. Тож дощ, який випав на гребені, може потрапити або в Єнісейську затоку, або в Обську губу Карського моря.

Будова і рельєф

Гори складені давніми метаморфічними й вулканічними породами, трапляються масиви гранітів, габро та діоритів. Тривале руйнування згладило рельєф: вершини мають куполоподібну форму, схили переважно пологі, хоча глибокі річкові долини розчленовують хребет на окремі середньогірні масиви. У надрах відомі родовища залізних руд.

Рослинність

Висота Рослинний пояс
до 1500–1700 м темнохвойна тайга: ялиця сибірська, ялина, сосна сибірська («кедр»)
понад 1700 м гірська тундра, кам’яні розсипи

Тайга тут дуже волога: західні повітряні маси приносять на навітрені схили багато опадів, а взимку випадає глибокий сніг. Гірська тайга малозаселена, великих поселень на самому хребті немає.

Назва

Хребет названо за річкою Абакан, що бере початок на його схилах. Від річки походить і назва столиці Хакасії — міста Абакан, а також Абаканського, або Мінусинського, степу в долині середнього Єнісею.

Запитання

Чим Абаканський хребет відрізняється від Абаканського степу?

Хребет — гірське пасмо на заході Хакасії, вкрите тайгою. Абаканським, або Мінусинським, степом називають рівнинну безлісу частину Мінусинської улоговини вздовж нижньої течії Абакану та Єнісею. Обидві назви походять від річки Абакан.

Чому вершини хребта такі заокруглені?

Це давні гори, складені міцними метаморфічними й вулканічними породами, гранітами та габро. Мільйони років вивітрювання згладили їхні вершини, тож тепер вони мають форму пологих куполів, а не гострих піків.

Див. також

  • Абакан Веде історію від Абаканського острогу, збудованого 1675 року в гирлі однойменної річки.
  • Абаканський степ Один із кількох ізольованих степів Мінусинської улоговини, відокремлених від великого Євразійського степу горами Алтаю й Саян.
  • Розділ «Гори» Усі статті підрозділу «Гори».

Джерела

  1. Абаканський хребет — Вікіпедія (українська)
  2. Abakan Range — Wikipedia (англійська)
  3. Wikidata: Q305058

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.

Поруч у словнику