АУГРАБІС
Ауграбіс
Ауграбіс (англ. Augrabies Falls; африкаанс Augrabieswaterval) — водоспад на річці Оранжевій у Північно-Капській провінції Південно-Африканської Республіки, оточений однойменним національним парком.
Коротко
- Висота самого водоспаду — близько 56 м; часто наведене число 146 м — це глибина каньйону від дна до краю стін.
- Нижче водоспаду річка тече гранітною ущелиною глибиною до 240 м і завдовжки 18 км.
- У паводок 1988 року через водоспад проходило до 7800 м³ води за секунду.
- З 1966 року водоспад охороняє Національний парк Ауграбіс-Фолс.
Оранжева, найбільша річка Південної Африки, тече здебільшого пустельними рівнинами. У нижній течії, на півночі Капського краю, вона раптом обривається в гранітну ущелину, і цей обрив — водоспад Ауграбіс.
Висота: два числа
У старих довідниках Ауграбіс з висотою 146 м потрапляв до найвищих водоспадів світу. Сучасні виміри розводять два показники. Вода падає приблизно на 56 м, а 146 м — це глибина каньйону від його дна до верхнього краю стін. Тож Ауграбіс скоріше вражає не висотою, а потужністю потоку й самою ущелиною.
Нижче водоспаду Оранжева тече каньйоном завглибшки до 240 м і завдовжки 18 км. Це наочний приклад того, як вода протягом тисячоліть розмиває граніт.
Паводки
Звичайної пори частина річки розбивається на кілька рукавів і каскадів. У сезон дощів вона наповнюється, і водоспад змінюється до невпізнання:
- у паводок 1988 року витрата сягала 7800 м³ за секунду;
- у 2006 році — близько 6800 м³ за секунду.
Для порівняння, середня витрата Ніагари в сезон високої води — близько 2400 м³ за секунду.
Історія відкриття
Першим європейцем, який побачив водоспад, вважають шведського найманця Гендріка Якоба Вікара, що дійшов сюди в жовтні 1778 року. 1826 року провідники з народу корана привели до водоспаду мандрівника Джорджа Томпсона. Останнім вождем місцевої громади називають Клааса Пофаддера, який жив на острові вище за течією, — його ім’я носить нині містечко Пофаддер.
Національний парк
З 1966 року водоспад і каньйон охороняє Національний парк Ауграбіс-Фолс. Ландшафт там напівпустельний: скелі, сукуленти, деревоподібні алое (кокербоми). Туристів до краю ущелини підпускають лише огородженими оглядовими майданчиками. Відтоді в ущелині, зірвавшись зі скель, загинули понад двадцять людей.
Південноафриканський фольклор пов’язує з водоспадом легенди про алмази на дні вирви під водоспадом і про змієподібне чудовисько Гроотсланг.
Запитання
Яка справжня висота водоспаду Ауграбіс?
Старі довідники, зокрема радянські енциклопедії, подавали 146 м, і ця цифра досі трапляється в атласах. Сучасні джерела уточнюють, що вільне падіння води становить близько 56 м, а 146 м — це висота стін каньйону від дна до краю.
Звідки назва Ауграбіс?
Корінні мешканці краю, койкойни, називали водоспад «Анкоеребіс» — «місце великого шуму». Бури-переселенці переробили це слово на Augrabies. Мандрівник Джордж Томпсон, який побачив водоспад 1826 року, назвав його на честь короля Георга IV, але ця назва не прижилася.
Див. також
- Африка Єдиний материк, який перетинають і екватор, і нульовий меридіан.
- Арувімі Довжина разом з Ітурі — близько 1250–1300 км, площа басейну — понад 116 тис. км².
- Розділ «Фізична географія» Усі статті підрозділу «Фізична географія».
Джерела
Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.
Поруч у словнику
- ААРЕ Ааре (нім. Aare, фр. Aar) — річка у Швейцарії, ліва притока Рейну завдовжки близько 295 км, найдовша річка, що від витоку до гирла тече тільки територією країни.
- АБАДАН Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.
- АБАКАН Абакан (хакаською Ағбан) — місто в Росії, столиця Республіки Хакасія, розташоване в Мінусинській улоговині на півдні Сибіру при впадінні річки Абакан у Єнісей.
- АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.