Ленський вугільний басейн

Коротко

• Займає східну частину Сибірської платформи, у межах Вілюйської синеклізи та Приверхоянського прогину.
• Вугленосні відклади переважно юрського й крейдового віку.
• Основні запаси — буре вугілля, є й кам’яне, мало- та середньозольне.
• Видобуток почався 1928 року, але освоєно лише малу частину басейну.

На картах вугільних ресурсів Ленський басейн займає величезну пляму в центрі Якутії. За оцінками геологів, у його надрах лежать сотні мільярдів, а за деякими розрахунками понад трильйон тонн вугілля. Проте видобувають тут небагато: суворий клімат і віддаленість роблять більшу частину покладів недосяжними.

Розташування й будова

Басейн лежить на сході Сибірської платформи, переважно в долинах Лени та її приток Вілюю й Алдану. Геологічно він приурочений до двох великих структур:

• Вілюйської синеклізи — пологого прогину платформи, заповненого товщами осадових порід;
• Приверхоянського крайового прогину — смуги перед Верхоянським хребтом.

За відмінностями будови й вугленосності басейн поділяють на північну та південну частини, а в кожній виділяють окремі вугленосні райони.

Вугілля

Промислова вугленосність пов’язана з юрськими й крейдовими, на півдні також з неогеновими відкладами. Виявлено понад 150 вугільних пластів різної потужності. Розвідано близько двох десятків родовищ.

Тип вугілля	Особливості
Буре	основні запаси, висока вологість, приблизно 30 %
Кам’яне	вища теплотворна здатність, зольність 12–15 %
Сапропелеве (богхеди)	лише в Оленьоцькому та Анабаро-Хатангському районах

Вугілля мало- й середньозольне, малосірчисте, але в усіх розроблюваних родовищах схильне до самозаймання, що ускладнює зберігання.

Порівняння з Донбасом

Для українського читача показове порівняння з Донецьким басейном. Вугленосні товщі Донбасу значно давніші — кам’яновугільного періоду, тобто їм понад 300 мільйонів років. Тому донецьке вугілля сильніше перетворене, і серед нього багато коксівного та антрациту. Ленське вугілля молодше на сотні мільйонів років і здебільшого ще не пройшло стадію бурого вугілля.

Видобуток

Перше вугілля тут почали добувати 1928 року. У басейні діють кілька шахт і вугільних розрізів, продукцію використовують переважно в самій Якутії, передусім в енергетиці та комунальних котельнях. Геологи розглядають басейн як резерв для майбутнього паливно-хімічного комплексу, але масштабне освоєння впирається в брак транспортної інфраструктури.

Запитання

Чому такий великий басейн мало розробляється?

Більша частина басейну лежить у малонаселених районах з багаторічною мерзлотою, суворим кліматом і без залізниць. Вугілля доводиться вивозити річкою Леною в короткий навігаційний сезон, тому видобуток обмежений потребами місцевих споживачів.

Чим відрізняються балансові запаси від ресурсів?

Ресурси — це вся оцінена кількість вугілля в надрах, включно з погано вивченими ділянками. Балансові запаси — та частина, яку розвідано й визнано придатною для видобутку за сучасних технологій та економічних умов. Тому для Ленського басейну ці цифри різняться в сотні разів.

Див. також

• Розділ «Родовища» Усі статті підрозділу «Родовища».
• Розділ «Геологія» Будова Землі, гірські породи, родовища корисних копалин і геологи.

Джерела

1. Ленський вугільний басейн — Вікіпедія (українська)
2. Wikidata: Q12117611
3. Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Т. 3. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004.

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.