Атакама

Коротко

• Тягнеться на 1000–1600 км (залежно від прийнятих меж) уздовж узбережжя між Тихим океаном і Андами, площа — понад 100 тис. км².
• У деяких районах середні опади становлять близько 1 мм на рік, а метеостанції роками не фіксують дощу.
• Сухість пояснюють холодною Перуанською течією, антициклоном і «дощовою тінню» гір.
• Тут добувають мідь, літій і селітру, працюють великі астрономічні обсерваторії.

У чилійському регіоні Антофагаста є метеостанції, які за роки спостережень не зафіксували жодного дощу. Середня кількість опадів тут вимірюється частками міліметра чи одиницями міліметрів на рік. Атакама — пустеля, де посуха не сезон, а стабільний стан, що триває, за геологічними даними, мільйони років.

Де лежить

Атакама займає вузьку смугу на півночі Чилі від кордону з Перу на південь. Її довжину, залежно від того, де проводять південну межу (біля річки Копьяпо чи аж біля Ла-Серени), оцінюють від 1000 до 1600 км. З заходу її обмежує Тихий океан і Прибережна Кордильєра, зі сходу — підніжжя Анд. Ядро пустелі має площу близько 105 тис. км².

Поверхня — плато й улоговини, вкриті щебенем, піском і солончаками (по-місцевому салари). Найбільший з них, Салар-де-Атакама, — одне з головних світових родовищ літію.

Чому так сухо

Посушливість має кілька причин, які діють разом:

• холодна Перуанська течія охолоджує повітря біля узбережжя і створює температурну інверсію, через яку хмари не піднімаються й не дають дощу;
• субтропічний антициклон над південно-східною частиною Тихого океану стабілізує сухе повітря;
• дощова тінь Анд перехоплює вологу з Амазонії на сході, а Прибережна Кордильєра — з океану на заході.

На узбережжі вологу приносить лише густий туман каманчака. Його вистачає для лишайників, водоростей і кількох видів кактусів. У найсухіших внутрішніх районах ґрунт майже стерильний: дослідники порівнюють його з марсіанським і випробовують тут прилади для марсоходів.

Селітра і війна

У XIX столітті Атакама стала джерелом багатства. Тут лежали унікальні поклади натрієвої, або чилійської, селітри — сировини для добрив і вибухових речовин. Суперечки за ці родовища привели до Тихоокеанської війни 1879–1884 років, після якої Чилі приєднала прибережні землі Болівії та південь Перу. Болівія відтоді не має виходу до моря.

Після винаходу синтезу аміаку на початку XX століття попит на природну селітру впав, і більшість селітряних містечок спорожніла. Покинуті селища Гумберстон і Санта-Лаура внесено до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Мідь, телескопи, туристи

Нині економіку регіону тримає мідь: в Атакамі працюють одні з найбільших у світі кар’єрів, зокрема Чукікамата й Ескондіда. Друга галузь — астрономія. Обсерваторії Параналь і ALMA, а на південному краю пустелі — Ла-Сілья, розташовані тут завдяки ясному небу й сухому повітрю.

Туристи їдуть до оази Сан-Педро-де-Атакама, Долини Місяця з її еродованими скелями та до гейзерів Ель-Татіо на висоті понад 4000 м.

Запитання

Чи бувають в Атакамі дощі?

Бувають, але рідко й нерівномірно. Подеколи раз на кілька років приходять зливи, після яких пустеля вкривається квітами — це явище в Чилі називають desierto florido, «квітуча пустеля».

Чому в Атакамі будують телескопи?

Небо тут ясне більшість ночей у році, повітря сухе, а великі висоти зменшують вплив атмосфери. На горі Серро-Параналь працює Дуже великий телескоп Європейської південної обсерваторії, а на плато Чахнантор — радіоінтерферометр ALMA.

Звідки в Атакамі вода для людей?

Частину дають ріки з Анд, оазові джерела й підземні води. На узбережжі вловлюють морський туман каманчаку спеціальними сітками, а великі міста й шахти дедалі більше покладаються на опріснення морської води.

Див. також

• Розділ «Фізична географія» Усі статті підрозділу «Фізична географія».
• Розділ «Географія» Материки, моря, ріки й гори, географія населення, заповідники та природні парки.

Джерела

1. Атакама — Вікіпедія (українська)
2. Atacama Desert — Wikipedia (англійська)
3. Wikidata: Q47141

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.