АВТОБЛОКУВАННЯ
Автоблокування
Автоблокування (АБ) — система інтервального регулювання руху поїздів на перегонах між станціями, за якої перегін поділено на блок-ділянки, а прохідні світлофори перемикаються автоматично залежно від того, чи зайняті ділянки попереду.
Коротко
- Перегін ділять на блок-ділянки завдовжки зазвичай 1–3 км; на межі кожної стоїть прохідний світлофор.
- Зайнятість ділянки визначає рейкове коло: колісні пари поїзда замикають рейки між собою, і сигнал за поїздом перемикається на червоний.
- Буває дво-, три- й чотиризначне — за кількістю показань світлофора.
- Працює разом з автоматичною локомотивною сигналізацією (АЛС), що передає показання в кабіну машиніста.
Два поїзди, що йдуть в одному напрямку тією самою колією, не повинні опинитися надто близько. Колись безпеку забезпечували телеграф, розклад і чергові на станціях. Автоблокування доручило цю справу самим рейкам: поїзд, проходячи, автоматично «закриває» за собою сигнал.
Блок-ділянки й світлофори
Перегін між двома станціями ділять на одну або кілька блок-ділянок, найчастіше завдовжки від 1 до 3 км. На початку кожної ставлять прохідний світлофор. Його показання залежать від того, скільки ділянок попереду вільні:
| Значність АБ | Зелений | Жовтий + зелений | Жовтий | Червоний |
|---|---|---|---|---|
| двозначне | ділянка вільна | — | — | ділянка зайнята |
| тризначне | вільні 2 і більше | — | вільна 1 | наступна зайнята |
| чотиризначне | вільні 3 і більше | вільні 2 | вільна 1 | наступна зайнята |
Двозначне автоблокування застосовують обмежено, переважно в метрополітенах.
Рейкове коло
Основа автоблокування — рейкове коло. До рейок блок-ділянки подають струм, а на іншому кінці вмикають реле. Поки ділянка вільна, реле живиться. Коли на неї заходить поїзд, колісні пари замикають рейки між собою, струм не доходить до реле, і воно відпускає якір — ділянку зафіксовано як зайняту.
Ідея «замкненого кола» з безпечною відмовою належить Вільяму Робінсону (1872). Більшість несправностей — обрив проводу, зникнення живлення, злам рейки — також знеструмлюють реле, і система показує ділянку зайнятою. Сусідні рейкові кола відокремлюють ізолювальними стиками.
Види автоблокування
Числове кодове АБ працює разом з автоматичною локомотивною сигналізацією. Кодовий трансмітер в кінці блок-ділянки посилає в рейки імпульси, відповідні показанню світлофора. Дросель-трансформатори пропускають повз ізолювальні стики зворотний тяговий струм електропоїздів. Коли поїзд займає ділянку, ці коди приймають котушки локомотива, і машиніст бачить сигнал на світлофорі в кабіні.
Тональне АБ використовує сигнали звукової частоти (420 і 480 Гц з модуляцією 8 і 12 Гц). Струм кожного генератора поступово згасає через баласт, тому на перегоні можна обійтися без ізолювальних стиків. Межі ділянок інколи позначають лише табличками, а рух регулюють за сигналами в кабіні.
Станційне автоблокування кодує рейкові кола в межах станції. Вхідні й вихідні світлофори, на відміну від прохідних, відкриває черговий по станції після приготування маршруту.
Історія
Першу систему автоматичного блокування 1893 року встановили на Ліверпульській естакадній залізниці у Великій Британії. Там ще не було рейкових кіл: працювали механічні й електричні пристрої біля колії. 1902 року в Англії, між Андовер-Джанкшн і Ґрейтлі, запрацювало блокування на рейкових колах. Автоблокування збільшує пропускну здатність лінії: поїзди можуть іти один за одним з меншими інтервалами, не чекаючи дозволу зі станції.
Запитання
Що означає жовтий вогонь прохідного світлофора?
При тризначному автоблокуванні жовтий вогонь означає, що вільна лише одна блок-ділянка: наступний світлофор показує червоний, тож машиніст має бути готовий зупинитися. Зелений вогонь — вільні дві й більше ділянки, червоний — «Стій! Забороняється проїжджати сигнал».
Що буде, якщо рейку зламано?
Розрив рейки розриває й рейкове коло, тому реле знеструмлюється так само, як під поїздом, і світлофор показує заборонний сигнал. Такий принцип «безпечної відмови» закладено в рейкове коло від часів його винаходу. Проте часткові тріщини система може й не виявити.
Див. також
- Баласт На суднах баласт збільшує осадку й остійність; сьогодні це здебільшого забортна вода в баластних цистернах.
- Автоматична система (керування) Синонім у технічній літературі — система автоматичного керування (САК).
- Автозчеп Складається з поглинального апарата, центрувального пристрою, корпусу з механізмом зчеплення й розчіпного приводу.
- Розділ «Техніка» Машини, механізми, прилади та технічні поняття.
Джерела
- Автоблокування — Вікіпедія (українська)
- Automatic block signaling — Wikipedia (англійська)
- Track circuit — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- АБСОРБЕР Абсорбер — апарат, найчастіше вертикальна колона, у якому компоненти газової суміші поглинаються рідиною (абсорбентом) на межі поділу фаз; основне обладнання для процесу абсорбції в хімічній, нафтогазовій промисловості, металургії та очищенні газів.
- АБЗЕТЦЕР Абзетцер (нім. Absetzer — «той, що відкладає») — самохідний багатоковшевий агрегат, відвальний екскаватор, яким на відкритих гірничих розробках укладають у відвали розкривні породи.
- АҐРЕҐАТНИЙ ВЕРСТАТ Агрегатний (аґреґатний) верстат — високопродуктивний металорізальний верстат, складений із нормалізованих, кінематично не пов’язаних між собою вузлів-агрегатів, рухи яких узгоджує єдина система керування; призначений для обробки однотипних деталей у великосерійному й масовому виробництві.
- АЛЕКСАНДРОВ Александров Іван Гаврилович (20 серпня (1 вересня) 1875, Москва — 2 травня 1936, Москва) — російський і радянський інженер у галузі енергетики й гідротехніки, автор проєкту Дніпровської ГЕС у Запоріжжі, академік АН СРСР (1932).