БАЛКАНСЬКИЙ ПІВОСТРІВ
Балканський півострів
Балканський півострів, або Балкани, — півострів на південному сході Європи між Адріатичним, Іонічним, Егейським, Мармуровим і Чорним морями, з умовною північною межею по Дунаю та Саві.
Коротко
- Північну межу проводять умовно: Дунаєм, Савою і далі на захід до Трієстської затоки.
- Найвища точка — вершина Мусала (2925 м) у масиві Рила в Болгарії.
- Назву запропонував німецький географ Август Цойне 1808 року, помилково вважаючи Балканські гори головним хребтом регіону.
- Повністю або частково на півострові лежать понад десять держав — від Словенії до європейської частини Туреччини.
Сама назва півострова виникла з географічної помилки. 1808 року німецький географ Август Цойне вирішив, що Балканські гори, тобто болгарська Стара Планина, тягнуться суцільним хребтом від Адріатики до Чорного моря. Хребта такого немає, але слово прижилося: у XIX столітті «Балканами» почали називати всі європейські володіння Османської імперії, а згодом увесь південно-східний виступ материка.
Межі та береги
Із трьох боків півострів омивають моря: на заході Адріатичне, на південному заході Іонічне, на півдні Егейське, на сході Мармурове й Чорне, сполучені протоками Босфор і Дарданелли. Північну межу проводять умовно — Дунаєм, потім Савою і далі на захід до Трієстської затоки. Через це площу називають по-різному: найчастіше близько 470 тис. км², у старших довідниках — понад 500 тис. км².
Сучасні географи нерідко уникають слова «півострів» і говорять про регіон Південно-Східної Європи: суходільна межа тут надто широка й довільна.
Рельєф
Балкани — переважно гірський край. Головні системи:
- Динарське нагір’я вздовж Адріатики — вапнякові хребти з карстом; сам термін «карст» походить від плато Крас на заході регіону;
- Стара Планина (Балканські гори) у Болгарії;
- Рила й Пірин із вершиною Мусала (2925 м) — найвищою точкою півострова;
- Родопи на кордоні Болгарії та Греції;
- Пінд і масив Олімп у Греції.
Рівнин мало: найбільші — Нижньодунайська та Фракійська низовини. Великі річки, крім Дунаю й Сави, — Морава, Марица, Вардар і Струма. Узбережжя мають середземноморський клімат із сухим літом, а внутрішні улоговини — помірно континентальний із холодною зимою.
Надра півострова містять боксити, руди міді, свинцю й цинку, хрому, буре вугілля.
Держави й народи
На півострові повністю або частково лежать Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Косово, Північна Македонія, Сербія, Хорватія, Чорногорія, частини Словенії, Румунії та Туреччини (Східна Фракія зі Стамбулом). Найбільші міста — Стамбул, Афіни, Белград і Софія.
Етнічна та релігійна строкатість — православні, католики, мусульмани, десятки мов — зробила регіон ареною частих конфліктів: від Балканських воєн 1912–1913 років до розпаду Югославії в 1990-х. Від цього походить політичний термін «балканізація», тобто дроблення території на ворожі між собою невеликі держави.
Зв’язки з Україною
Дунай, що окреслює північ півострова, у пониззі є кордоном України з Румунією. Наприкінці XIX — на початку XX століття до Боснії переселилися тисячі селян із Галичини; українські громади навколо Прнявора й Баня-Луки існують і досі.
Запитання
Які країни належать до Балкан?
Майже за всіма визначеннями — Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Косово, Північна Македонія, Чорногорія, більша частина Сербії, значна частина Хорватії та європейська частина Туреччини. Словенію, Румунію й Італію (район Трієста) зараховують частково або не зараховують зовсім — залежно від того, якої межі дотримується автор.
Чому Балкани називають «пороховою бочкою Європи»?
На початку XX століття тут перетиналися інтереси Османської імперії, Австро-Угорщини та Російської імперії, а молоді балканські держави воювали між собою. Балканські війни 1912–1913 років і сараєвський постріл 1914 року, з якого почалася Перша світова війна, закріпили цей образ.
Звідки походить слово «Балкани»?
Найпоширеніше пояснення — з турецької: balkan означає «пасмо лісистих гір». Так османи називали гори Стара Планина в Болгарії, а вже європейські географи XIX століття перенесли назву на весь півострів.
Див. також
- Сербохорватська мова Належить до західної підгрупи південнослов’янських мов, поряд зі словенською.
- Олександр I Карагеоргієвич Другий син сербського короля Петра I; спадкоємцем став 1909 року, коли старший брат Георгій зрікся прав на престол.
- Розділ «Півострови» Усі статті підрозділу «Півострови».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ААРЕ Ааре (нім. Aare, фр. Aar) — річка у Швейцарії, ліва притока Рейну завдовжки близько 295 км, найдовша річка, що від витоку до гирла тече тільки територією країни.
- АБАДАН Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.
- АБАКАН Абакан (хакаською Ағбан) — місто в Росії, столиця Республіки Хакасія, розташоване в Мінусинській улоговині на півдні Сибіру при впадінні річки Абакан у Єнісей.
- АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.