Абастумані

Коротко

• Лежить на південному схилі Месхетського хребта, в ущелині річки Оцхе, на висоті близько 1300 м.
• За переписом 2014 року мало 937 мешканців.
• Курорт розвивався з середини XIX століття, спершу для хворих на туберкульоз легень.
• На горі Канобілі над селищем 1932 року засновано астрофізичну обсерваторію.

Абастумані займає вузьку лісисту ущелину річки Оцхе в Малому Кавказі. Схили вкриті ялицями й соснами, повітря сухе й чисте, а з-під землі б’ють теплі слабомінералізовані джерела. Ці обставини визначили долю селища двічі: спершу як курорту, потім як місця для обсерваторії.

Географія

Селище розташоване на південному схилі Месхетського хребта, на висоті близько 1300 м над рівнем моря. До Адигені звідси приблизно 25 км, до Ахалціхе, найближчого міста й залізничної станції, — близько 28 км. Середньорічна температура повітря тут становить близько +6,5 °C.

Історія курорту

У середньовіччі ці землі належали до історичного округу Одзрхе, руїни однойменної фортеці збереглися поблизу. У XVI столітті край опинився під владою Османської імперії й спорожнів, хоча місцеві жителі й далі користувалися гарячими джерелами.

Після того як за Адріанопольським миром 1829 року край відійшов до Російської імперії, 1842-го тут з’явилася нетривка німецька колонія Фріденталь. У 1850-х роках поселення відродили за підтримки намісника Кавказу Михайла Воронцова, і воно отримало назву Аббас-Туман від сусіднього села. Наприкінці XIX століття тут тривалий час лікувався від туберкульозу великий князь Георгій Олександрович, син імператора Олександра III; саме з його перебуванням пов’язують розбудову курорту.

У радянський час, з 1926 року, Абастумані мало статус селища міського типу й спеціалізувалося на лікуванні туберкульозу легень і гортані. Сезон тривав цілий рік. З середини 2000-х років курортну інфраструктуру відновлюють.

Обсерваторія

1932 року астроном Євгеній Харадзе заснував на горі Канобілі, на висоті 1650–1700 м, Абастуманську астрофізичну обсерваторію. Місце обрали за стабільну погоду, прозоре повітря та віддаленість від міського освітлення.

Основні інструменти встановлювали поступово:

Рік	Телескоп
1936	рефрактор Цейса, 40 см
1940	камера Шмідта, 44 см
1955	менісковий телескоп Максутова, 70 см
1977	рефлектор Річі — Кретьєна, 125 см

Обсерваторія вивчає зорі, комети, малі тіла Сонячної системи та верхні шари атмосфери Землі. У грудні 1942 року її співробітник Георгій Тевзадзе незалежно від Фреда Віппла й Карла Федтке помітив комету, яка увійшла до каталогів як C/1942 X1 (Віппла — Федтке — Тевзадзе). Нині установа має назву Грузинська національна астрофізична обсерваторія, а на честь селища названо астероїд 1390 Абастумані.

Запитання

Чим Абастумані цікаве для астрономів?

Обсерваторія стоїть на висоті 1650–1700 м, далеко від великих міст і їхнього світлового забруднення. Тут працюють кілька телескопів, найбільший — рефлектор діаметром 125 см, а на честь селища названо астероїд 1390 Абастумані.

Як дістатися до Абастумані?

Найближча залізнична станція й районний центр — Ахалціхе, приблизно за 28 км. Звідти до селища веде автомобільна дорога вздовж ущелини Оцхе.

Див. також

• Розділ «Курорти» Усі статті підрозділу «Курорти».
• Розділ «Астрономія» Усі статті підрозділу «Астрономія».
• Розділ «Географія» Материки, моря, ріки й гори, географія населення, заповідники та природні парки.

Джерела

1. Абастумані — Вікіпедія (українська)
2. Abastumani — Wikipedia (англійська)
3. Georgian National Astrophysical Observatory — Wikipedia (англійська)

Статтю написано редакцією словника за наведеними джерелами; дати й факти звірено між ними. Якщо джерела розходяться, це сказано в тексті.