АНТИПАСАТИ
Антипасати
Антипасати (протипасати, верхні пасати) — повітряні течії у верхній тропосфері тропічних широт, що рухаються від екватора до субтропіків над пасатами й під дією обертання Землі набувають західного напрямку: у Північній півкулі — південно-західного, у Південній — північно-західного.
Коротко
- Верхня гілка комірки Гадлі — замкненої циркуляції між екватором і приблизно 30° широти.
- Дмуть на висоті близько 12–15 км, під тропопаузою, протилежно приземним пасатам.
- Біля 30° широти повітря антипасатів опускається, нагрівається й висихає — тут лежать великі пустелі Землі.
- Існування верхньої зворотної течії передбачив ще Едмунд Галлей 1685 року; підтвердили його радіозонди в середині XX століття.
Пасати — стійкі вітри тропіків, що дмуть цілий рік; їхню назву виводять від іспанського виразу «вітер, що сприяє руху». Значно пізніше з’ясувалося, що над ними, на висоті понад десять кілометрів, тече інший, зворотний потік. Його й назвали антипасатом.
Комірка Гадлі
Сонце нагріває атмосферу біля екватора сильніше, ніж у вищих широтах. Нагріте повітря піднімається в зоні внутрішньотропічної конвергенції аж до тропопаузи, на висоту 12–15 км. Стійка стратосфера не пускає його вище, тож воно розтікається на північ і на південь — це і є антипасати.
Рухаючись до полюсів, повітря відхиляється силою Коріоліса: у Північній півкулі праворуч, у Південній ліворуч. Тому антипасати набувають західного напрямку. Біля 30° широти вони сходяться в потужні висотні струменеві течії. Там повітря охолоджується, опускається до поверхні й повертається до екватора вже як пасати. Цей замкнений цикл називають коміркою Гадлі.
| Гілка комірки | Висота | Напрям у Північній півкулі |
|---|---|---|
| Висхідна | біля екватора | вгору |
| Антипасат | 12–15 км | на північ, з відхиленням на схід |
| Низхідна | біля 25–30° широти | вниз |
| Пасат | біля поверхні | на південь, з відхиленням на захід (північно-східний вітер) |
Наслідки для клімату
Там, де повітря піднімається, воно охолоджується й віддає вологу: екваторіальний пояс — зона постійних гроз і найрясніших дощів на Землі. Опускаючись біля 30° широти, вже сухе повітря антипасатів нагрівається, і відносна вологість падає. Тому в цій смузі розташована більшість великих пустель.
Історія відкриття
1685 року Едмунд Галлей запропонував Лондонському королівському товариству своє пояснення пасатів. Механізм він описав неправильно, але слушно передбачив, що приземні пасати мають супроводжуватися протилежною течією вгорі. 1735 року Джордж Гадлі пов’язав пасати з різницею нагрівання й обертанням Землі; на його честь і названо комірку. Його ідеї довго лишалися в тіні, доки їх не популяризували Джон Дальтон і Генріх Вільгельм Дове.
Спостереження й кліматичні моделі показують, що принаймні з 1980-х років комірка Гадлі розширюється до полюсів унаслідок зміни клімату. Моделі передбачають, що протягом XXI століття вона ставатиме ширшою й слабшою.
Запитання
Чим антипасати відрізняються від пасатів?
Пасати дмуть біля поверхні від субтропіків до екватора й мають східну складову: у Північній півкулі вони північно-східні, у Південній — південно-східні. Антипасати — їхня верхня протилежність: рухаються на висоті від екватора до субтропіків і відхиляються на схід, тобто мають західну складову.
Чи можна відчути антипасати на землі?
Безпосередньо — ні, вони дмуть у верхній тропосфері. Але їх видно з наслідків: на краю комірки Гадлі вони концентруються у висотні струменеві течії, а там, де їхнє повітря опускається, утворюється пояс сухого клімату й пустель.
Чому їх не помітили раніше?
Щоб побачити вітер на висоті понад 10 км, потрібні регулярні вимірювання у вільній атмосфері. Такі дані дали лише радіозонди в середині XX століття, і тоді загальну схему, запропоновану ще у XVIII столітті, підтвердили.
Див. також
- Вітер Рушійна сила — різниця тиску; обертання Землі (сила Коріоліса) відхиляє вітер, а тертя об поверхню його гальмує.
- Антициклон Тиск у центрі на рівні моря зазвичай 1025–1040 гПа, узимку над Азією — до 1070 гПа і вище.
- Атмосферний тиск Нормальний тиск — 760 мм ртутного стовпа, або 101 325 Па (1013,25 гПа), на рівні моря на широті 45°.
- Баричний градієнт Горизонтальну складову традиційно рахують на 111 км (один градус меридіана) і виражають у гектопаскалях (мілібарах).
- Розділ «Метеорологія» Погода, атмосферні явища, клімат і способи їх спостереження.
Джерела
- Пасат — Вікіпедія (українська)
- Комірка Гадлі — Вікіпедія (українська)
- Hadley cell — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АНТРОПОГЕННІ ЗМІНИ КЛІМАТУ Антропогенні зміни клімату — зміни кліматичних умов, спричинені господарською діяльністю людини: від мікроклімату окремого міста чи поля до глобального потепління через викиди парникових газів.
- АТМОСФЕРНА ЕЛЕКТРИКА Атмосферна електрика — 1) сукупність електричних явищ у земній атмосфері: електричне поле, іонізація й провідність повітря, струми, заряди хмар, грози, полярні сяйва, вогні святого Ельма; 2) розділ фізики атмосфери й метеорології, що вивчає ці явища.
- АТМОСФЕРНА ОПТИКА Атмосферна оптика — розділ метеорології та фізики атмосфери, що вивчає оптичні явища в повітрі, спричинені розсіюванням, поглинанням, заломленням і дифракцією світла, — колір неба, сутінки й зорі, веселку, гало, міражі — та їхній зв’язок із погодою.
- БАРОМЕТР Барометр (від грец. βάρος — вага, тяжкість і μετρέω — вимірюю) — прилад для вимірювання атмосферного тиску, який застосовують у метеорології, геодезії, авіації, гірничій справі та побуті.