ТРАНСИЛЬВАНСЬКЕ ПЛАТО
Трансильванське плато
Трансильванське плато (рум. Podișul Transilvaniei; у геології — Трансильванська улоговина) — горбисте плато в центральній Румунії, майже з усіх боків оточене Карпатами.
Коротко
- Середні висоти 300–600 м, на околицях до 800–900 м.
- Складене переважно неогеновими пісками, пісковиками й глинами; надра багаті на природний газ і кам’яну сіль.
- Головні ріки — Муреш, Сомеш і Олт; великі міста — Клуж-Напока, Тиргу-Муреш, Сібіу.
Якщо подивитися на фізичну карту Румунії, Карпати там вигинаються великою підковою. Усередині цієї підкови лежить знижена, але не рівнинна поверхня — Трансильванське плато. Від нього походить і назва цілої історичної області, і значна частина її історії: міста, шляхи й копальні тяжіють саме до цієї улоговини.
Межі й рельєф
Плато оточують три гірські системи. Зі сходу його замикають Східні Карпати, з півдня — Південні, з заходу — Західні Румунські Карпати, або гори Апусені. Відкритих воріт мало, і найважливіші з них — долини рік, що прорізають гори.
Висоти здебільшого тримаються в межах 300–600 м, а на околицях, ближче до передгір’їв, піднімаються до 800–900 м. Поверхня горбиста: широкі пологі пасма чергуються з долинами, балками та заплавами. Тут поширені зсуви — пухкі глинисті породи легко сповзають схилами після злив.
Зазвичай на плато виділяють кілька частин:
- Трансильванську рівнину (Câmpia Transilvaniei) на півночі — найнижчу й найбільш розорану частину;
- плато Сомеш на північному заході;
- плато Тирнав на півдні, між долинами Великої й Малої Тирнави.
Будова і надра
Під плато лежить велика западина земної кори, яку заповнили морські та озерні осади. Верхня частина товщі складена переважно неогеновими пісками, пісковиками й глинами. Нижче залягають пласти кам’яної солі; подекуди сіль виходить близько до поверхні й утворює соляні куполи.
Саме ця будова визначила господарське значення краю. Трансильванська улоговина — головний газоносний регіон Румунії: природний газ тут добувають понад століття. Соляні копальні біля Турди та Праїда відомі щонайменше з середньовіччя, а нині частково стали музеями й лікувальними закладами.
| Ресурс | Де | Значення |
|---|---|---|
| Природний газ | центр і північ улоговини | основа газовидобутку Румунії |
| Кам’яна сіль | Турда, Праїд та інші соляні куполи | давній видобуток, спелеотерапія, туризм |
| Родючі ґрунти | Трансильванська рівнина | зернові й кормові культури |
Ріки
Плато дренують три головні ріки. Муреш тече на захід, до Тиси. Сомеш збирає води півночі й теж належить до басейну Тиси. Олт обходить плато зі сходу й півдня, а потім прорізає Південні Карпати Червоновежовим проходом і несе воду до Дунаю. Велика й Мала Тирнава зливаються біля міста Блаж і далі впадають у Муреш.
Клімат і рослинність
Клімат помірно континентальний. Гори затримують вологі західні повітряні маси, тому опадів тут менше, ніж на навітряних схилах, а зими холодніші, ніж на рівнинах біля Дунаю. Літо тепле. Значна частина плато розорана; ліси, переважно дубові та букові, збереглися на вищих ділянках і схилах.
Міста й люди
На плато або на його околицях стоять найбільші міста Трансильванії: Клуж-Напока на Сомеші, Тиргу-Муреш на Муреші, Медіаш і Сігішоара в долині Тирнави, Сібіу біля підніжжя Південних Карпат. Брашов лежить уже в міжгірній улоговині на південно-східному краю, проте історично завжди був пов’язаний з плато торговими шляхами.
Запитання
Це плато чи улоговина?
Обидва слова правильні, але з різних поглядів. Для географа це плато, бо поверхня піднята на кілька сотень метрів над рівнем моря. Для геолога — улоговина, бо це западина між гірськими системами, заповнена товщею пізніших осадів.
Чим плато важливе для господарства Румунії?
Тут зосереджено головні газові родовища країни, давні соляні копальні, родючі ґрунти для зернових і кормових культур, а схили долин Тирнави відомі виноградарством.
Див. також
- Трансильванія Лежить на Трансильванському плато та в обрамленні Східних, Південних і Західних Румунських Карпат.
- Розділ «Гори» Усі статті підрозділу «Гори».
- Розділ «Родовища» Усі статті підрозділу «Родовища».
Джерела
- Трансильванське плато — Вікіпедія (українська)
- Transylvanian Plateau — Wikipedia (англійська)
- Wikidata: Q990226
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ААРЕ Ааре (нім. Aare, фр. Aar) — річка у Швейцарії, ліва притока Рейну завдовжки близько 295 км, найдовша річка, що від витоку до гирла тече тільки територією країни.
- АБАДАН Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.
- АБАКАН Абакан (хакаською Ағбан) — місто в Росії, столиця Республіки Хакасія, розташоване в Мінусинській улоговині на півдні Сибіру при впадінні річки Абакан у Єнісей.
- АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.