Балтійське море

Коротко

• Одне з найбільших у світі водойм солонуватої води: солоність у центральній частині лише 6–8 ‰, у північних затоках — ще менша.
• Середня глибина близько 55 м, найбільша — 459 м (западина Ландсорт біля берегів Швеції).
• Найбільші затоки — Ботнічна, Фінська й Ризька; великі острови — Зеландія, Фюн, Готланд, Еланд, Борнгольм, Сааремаа.
• Охорону моря координує Гельсінська конвенція (1974, нова редакція 1992) та її комісія HELCOM.

На старих картах це море підписували по-різному: римський історик Тацит називав його Свевським — за германським плем’ям свевів, давньоруські літописці — Варязьким. Латинська назва Mare Balticum уперше з’являється в XI столітті в хроніці Адама Бременського. Звідки вона походить, достеменно невідомо: її виводять і від латинського balteus («пояс»), і від данського слова на позначення протоки.

Межі та розміри

Балтійське море лежить приблизно між 53° і 66° північної широти. З Північним морем його з’єднують протоки Ересунн, Великий і Малий Бельт, далі Каттегат і Скагеррак. Штучні виходи — Кільський канал до Північного моря та Біломорсько-Балтійський канал до Білого.

Довжина моря — близько 1600 км, середня ширина — понад 190 км. Площу в джерелах подають по-різному, приблизно від 350 до 420 тис. км²: розбіжність виникає через те, чи зараховують до моря Каттегат. Середня глибина лише близько 55 м, найглибше місце — западина Ландсорт на шведському боці (459 м).

Затоки й острови

На півночі море розгалужується на три великі затоки:

• Ботнічна — між Швецією та Фінляндією, найпівнічніша й найменш солона;
• Фінська — між Фінляндією та Естонією, на її сході лежить Санкт-Петербург;
• Ризька — між Латвією та естонськими островами.

На півдні виділяються Гданська, Померанська та Кільська бухти. Серед островів найбільші — Зеландія і Фюн (Данія), Готланд і Еланд (Швеція), Борнгольм (Данія), Сааремаа й Гіюмаа (Естонія), Рюген і Узедом (Німеччина).

Вода і крига

Балтика — один із найбільших у світі басейнів солонуватої води. До моря стікає понад 250 річок з басейну площею близько 1,6 млн км², серед них Нева, Вісла, Одра, Німан і Даугава. Солона океанська вода проникає крізь мілкі Данські протоки тільки придонною течією, а прісна поверхнева вода відтікає назовні.

Ділянка	Солоність, ‰
Океан (для порівняння)	≈ 35
Глибинний шар (40–70 м) у відкритому морі	10–15
Центральна Балтика	6–8
Північ Ботнічної затоки, схід Фінської	2–4 і менше

Через різницю густини вода розшаровується: солоніший шар тримається на глибині й погано обмінюється киснем з поверхнею. Улітку поверхня в центрі моря прогрівається до 14–17 °C. Узимку замерзають насамперед північні затоки; товщина криги на півночі Ботнічної затоки сягає 70 см, і порти там працюють за допомогою криголамів.

Господарство

Балтійським морем пролягають жваві морські шляхи; великі порти — Гданськ, Гдиня, Щецин, Клайпеда, Рига, Таллінн, Гельсінкі, Стокгольм, Санкт-Петербург, Калінінград. По дну прокладено газопроводи й кабелі; після пошкоджень трубопроводів «Північний потік» 2022 року і кабелів у 2023–2024 роках захист цієї інфраструктури став окремою темою безпеки регіону. Країни Балтії та Скандинавії розвивають тут офшорну вітроенергетику.

Екологічні проблеми

Повільний водообмін робить море вразливим. Добрива, що змиваються з полів, спричиняють масове цвітіння водоростей, а на дні утворюються безкисневі «мертві зони» — за оцінками, близько чверті площі дна. Небезпеку становлять і хімічні боєприпаси, затоплені після Другої світової війни. Охорону моря регулює Гельсінська конвенція 1974 року (нова редакція 1992 року), її виконання координує комісія HELCOM.

Запитання

Чому вода в Балтійському морі майже прісна?

Море з’єднане з океаном лише вузькими й мілкими протоками, тож солона вода надходить повільно. Водночас у нього впадає понад 250 річок, які щороку приносять сотні кубічних кілометрів прісної води, а випаровування в прохолодному кліматі невелике.

Чи замерзає Балтійське море?

Повністю — дуже рідко: з 1720 року таке траплялося близько 20 разів, востаннє 1987-го. Зазвичай кригою вкриваються Ботнічна, Фінська й Ризька затоки, шхери та мілководні лагуни — у середньому до 45 % площі моря на піку зими. Відкрита центральна частина здебільшого лишається вільною.

Які країни мають вихід до Балтійського моря?

Дев’ять держав: Данія, Швеція, Фінляндія, Росія, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Німеччина.

Див. також

• Атлантичний океан Площа разом з окраїнними й внутрішніми морями — близько 106,5 млн км², без них — близько 81,8 млн км².
• Баренцове море Площа близько 1,4 млн км², переважні глибини 100–350 м, найбільша — близько 600 м.
• Розділ «Моря» Усі статті підрозділу «Моря».

Джерела

1. Балтійське море — Вікіпедія (українська)
2. Baltic Sea — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q545

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.