АФРОДІТА
Афродіта
Афродіта (дав.-гр. Ἀφροδίτη) — у давньогрецькій міфології богиня кохання, краси й пристрасті, одна з дванадцяти олімпійських богів; римляни ототожнювали її з Венерою.
Коротко
- За Гесіодом, народилася з морської піни біля Кітери чи Кіпру; за Гомером — донька Зевса й Діони.
- Дружина Гефеста, кохана Ареса, мати Ероса, Гармонії й героя Енея.
- Перемога в суперечці за золоте яблуко на суді Паріса стала міфічною причиною Троянської війни.
- Найвідоміші статуї — Афродіта Кнідська Праксителя, Венера Мілоська, Венера Медічі, Венера Таврійська.
Гесіод у «Теогонії» розповідає жорстоку історію. Кронос оскопив свого батька Урана й кинув його плоть у море, вода спінилася, і з білої піни вийшла богиня неземної вроди. Греки виводили з цього й ім’я: aphros означає «піна». Сучасні мовознавці таку етимологію вважають народною, а справжнє походження імені — найпевніше, негрецьким.
Два народження
Міфи давали Афродіті двох різних батьків:
- за Гесіодом — вона старша за олімпійців, народжена з піни, що виникла з крові Урана; спершу підпливла до острова Кітера, а потім вийшла на берег Кіпру;
- за Гомером — вона донька Зевса й титаніди Діони, тобто належить до молодшого покоління богів.
Ці версії згодом примиряли, а філософи навіть вбачали в них дві різні Афродіти — небесну й земну.
Родина і кохання
Зевс видав Афродіту за кульгавого бога-коваля Гефеста. Шлюб був нещасливим: богиня кохала бога війни Ареса й народила від нього Фобоса, Деймоса та Гармонію. Геліос, що бачить усе, розповів про зраду Гефестові. Той викував тонку невидиму сітку, впіймав коханців на ложі й скликав богів подивитися на них.
Серед смертних коханих Афродіти найвідоміші троянець Анхіс, від якого вона народила Енея, та юний мисливець Адоніс, загибель якого на полюванні оплакували на щорічних святах.
Суд Паріса
На весіллі Пелея і Фетіди богиня розбрату Еріда кинула золоте яблуко «найпрекраснішій». Його вимагали Гера, Афіна й Афродіта. Суддею обрали троянського царевича Паріса, і він віддав яблуко Афродіті за обіцянку кохання Єлени Спартанської. Викрадення Єлени стало приводом до Троянської війни, у якій Афродіта підтримувала троянців.
Культ
Найдавніші й найшанованіші святилища богині були на Кіпрі в Пафосі та на острові Кітера. Дослідники вважають, що образ Афродіти сформувався під впливом близькосхідних богинь кохання й родючості, насамперед фінікійської Астарти. У Коринфі вона була покровителькою міста, шанували її й у грецьких колоніях Північного Причорномор’я. Її символами були голуби й горобці, троянда, мирт і мушля.
Афродіта в мистецтві
Пракситель у IV столітті до нашої ери створив для Книда першу в грецькій скульптурі монументальну оголену жіночу статую — Афродіту Кнідську. Вона не збереглася, але відома за римськими копіями. Серед уцілілих творів — Венера Мілоська в Луврі, Венера Медічі у флорентійській галереї Уффіці, Венера Таврійська в Ермітажі. У новий час до сюжету поверталися Боттічеллі («Народження Венери»), Тиціан, Рубенс та багато інших митців.
Запитання
Чому Афродіту називають Кіпрідою?
За поширеною версією міфу, вийшовши з моря, богиня ступила на берег Кіпру біля Пафосу. Там був її найбільший культовий центр, тож епітет Кіпріда, тобто «кіпрська», став майже другим ім’ям. Туристам показують скелю Петра-ту-Роміу як місце її народження.
Що означають епітети Уранія та Пандемос?
Філософи, зокрема Платон у «Бенкеті», розрізняли Афродіту Уранію, «небесну», покровительку піднесеного кохання, і Афродіту Пандемос, «всенародну», пов’язану з тілесною пристрастю. Обидва епітети мали й реальні культи в різних містах Греції.
Хто з богинь сперечався з Афродітою на суді Паріса?
Гера й Афіна. Еріда, богиня розбрату, кинула на весіллі Пелея і Фетіди яблуко з написом «Найпрекраснішій». Троянський царевич Паріс віддав його Афродіті, яка пообіцяла йому кохання найвродливішої жінки — Єлени, дружини спартанського царя Менелая.
Див. також
- Лувр Будівля виросла з фортеці кінця XII століття; ренесансний палац почали зводити 1546 року за проєктом П’єра Леско.
- Ермітаж Відлік історії — 1764 рік, коли до Петербурга надійшла партія картин, придбаних Катериною II в берлінського купця Йоганна Ґоцковського.
- Ахілл Виховувався в кентавра Хірона; за пізнішим переказом, мати зробила його невразливим, окрім п’яти.
- Розділ «Міфи» Міфологічні персонажі, сюжети й образи різних народів.
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику