ВІТЕР
Вітер
Вітер — рух повітря відносно земної поверхні, переважно горизонтальний, що виникає через нерівномірний розподіл атмосферного тиску; характеризується напрямом (звідки дме) і швидкістю.
Коротко
- Рушійна сила — різниця тиску; обертання Землі (сила Коріоліса) відхиляє вітер, а тертя об поверхню його гальмує.
- Швидкість вимірюють у метрах за секунду, кілометрах за годину, вузлах або балах шкали Бофорта (0–12).
- Розрізняють вітри загальної циркуляції (пасати, західні вітри, мусони) і місцеві (бризи, фени, бора, суховії).
- Енергію вітру людство використовує тисячоліттями: від вітрил і млинів до сучасних вітроелектростанцій.
Сонце нагріває Землю нерівномірно: екватор більше, полюси менше, суходіл швидше, океан повільніше. Тепле повітря розширюється й піднімається, холодне опускається, і в атмосфері виникають області підвищеного й зниженого тиску. Повітря прагне вирівняти цю різницю — так народжується вітер.
Чому і куди дме вітер
Головна сила, що рухає повітря, — градієнт тиску: вітер дме з області високого тиску в область низького, і що більша різниця, то він сильніший. На його шлях впливають ще дві сили. Обертання Землі (сила Коріоліса) відхиляє рух у Північній півкулі праворуч, у Південній — ліворуч, тому навколо циклонів і антициклонів повітря закручується. Тертя об поверхню сповільнює вітер біля землі, тож на висоті кількох сотень метрів він зазвичай сильніший, ніж на рівні флюгера.
Як вимірюють
Напрям визначають флюгером, а швидкість — анемометром. Метеостанції вимірюють вітер на висоті 10 м над землею й усереднюють за кілька хвилин; короткочасні посилення називають поривами, а різкі нетривалі — шквалами.
Для оцінки «на око» досі вживають шкалу, яку 1805 року склав британський гідрограф Френсіс Бофорт. Спочатку вона описувала, скільки вітрил може нести фрегат; пізніше ступені прив’язали до швидкості й ознак на суші та морі.
| Бал | Назва | Швидкість, м/с | Ознаки |
|---|---|---|---|
| 0 | штиль | до 0,2 | дим піднімається прямо |
| 3 | слабкий | 3,4–5,4 | тріпоче листя, розвіваються прапорці |
| 6 | сильний | 10,8–13,8 | гойдаються товсті гілки, гудуть дроти |
| 9 | шторм | 20,8–24,4 | зриває черепицю, ламає гілки |
| 12 | ураган | 32,7 і більше | великі руйнування |
Види вітрів
Вітри загальної циркуляції атмосфери охоплюють величезні простори: пасати дмуть цілий рік від тропіків до екватора, у помірних широтах переважають західні вітри, мусони сезонно змінюють напрям між океаном і материком.
Місцеві вітри пов’язані з рельєфом і особливостями поверхні:
- бризи на узбережжях морів і великих озер змінюють напрям двічі на добу;
- гірсько-долинні вітри вдень дмуть угору схилами, вночі — вниз;
- фен — теплий сухий вітер, що спускається з гір;
- бора — холодний поривчастий вітер, що падає з невисоких прибережних хребтів на море;
- суховій — гарячий і сухий вітер степів і напівпустель, знайомий і південним областям України.
Рекорди і користь
Найбільша зафіксована біля поверхні швидкість пориву без урахування смерчів — 408 км/год. Її виміряли 10 квітня 1996 року на австралійському острові Барроу під час тропічного циклону «Олівія».
Вітер переносить вологу й тепло, формує погоду, розносить насіння й пилок, створює дюни й хвилі. Людина використовує його енергію для вітрильників, млинів і вітроелектростанцій; ці дані досліджують метеорологія та вітроенергетика.
Запитання
Що означає «північний вітер»?
Вітер називають за тим боком горизонту, звідки він дме. Північний вітер дме з півночі на південь і зазвичай приносить холодніше повітря. Флюгер-півник повертається дзьобом саме назустріч вітру, тобто вказує, звідки той дме.
Чому біля моря вдень вітер дме з води, а вночі — з суходолу?
Удень суходіл нагрівається швидше за воду, тепле повітря над ним піднімається, і на його місце з моря надходить прохолодніше — це денний, або морський, бриз. Уночі суша остигає швидше, і напрям змінюється на протилежний: дме нічний, береговий бриз.
Чим небезпечні суховії?
Суховій — гарячий сухий вітер з відносною вологістю повітря нижче 30 % і температурою понад 25 °C. Він за кілька днів висушує ґрунт і рослини, через що в степах гинуть посіви. Для захисту полів у південних областях України ще з XIX століття висаджують полезахисні лісосмуги.
Див. також
- Град Утворюється в купчасто-дощових хмарах із сильними висхідними потоками повітря.
- Бєляєв Валерій Іванович Закінчив фізичний факультет Московського університету (1954), з початку 1960-х працював у Севастополі.
- Атакама Тягнеться на 1000–1600 км (залежно від прийнятих меж) уздовж узбережжя між Тихим океаном і Андами, площа — понад 100 тис. км².
- Розділ «Метеорологія» Погода, атмосферні явища, клімат і способи їх спостереження.
Джерела
- Вітер — Вікіпедія (українська)
- Beaufort scale — Wikipedia (англійська)
- Sukhovey — Wikipedia (англійська)
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ААРЕ Ааре (нім. Aare, фр. Aar) — річка у Швейцарії, ліва притока Рейну завдовжки близько 295 км, найдовша річка, що від витоку до гирла тече тільки територією країни.
- АБАДАН Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.
- АБАКАН Абакан (хакаською Ағбан) — місто в Росії, столиця Республіки Хакасія, розташоване в Мінусинській улоговині на півдні Сибіру при впадінні річки Абакан у Єнісей.
- АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.