[{"t":"Ааре","h":"ААРЕ","p":"/article/ААРЕ/34116","r":"Ріки","s":"Ааре (нім. Aare, фр. Aar) — річка у Швейцарії, ліва притока Рейну завдовжки близько 295 км, найдовша річка, що від витоку до гирла тече тільки територією країни.","a":["Aare","Aar"]},{"t":"Абадан","h":"АБАДАН","p":"/article/АБАДАН/34120","r":"Географія","s":"Абадан (перс. آبادان) — місто й порт на південному заході Ірану, у провінції Хузестан, на однойменному острові біля впадіння Шатт-ель-Арабу (перс. Арванд-Руд) до Перської затоки; один з головних центрів нафтопереробки країни.","a":["Abadan","آبادان"]},{"t":"Абакан","h":"АБАКАН","p":"/article/АБАКАН-1/34135","r":"Міста","s":"Абакан (хакаською Ағбан) — місто в Росії, столиця Республіки Хакасія, розташоване в Мінусинській улоговині на півдні Сибіру при впадінні річки Абакан у Єнісей.","a":["Ағбан","Хакаськ"]},{"t":"Абаканський хребет","h":"АБАКАНСЬКИЙ ХРЕБЕТ","p":"/article/АБАКАНСЬКИЙ-ХРЕБЕТ/34137","r":"Гори","s":"Абаканський хребет — гірський хребет у Південному Сибіру, переважно в Хакасії (Росія), завдовжки близько 300 км і заввишки до 1984 м, що з’єднує північно-східний Алтай із Кузнецьким Алатау.","a":["Abakan Range"]},{"t":"Абаканський степ","h":"АБАКАНСЬКИЙ СТЕП","p":"/article/АБАКАНСЬКИЙ-СТЕП/34136","r":"Географія","s":"Абаканський степ — степовий простір у західній частині Мінусинської улоговини в Республіці Хакасія (Росія), на лівобережжі Єнісею в долині річки Абакан та її приток.","a":["Абаканская степь"]},{"t":"Абано-Терме","h":"АБАНО ТЕРМЕ","p":"/article/АБАНО-ТЕРМЕ/34141","r":"Географія","s":"Абано-Терме (італ. Abano Terme, до 1924 року Абано-Баньї) — місто й муніципалітет в Італії, у регіоні Венето, провінція Падуя, один із найбільших термальних курортів Європи біля підніжжя Евганейських пагорбів.","a":["Abano Terme","Абано-Баньї"]},{"t":"Абастумані","h":"АБАСТУМАНІ","p":"/article/АБАСТУМАНІ/34143","r":"Географія","s":"Абастумані (груз. აბასთუმანი) — селище (даба) й середньогірний кліматичний курорт в Адигенському муніципалітеті краю Самцхе-Джавахеті на півдні Грузії, відоме гарячими джерелами й астрофізичною обсерваторією.","a":["აბასთუმანი","Abastumani"]},{"t":"Абатство","h":"АБАТСТВО","p":"/article/АБАТСТВО/34147","r":"Релігія","s":"Абатство (лат. abbatia) — у західному християнстві самостійний монастир чернечого ордену, яким керує абат, а в жіночих обителях — абатиса, разом із його церквою, будівлями та землями.","a":["abbatia","abbey"]},{"t":"Абаза (місто)","h":"АБАЗА","p":"/article/АБАЗА-3/34124","r":"Географія","s":"Абаза — місто республіканського значення в Республіці Хакасія (Росія), розташоване в міжгірній улоговині у верхній течії річки Абакан; центр видобутку залізної руди.","a":[]},{"t":"Абкайк","h":"АБКАЙК","p":"/article/АБКАЙК/34208","r":"Геологія","s":"Абкайк (араб. بقيق‎) — велике нафтове родовище у Східній провінції Саудівської Аравії, що належить до нафтогазоносного басейну Перської затоки; поряд розташований найбільший у світі комплекс підготовки нафти Saudi Aramco.","a":["Abqaiq","Abqaiq oil field"]},{"t":"Абхазія","h":"АБХАЗІЯ","p":"/article/АБХАЗІЯ/34305","r":"Географія","s":"Абхазія (абх. Аҧсны, груз. აფხაზეთი) — історико-географічний регіон на північно-східному узбережжі Чорного моря, міжнародно визнаний як Автономна Республіка Абхазія у складі Грузії; з 1993 року не контрольований Тбілісі, а після війни 2008 року фактично перебуває під контролем Росії.","a":["Аҧсны","Автономна Республіка Абхазія"]},{"t":"Абовян (місто)","h":"АБОВЯН 1","p":"/article/АБОВЯН-1/34213","r":"Географія","s":"Абовян (вірм. Աբովյան) — місто у Вірменії, в марзі (області) Котайк, за 16 км на північний схід від Єревана, що постало 1961–1963 років на місці села Елар і назване на честь письменника Хачатура Абовяна.","a":["Abovyan","Елар"]},{"t":"Абруцці (Абруццо)","h":"АБРУЦЦІ","p":"/article/АБРУЦЦІ/34246","r":"Географія","s":"Абруцці, сучасна офіційна назва Абруццо (італ. Abruzzo, історично gli Abruzzi), — регіон в Італії між найвищими хребтами Апеннін і Адріатичним морем; адміністративний центр — Л’Аквіла.","a":["Абруцці","Abruzzo","Abruzzi"]},{"t":"Абсорбер","h":"АБСОРБЕР","p":"/article/АБСОРБЕР/34267","r":"Техніка","s":"Абсорбер — апарат, найчастіше вертикальна колона, у якому компоненти газової суміші поглинаються рідиною (абсорбентом) на межі поділу фаз; основне обладнання для процесу абсорбції в хімічній, нафтогазовій промисловості, металургії та очищенні газів.","a":["абсорбційна колона"]},{"t":"Афродіта","h":"АФРОДІТА","p":"/article/АФРОДІТА/36780","r":"Міфи","s":"Афродіта (дав.-гр. Ἀφροδίτη) — у давньогрецькій міфології богиня кохання, краси й пристрасті, одна з дванадцяти олімпійських богів; римляни ототожнювали її з Венерою.","a":["Ἀφροδίτη","Венера","Кіпріда"]},{"t":"Африка","h":"АФРИКА","p":"/article/АФРИКА/36772","r":"Материки","s":"Африка — другий за площею після Євразії материк Землі й однойменна частина світу: разом з островами займає близько 30,3 млн км², тобто приблизно п’яту частину суходолу планети.","a":["Africa"]},{"t":"Агентство преси","h":"АҐЕНТСТВО ПРЕСИ","p":"/article/АҐЕНТСТВО-ПРЕСИ/34570","r":"Засоби масової інформації та друкарство","s":"Агентство преси (інформаційне агентство, телеграфне агентство) — організація, яка збирає, обробляє й на договірних засадах постачає новини газетам, журналам, телебаченню, радіо, інтернет-виданням та іншим передплатникам.","a":["агентство преси","news agency"]},{"t":"Аграрні реформи","h":"АҐРАРНІ РЕФОРМИ","p":"/article/АҐРАРНІ-РЕФОРМИ/34620","r":"Економіка та економічна теорія","s":"Аграрні реформи — державні перетворення умов землеволодіння й землекористування: перерозподіл землі, зміна форм власності на неї та правил її обігу, оренди й обробітку.","a":["земельна реформа","land reform"]},{"t":"Айвазовський Іван Костянтинович","h":"АЙВАЗОВСЬКИЙ","p":"/article/АЙВАЗОВСЬКИЙ/34919","r":"Живопис, графіка","s":"Айвазовський Іван Костянтинович (вірм. Ованнес Айвазян; 17 (29) липня 1817, Феодосія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія) — живописець-мариніст вірменського походження, академік Петербурзької академії мистецтв, автор близько 6 тисяч творів і засновник картинної галереї у Феодосії.","a":["Ованнес Айвазян","Гайвазовський"]},{"t":"Академізм","h":"АКАДЕМІЗМ","p":"/article/АКАДЕМІЗМ/34949","r":"Мистецтво","s":"Академізм (франц. académisme) — напрям в образотворчому мистецтві та архітектурі, що склався в художніх академіях XVI–XIX століть і вимагав наслідувати класичні зразки античності й Відродження за встановленими правилами; у переносному значенні — відірваність від живої практики.","a":["академічне мистецтво","academic art"]},{"t":"Ахілл","h":"АХІЛЛ","p":"/article/АХІЛЛ/36791","r":"Міфи","s":"Ахілл, або Ахіллес (грец. Ἀχιλλεύς), — у давньогрецькій міфології син царя мірмідонян Пелея й морської богині Фетіди, найхоробріший грецький воїн Троянської війни та головний герой «Іліади» Гомера.","a":["Ахіллес","Achilles","Ἀχιλλεύς"]},{"t":"Ахтуба","h":"АХТУБА","p":"/article/АХТУБА/36806","r":"Ріки","s":"Ахтуба — лівий рукав Волги в її нижній течії, що відгалужується від головного русла біля Волгограда й тече паралельно Волзі на південний схід до її дельти.","a":["Akhtuba"]},{"t":"Актиній","h":"АКТИНІЙ","p":"/article/АКТИНІЙ/35075","r":"Хімічні елементи","s":"Актиній (лат. Actinium, від грецького ἀκτίς — «промінь»; символ Ac) — радіоактивний хімічний елемент з атомним номером 89, сріблясто-білий м’який метал, перший у ряду актиноїдів, який отримав від нього свою назву.","a":["Actinium","Ac"]},{"t":"Альберт Великий","h":"АЛЬБЕРТ ВЕЛИКИЙ","p":"/article/АЛЬБЕРТ-ВЕЛИКИЙ/35332","r":"Філософія","s":"Альберт Великий (лат. Albertus Magnus, також Альберт Кельнський; близько 1200 — 15 листопада 1280, Кельн) — німецький філософ, теолог і природознавець, чернець-домініканець, учитель Томи Аквінського; католицький святий і Учитель Церкви.","a":["Albertus Magnus","Альберт фон Больштедт","Альберт Кельнський"]},{"t":"Альдолази","h":"АЛЬДОЛАЗИ","p":"/article/АЛЬДОЛАЗИ/35359","r":"Вуглеводи","s":"Альдолази — ферменти класу ліаз, які оборотно розщеплюють молекулу вуглеводу за альдольним зв’язком; найвідоміша з них, фруктозобісфосфат-альдолаза (КФ 4.1.2.13), ділить фруктозо-1,6-бісфосфат на дві тріози в гліколізі.","a":["фруктозобісфосфат-альдолаза","aldolase"]},{"t":"Александр Македонський","h":"АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ","p":"/article/АЛЕКСАНДР-МАКЕДОНСЬКИЙ/35176","r":"Біографія","s":"Александр III Македонський, або Александр Великий (356 — 10 або 11 червня 323 до н. е.), — цар Македонії з 336 року до н. е., полководець, який за одинадцять років підкорив Перську державу Ахеменідів і створив імперію від Балкан до Інду.","a":["Александр Великий","Олександр Македонський","Александр III"]},{"t":"Алгебра","h":"АЛҐЕБРА","p":"/article/АЛҐЕБРА/35144","r":"Алґебра","s":"Алгебра (від арабського аль-джабр — «відновлення») — розділ математики, що вивчає операції над числами та іншими об’єктами, рівняння, многочлени й алгебраїчні структури — групи, кільця, поля, векторні простори.","a":["алґебра","algebra"]},{"t":"Алієв Гейдар Алірза огли","h":"АЛІЄВ","p":"/article/АЛІЄВ/35231","r":"Політичні діячі","s":"Алієв Гейдар Алірза огли (10 травня 1923, Нахічевань — 12 грудня 2003, Клівленд, США) — азербайджанський державний діяч, у радянський час керівник КДБ і перший секретар ЦК Компартії Азербайджану, член Політбюро ЦК КПРС, у 1993–2003 роках президент Азербайджанської Республіки.","a":["Heydər Əliyev","Гейдар Алірза огли Алієв"]},{"t":"Алькабала","h":"АЛЬКАБАЛА","p":"/article/АЛЬКАБАЛА/35362","r":"Економіка та економічна теорія","s":"Алькабала (ісп. alcabala, від араб. al-qabāla — збір, податок) — податок з торговельних операцій у Кастилії, згодом в усій Іспанії та її колоніях, що стягувався з кожного продажу як відсоток від ціни товару.","a":["alcabala","alcavala"]},{"t":"Альмаден","h":"АЛЬМАДЕН","p":"/article/АЛЬМАДЕН/35367","r":"Родовища","s":"Альмаден (ісп. Almadén) — найбільше відоме у світі родовище ртуті та однойменне місто в іспанській провінції Сьюдад-Реаль (Кастилія — Ла-Манча), де кіновар добували понад дві тисячі років, аж до початку XXI століття.","a":["Almadén"]},{"t":"Алмаз","h":"АЛМАЗ","p":"/article/АЛМАЗ/35265","r":"Мінералогія","s":"Алмаз (від арабського almās, яке зводять до грецького ἀδάμας — «незламний») — мінерал класу самородних неметалів, кристалічна модифікація вуглецю з кубічною ґраткою, найтвердша з природних речовин; огранований ювелірний алмаз українською називають діамантом.","a":["діамант","адамант"]},{"t":"Амазонка","h":"АМАЗОНКА","p":"/article/АМАЗОНКА/35459","r":"Ріки","s":"Амазонка (порт. і ісп. Amazonas) — найповноводніша річка Землі з найбільшим у світі басейном; тече через Перу, Колумбію та Бразилію від Анд до Атлантичного океану, куди впадає поблизу екватора.","a":["Amazonas","Солімойнс"]},{"t":"Американський футбол","h":"АМЕРИКАНСЬКИЙ ФУТБОЛ","p":"/article/АМЕРИКАНСЬКИЙ-ФУТБОЛ/35521","r":"Спорт, курорти та туризм","s":"Американський футбол — командна спортивна гра з овальним м’ячем, у якій дві команди по 11 гравців на полі намагаються пронести або передати м’яч у залікову зону суперника чи забити його ногою між стійками воріт.","a":["American football","ґрідайрон"]},{"t":"Ам’єнська операція 1918 року","h":"АМ ЄНСЬКИЙ ОПЕРАЦІЯ 1918","p":"/article/АМ-ЄНСЬКИЙ-ОПЕРАЦІЯ-1918/35529","r":"Військова справа","s":"Ам’єнська операція (битва при Ам’єні, Третя битва на Соммі в Пікардії) — наступальна операція британських, домініонних і французьких військ проти німецької армії 8–12 серпня 1918 року, якою почався Стоденний наступ Антанти, що завершив Першу світову війну.","a":["Битва при Ам’єні","Battle of Amiens"]},{"t":"Анеуплоїдія","h":"АНЕУПЛОЇДІЯ","p":"/article/АНЕУПЛОЇДІЯ/35842","r":"Генетика","s":"Анеуплоїдія, або гетероплоїдія, — зміна кількості хромосом у клітині на одну чи кілька окремих хромосом, через яку їхнє число стає некратним гаплоїдному (одинарному) набору.","a":["гетероплоїдія","aneuploidy"]},{"t":"Антігона","h":"АНТІГОНА","p":"/article/АНТІГОНА/35998","r":"Міфи","s":"Антігона (грец. Ἀντιγόνη), також Антигона, — героїня давньогрецьких міфів фіванського циклу, дочка царя Едіпа та Іокасти, яка всупереч забороні правителя Креонта поховала тіло свого брата Полініка й за це була замурована живою в гробниці.","a":["Антигона","Antigone"]},{"t":"Антофіліт","h":"АНТОФІЛІТ","p":"/article/АНТОФІЛІТ/36028","r":"Мінералогія","s":"Антофіліт — породотвірний мінерал класу силікатів, ромбічний (ортогональний) амфібол складу (Mg, Fe)₇Si₈O₂₂(OH)₂, що утворюється під час метаморфізму багатих на магній гірських порід.","a":["anthophyllite"]},{"t":"Апатит","h":"АПАТИТ","p":"/article/АПАТИТ/36093","r":"Мінералогія","s":"Апатит (від грец. ἀπάτη — обман) — група мінералів класу фосфатів загальної формули Ca₅(PO₄)₃(F, Cl, OH); головне природне джерело фосфору для добрив і хімічної промисловості.","a":["apatite"]},{"t":"Апетит","h":"АПЕТИТ","p":"/article/АПЕТИТ/36111","r":"Кулінарія","s":"Апетит (лат. appetitus — прагнення, бажання) — приємне відчуття потреби в їжі й водночас фізіологічний механізм, що регулює надходження поживних речовин в організм.","a":["appetitus"]},{"t":"Араби","h":"АРАБИ","p":"/article/АРАБИ/36190","r":"Географія","s":"Араби — група народів семітського походження, для яких рідною є арабська мова; вони становлять основне населення країн Північної Африки й Західної Азії, що об’єднані в Лігу арабських держав.","a":["аль-араб"]},{"t":"Арденнська операція 1944–1945","h":"АРДЕННСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944 — 45","p":"/article/АРДЕННСЬКА-ОПЕРАЦІЯ-1944-—-45/36271","r":"Військова справа","s":"Арденнська операція (нім. Unternehmen Wacht am Rhein — «Вахта на Рейні»; англ. Battle of the Bulge — «Битва за виступ») — наступ німецьких військ у лісистих Арденнах на сході Бельгії й півночі Люксембургу з 16 грудня 1944 до 25 січня 1945 року, останній великий наступ вермахту на Західному фронті Другої світової війни.","a":["Битва за виступ","Battle of the Bulge","Unternehmen Wacht am Rhein"]},{"t":"Аргунь","h":"АРГУНЬ","p":"/article/АРГУНЬ/36269","r":"Ріки","s":"Аргунь (кит. Ергуне-хе, у верхів’ях — Хайлар) — річка в Китаї та Росії, права складова Амуру: бере початок на західних схилах Великого Хінгану й на значному відрізку тече по китайсько-російському кордону.","a":["Ергуне","Хайлар","Argun"]},{"t":"Арканзас (річка)","h":"АРКАНЗАС","p":"/article/АРКАНЗАС/36324","r":"Ріки","s":"Арканзас (англ. Arkansas River) — річка у США, одна з найбільших правих приток Міссісіпі; тече зі Скелястих гір у Колорадо через Канзас, Оклахому й Арканзас.","a":["Arkansas River"]},{"t":"Арктика","h":"АРКТИКА","p":"/article/АРКТИКА/36334","r":"Фізична географія","s":"Арктика (від грец. ἀρκτικός — північний, «що під Ведмедицею») — північна полярна область Землі, яка охоплює Північний Льодовитий океан з островами та прилеглі окраїни Євразії й Північної Америки.","a":["Arctic"]},{"t":"Арнемленд","h":"АРНЕМЛЕНД","p":"/article/АРНЕМЛЕНД/36365","r":"Півострови","s":"Арнемленд (англ. Arnhem Land), або Земля Арнема, — півострів і історико-географічна область на півночі Австралії, у північно-східній частині Північної території, між Тиморським і Арафурським морями та затокою Карпентарія.","a":["Arnhem Land","Земля Арнема"]},{"t":"Арно","h":"АРНО","p":"/article/АРНО/36368","r":"Ріки","s":"Арно (італ. Arno, лат. Arnus) — річка в Тоскані, у центральній Італії, завдовжки близько 241–248 км, що тече від Апеннін через Флоренцію та Пізу до моря; після Тибру — найважливіша річка Середньої Італії.","a":["Arno","Arnus"]},{"t":"Арувімі","h":"АРУВІМІ","p":"/article/АРУВІМІ/36430","r":"Ріки","s":"Арувімі (фр. Aruwimi) — річка на північному сході Демократичної Республіки Конго, права притока Конго; верхня течія має назву Ітурі.","a":["Aruwimi","Ітурі"]},{"t":"Астрограф","h":"АСТРОГРАФ","p":"/article/АСТРОГРАФ/36600","r":"Астрономія","s":"Астрограф (від грец. ἄστρον — зоря і γράφω — пишу) — телескоп, призначений для фотографування небесних світил і ділянок неба, а не для спостережень оком.","a":["astrograph","астрографічна камера"]},{"t":"Астрологія","h":"АСТРОЛОГІЯ","p":"/article/АСТРОЛОГІЯ/36602","r":"Астрономія, авіація та космонавтика","s":"Астрологія (від грецьких ἄστρον — «зоря» і λόγος — «вчення») — система уявлень і ворожильних практик, яка стверджує, що розташування Сонця, Місяця й планет впливає на характер і долю людей та на земні події; сучасна наука вважає її псевдонаукою.","a":[]},{"t":"Астигматизм","h":"АСТИГМАТИЗМ","p":"/article/АСТИГМАТИЗМ/36588","r":"Багатозначні терміни","s":"Астигматизм (від грец. ἀ- — заперечення і στίγμα — точка) — вада оптичного зображення, за якої пучок променів від точки після заломлення не сходиться в одну точку; так називають і аберацію оптичних систем, і ваду заломлення ока.","a":["astigmatism"]},{"t":"Автоматизована система управління (АСУ)","h":"АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ (АСУ)","p":"/article/АВТОМАТИЗОВАНА-СИСТЕМА-УПРАВЛІННЯ-(АСУ)/34478","r":"Техніка","s":"Автоматизована система управління (АСУ), або автоматизована система керування (АСК), — система, у якій технічні, математичні, інформаційні й організаційні засоби разом з людьми-операторами керують складним технічним або економічним об’єктом, причому частину функцій виконує людина.","a":["АСУ","автоматизована система керування","АСК"]},{"t":"Асиміляція","h":"АСИМІЛЯЦІЯ","p":"/article/АСИМІЛЯЦІЯ/36514","r":"Багатозначні терміни","s":"Асиміляція (від латинського assimilatio — уподібнення, засвоєння) — загальна назва процесів, у яких щось чуже перетворюється на подібне до себе: речовини середовища — на тканини організму, звук — на сусідній звук, одна культура — на іншу.","a":["assimilatio"]},{"t":"Атабаска (озеро)","h":"АТАБАСКА 1","p":"/article/АТАБАСКА-1/36627","r":"Озера","s":"Атабаска (англ. Lake Athabasca, фр. lac Athabasca) — велике прісноводне озеро на заході Канади, у провінціях Саскачеван і Альберта, між 58° і 60° північної широти, найбільше в обох провінціях і восьме за площею в країні.","a":["Lake Athabasca","lac Athabasca"]},{"t":"Атабаска (річка)","h":"АТАБАСКА","p":"/article/АТАБАСКА/36626","r":"Ріки","s":"Атабаска (англ. і фр. Athabasca) — річка на заході Канади, у провінції Альберта, завдовжки 1231 км; витікає з льодовикового поля Колумбія в Скелястих горах і впадає в озеро Атабаска, належачи до басейну Маккензі.","a":["Athabasca River"]},{"t":"Атакама","h":"АТАКАМА","p":"/article/АТАКАМА/36630","r":"Фізична географія","s":"Атакама (ісп. Desierto de Atacama) — пустеля на тихоокеанському узбережжі Південної Америки, переважно на півночі Чилі, яку вважають найсухішою неполярною пустелею Землі.","a":["Desierto de Atacama","Atacama Desert"]},{"t":"Атлантичний океан","h":"АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН","p":"/article/АТЛАНТИЧНИЙ-ОКЕАН/36655","r":"Океанологія","s":"Атлантичний океан, або Атлантика, — другий за площею океан Землі, що простягається S-подібною смугою між Європою й Африкою на сході та Північною і Південною Америкою на заході, від Північного Льодовитого океану до Південного.","a":["Атлантика","Atlantic Ocean"]},{"t":"Атлас (гори)","h":"АТЛАС","p":"/article/АТЛАС/36656","r":"Гори","s":"Атлас, або Атлаські гори, — гірська система на північному заході Африки, що простягається приблизно на 2500 км через Марокко, Алжир і Туніс і відокремлює узбережжя Середземного моря та Атлантики від Сахари.","a":["Атлас","Atlas Mountains"]},{"t":"Атол","h":"АТОЛ","p":"/article/АТОЛ/36670","r":"Фізична географія","s":"Атол (від мальдівського atholhu) — низинний кораловий острів або група острівців у формі суцільного чи розірваного кільця, що оточує мілководну лагуну.","a":["atoll"]},{"t":"Атомна електростанція (АЕС)","h":"АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (АЕС)","p":"/article/АТОМНА-ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ-(АЕС)/36675","r":"Енергетика","s":"Атомна електростанція (АЕС) — електростанція, на якій теплову енергію ланцюгової реакції поділу ядер урану чи плутонію в ядерному реакторі перетворюють на електричну, зазвичай через пару й турбогенератор.","a":["АЕС","атомна електрична станція"]},{"t":"Асцидії","h":"АСЦИДІЇ","p":"/article/АСЦИДІЇ/36623","r":"Біологічна океанографія","s":"Асцидії (Ascidiacea, від грецького ἀσκίδιον — «мішечок») — клас морських хордових тварин підтипу покривників (оболонкових), які в дорослому стані ведуть прикріплений спосіб життя й фільтрують воду, а в личинковій стадії мають хорду й нервову трубку.","a":["Ascidiacea"]},{"t":"Ауграбіс","h":"АУГРАБІС","p":"/article/АУГРАБІС/36706","r":"Фізична географія","s":"Ауграбіс (англ. Augrabies Falls; африкаанс Augrabieswaterval) — водоспад на річці Оранжевій у Північно-Капській провінції Південно-Африканської Республіки, оточений однойменним національним парком.","a":["Augrabies Falls"]},{"t":"Авіація","h":"АВІАЦІЯ","p":"/article/АВІАЦІЯ/34387","r":"Промисловість та транспорт","s":"Авіація (франц. aviation, від лат. avis — птах) — польоти на апаратах, важчих за повітря, а також галузь техніки й господарства, що створює та використовує такі апарати: літаки, гелікоптери, планери, автожири, безпілотники.","a":["aviation","летунство"]},{"t":"Австрійська академія наук","h":"АВСТРІЙСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК","p":"/article/АВСТРІЙСЬКА-АКАДЕМІЯ-НАУК/34423","r":"Наука","s":"Австрійська академія наук (нім. Österreichische Akademie der Wissenschaften, ÖAW) — наукове товариство й найбільша в Австрії установа позауніверситетських фундаментальних досліджень, заснована у Відні 1847 року як Імператорська академія наук.","a":["Österreichische Akademie der Wissenschaften","ÖAW"]},{"t":"Австрійська школа","h":"АВСТРІЙСЬКА ШКОЛА","p":"/article/АВСТРІЙСЬКА-ШКОЛА/34425","r":"Економіка та економічна теорія","s":"Австрійська школа (Віденська, або психологічна, школа) — напрям економічної теорії, що виник у Відні в 1870-х роках і пояснює цінність, ціни та господарські процеси через суб’єктивні оцінки й вибір окремих людей.","a":["Віденська школа","Austrian School"]},{"t":"Автократія","h":"АВТОКРАТІЯ","p":"/article/АВТОКРАТІЯ/34467","r":"Держава, політика та право","s":"Автократія (від грец. αὐτός — сам і κράτος — влада), або самодержавство, — форма правління, за якої вся повнота державної влади зосереджена в руках однієї особи, не обмеженої законом, виборними органами чи незалежним судом.","a":["самодержавство"]},{"t":"Автоматична телефонна станція","h":"АВТОМАТИЧНА ТЕЛЕФОННА СТАНЦІЯ","p":"/article/АВТОМАТИЧНА-ТЕЛЕФОННА-СТАНЦІЯ/34486","r":"Техніка","s":"Автоматична телефонна станція (АТС) — телефонна станція, що без участі телефоністки встановлює з’єднання між абонентами за набраним номером, обслуговує розмову та роз’єднує лінії після її завершення.","a":["АТС","telephone exchange"]},{"t":"Азербайджанська мова","h":"АЗЕРБАЙДЖАНСЬКА МОВА","p":"/article/АЗЕРБАЙДЖАНСЬКА-МОВА/34868","r":"Мови","s":"Азербайджанська мова (azərbaycan dili) — тюркська мова огузької підгрупи, рідна для азербайджанців Азербайджанської Республіки та іранського Азербайджану; державна мова Азербайджану.","a":["azərbaycan dili","Azerbaijani language"]},{"t":"Азональність","h":"АЗОНАЛЬНІСТЬ","p":"/article/АЗОНАЛЬНІСТЬ/34896","r":"Географічні терміни","s":"Азональність (від грецького заперечного префікса а- і ζώνη — пояс) — поширення природних явищ і ландшафтів поза зв’язком із широтною зональністю, тобто під впливом рельєфу, гірських порід, розподілу суходолу й моря, а не клімату певної широти.","a":["азональні явища"]},{"t":"Азот","h":"АЗОТ","p":"/article/АЗОТ/34899","r":"Хімічні елементи","s":"Азот (лат. Nitrogenium, позначення N) — хімічний елемент з атомним номером 7, неметал 15-ї групи періодичної системи (за старою класифікацією — V групи); проста речовина — двоатомний газ N₂ без кольору, запаху й смаку, що становить близько 78 % об’єму атмосфери Землі.","a":["Nitrogenium","N","nitrogen"]},{"t":"Азоту оксиди","h":"АЗОТУ ОКСИДИ","p":"/article/АЗОТУ-ОКСИДИ/34908","r":"Неорганічна хімія","s":"Азоту оксиди — неорганічні сполуки азоту з киснем, у яких азот має ступені окиснення від +1 до +5: N₂O, NO, N₂O₃, NO₂ (та його димер N₂O₄) і N₂O₅; суміш NO і NO₂ в екології позначають NOx.","a":["азоту оксиди","NOx"]},{"t":"Баффінова Земля","h":"БАФФІНОВА ЗЕМЛЯ","p":"/article/БАФФІНОВА-ЗЕМЛЯ/37428","r":"Фізична географія","s":"Баффінова Земля (англ. Baffin Island, інуктитутом Qikiqtaaluk — «дуже великий острів») — найбільший острів Канадського Арктичного архіпелагу й Канади загалом, п’ятий за площею острів світу, частина території Нунавут.","a":["Baffin Island","Qikiqtaaluk","острів Баффіна"]},{"t":"Багатощетинкові черви","h":"БАГАТОЩЕТИНКОВІ ЧЕРВИ","p":"/article/БАГАТОЩЕТИНКОВІ-ЧЕРВИ/36919","r":"Біологічна океанографія","s":"Багатощетинкові черви, або поліхети (Polychaeta), — клас кільчастих червів, переважно морських, у яких на кожному сегменті тіла є пара бічних виростів-параподій із пучками хітинових щетинок.","a":["поліхети","Polychaeta"]},{"t":"Байкал","h":"БАЙКАЛ","p":"/article/БАЙКАЛ/36999","r":"Озера","s":"Байкал — тектонічне озеро на півдні Східного Сибіру, між Іркутською областю та Бурятією (Росія), найглибше й найдавніше озеро Землі та найбільша за об’ємом прісна водойма планети.","a":["Lake Baikal"]},{"t":"Баланс","h":"БАЛАНС","p":"/article/БАЛАНС/37076","r":"Багатозначні терміни","s":"Баланс (франц. balance — ваги, від лат. bilanx — той, що має дві чаші) — багатозначне слово: рівновага, урівноваження; система показників, що зіставляє надходження й витрати ресурсів; звіт про фінансовий стан підприємства; а також деталь механічного годинника, що задає хід.","a":["рівновага","бухгалтерський баланс"]},{"t":"Балканський півострів","h":"БАЛКАНСЬКИЙ ПІВОСТРІВ","p":"/article/БАЛКАНСЬКИЙ-ПІВОСТРІВ/37111","r":"Півострови","s":"Балканський півострів, або Балкани, — півострів на південному сході Європи між Адріатичним, Іонічним, Егейським, Мармуровим і Чорним морями, з умовною північною межею по Дунаю та Саві.","a":["Балкани","Гемайський півострів"]},{"t":"Балхаш","h":"БАЛХАШ","p":"/article/БАЛХАШ/37133","r":"Озера","s":"Балхаш (каз. Балқаш) — велике безстічне озеро на південному сході Казахстану, у Балхаш-Алакольській улоговині; витягнуте на 600 км, воно має прісну західну й солонувату східну частини.","a":["Балқаш","Lake Balkhash"]},{"t":"Бальнеологія","h":"БАЛЬНЕОЛОГІЯ","p":"/article/БАЛЬНЕОЛОГІЯ/37145","r":"Курорти","s":"Бальнеологія (від лат. balneum — лазня, купання, і грец. logos — учення) — розділ курортології, що вивчає природні й штучні мінеральні води та лікувальні грязі: їхнє походження, склад, властивості, дію на організм і способи застосування.","a":["balneology"]},{"t":"Балтійське море","h":"БАЛТІЙСЬКЕ МОРЕ","p":"/article/БАЛТІЙСЬКЕ-МОРЕ/37123","r":"Моря","s":"Балтійське море — внутрішнє море басейну Атлантичного океану в Північній Європі, що глибоко врізається в суходіл між Скандинавським півостровом, материковою Європою та Данськими островами і з’єднується з Північним морем через Данські протоки.","a":["Baltic Sea","Mare Balticum","Варязьке море"]},{"t":"Банда (море)","h":"БАНДА МОРЕ","p":"/article/БАНДА-МОРЕ/37163","r":"Моря","s":"Банда — міжострівне море в західній частині Тихого океану, в межах Індонезії, обмежене островами Сулавесі, Буру, Серам, Танімбар, Тимор та іншими; одне з найглибших морів між островами Малайського архіпелагу.","a":["Laut Banda","Banda Sea"]},{"t":"Бандейра","h":"БАНДЕЙРА","p":"/article/БАНДЕЙРА/37168","r":"Гори","s":"Бандейра, або Піку-да-Бандейра (порт. Pico da Bandeira — «Прапорова вершина»), — гора заввишки 2891 м у хребті Капарао на межі бразильських штатів Еспіріту-Санту і Мінас-Жерайс, третя за висотою вершина Бразилії й найвища на південному сході країни.","a":["Pico da Bandeira","Бандейра"]},{"t":"Бангвеулу","h":"БАНГВЕУЛУ","p":"/article/БАНГВЕУЛУ/37157","r":"Озера","s":"Бангвеулу (англ. Lake Bangweulu, мовою бемба — приблизно «там, де вода сходиться з небом») — мілке прісноводне озеро на півночі Замбії у верхній частині басейну Конго, оточене одними з найбільших у світі боліт.","a":["Lake Bangweulu"]},{"t":"Банки","h":"БАНКИ","p":"/article/БАНКИ/37190","r":"Банківська справа та страхування","s":"Банки (від італ. banco — лава, стіл міняйла) — фінансові установи, які залучають грошові кошти у вклади, надають кредити, здійснюють розрахунки та інші операції з грошима й цінними паперами.","a":["банківська установа"]},{"t":"Баранячі лоби","h":"«БАРАНЯЧІ ЛОБ»","p":"/article/«БАРАНЯЧІ-ЛОБ»/37246","r":"Географія","s":"Баранячі лоби (франц. roches moutonnées) — скельні виступи корінних порід, обточені льодовиком: схил, звернений назустріч рухові льоду, пологий і відшліфований, протилежний — крутий і нерівний.","a":["roches moutonnées","кучеряві скелі"]},{"t":"Баренцове море","h":"БАРЕНЦОВЕ МОРЕ","p":"/article/БАРЕНЦОВЕ-МОРЕ/37274","r":"Моря","s":"Баренцове море (норв. Barentshavet) — окраїнне море Північного Льодовитого океану між північним узбережжям Норвегії та Кольського півострова, архіпелагами Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа і Нова Земля.","a":["Barentshavet","Barents Sea"]},{"t":"Бархани","h":"БАРХАНИ","p":"/article/БАРХАНИ/37339","r":"Фізична географія","s":"Бархани (з тюркських мов, казах. барқан) — рухливі піщані горби серпоподібної форми, насипані вітром на рівній поверхні й не закріплені рослинністю; опуклий пологий схил звернений до вітру, а гострі «роги» витягнуті за вітром.","a":["бархани","barchan"]},{"t":"Башкортостан","h":"БАШКОРТОСТАН","p":"/article/БАШКОРТОСТАН/37460","r":"Адміністративні одиниці","s":"Башкортостан, або Башкирія, — республіка у складі Російської Федерації на Південному Уралі й у Передураллі зі столицею в Уфі, площею близько 143 тис. км² і населенням понад 4 млн осіб (2025).","a":["Республіка Башкортостан","Башкирія"]},{"t":"Баскунчак","h":"БАСКУНЧАК","p":"/article/БАСКУНЧАК/37361","r":"Озера","s":"Баскунчак — безстічне самосадне солоне озеро на півночі Прикаспійської низовини в Астраханській області Росії, одне з найбільших родовищ кухонної солі в Європі.","a":["Lake Baskunchak","Басқұншақ"]},{"t":"Бейсик (BASIC)","h":"БЕЙСИК","p":"/article/БЕЙСИК/37554","r":"Кібернетика","s":"Бейсик (англ. BASIC, від Beginner's All-purpose Symbolic Instruction Code — «універсальний код символьних інструкцій для початківців») — родина високорівневих мов програмування, створена 1964 року в Дартмутському коледжі (США) Джоном Кемені та Томасом Курцом, щоб навчати програмування людей без технічної освіти.","a":["Бейсик","Beginner's All-purpose Symbolic Instruction Code"]},{"t":"Беккерелі (родина фізиків)","h":"БЕККЕРЕЛЬ","p":"/article/БЕККЕРЕЛЬ/37567","r":"Фізики","s":"Беккерелі (фр. Becquerel) — родина французьких фізиків, чотири покоління якої поспіль очолювали кафедру фізики в Національному музеї природознавства в Парижі; найвідоміший її представник — Анрі Беккерель, що 1896 року відкрив радіоактивність.","a":["Becquerel"]},{"t":"«Березіль»","h":"«БЕРЕЗІЛЬ»","p":"/article/«БЕРЕЗІЛЬ»/37747","r":"Театр","s":"«Березіль» — український експериментальний театр-студія, заснований Лесем Курбасом 1922 року в Києві; з 1926 до 1933 року працював у Харкові й став головною сценою українського театрального авангарду.","a":["Березіль","театр «Березіль»"]},{"t":"Бергман Інгмар","h":"БЕРГМАН","p":"/article/БЕРГМАН/37698","r":"Кіно","s":"Бергман Ернст Інгмар (14 липня 1918, Уппсала — 30 липня 2007, острів Форе) — шведський режисер кіно, театру й телебачення, сценарист і письменник, один із найвпливовіших авторів світового кіно XX століття.","a":["Ernst Ingmar Bergman"]},{"t":"Біатлон","h":"БІАТЛОН","p":"/article/БІАТЛОН/37967","r":"Спорт, курорти та туризм","s":"Біатлон (від лат. bis — двічі і грец. ἆθλον — змагання) — зимовий олімпійський вид спорту, що поєднує лижні перегони вільним стилем зі стрільбою з малокаліберної гвинтівки лежачи й стоячи на вогневих рубежах.","a":["biathlon"]},{"t":"Біберовичева Іванна Антонівна","h":"БІБЕРОВИЧЕВА","p":"/article/БІБЕРОВИЧЕВА/37970","r":"Театр","s":"Біберовичева Іванна Антонівна (з дому Коралевич, сценічне ім’я до 1879 року — Ляновська; 30 грудня 1858, село Фалиш, тепер Стрийський район Львівської області — 7 вересня 1937, Коломия) — українська драматична акторка галицької сцени.","a":["Іванна Коралевич","Ляновська"]},{"t":"Бєляєв Валерій Іванович","h":"БЄЛЯЄВ","p":"/article/БЄЛЯЄВ/37913","r":"Метеорологія","s":"Бєляєв Валерій Іванович (14 жовтня 1931, Пушкін Ленінградської області — 28 березня 1999, Севастополь) — океанограф і геофізик, фахівець з математичного моделювання процесів в атмосфері, океані та екологічних системах, академік НАН України (1988).","a":[]},{"t":"Білогрудівська культура","h":"БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА","p":"/article/БІЛОГРУДІВСЬКА-КУЛЬТУРА/38108","r":"Археологія","s":"Білогрудівська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби в лісостепу Правобережної України, що існувала приблизно у XIII–X століттях до н. е. й дала початок чорноліській культурі.","a":[]},{"t":"Біо Жан-Батіст","h":"БІО","p":"/article/БІО/38187","r":"Фізики","s":"Біо Жан-Батіст (Jean-Baptiste Biot; 21 квітня 1774, Париж — 3 лютого 1862, Париж) — французький фізик, астроном і математик, член Паризької академії наук (з 1803 року), один з авторів закону Біо — Савара та першовідкривач обертання площини поляризації світла в рідинах.","a":["Jean-Baptiste Biot"]},{"t":"Біохімія","h":"БІОХІМІЯ","p":"/article/БІОХІМІЯ/38251","r":"Біохімія","s":"Біохімія (біологічна хімія) — наука про хімічний склад живих організмів і хімічні процеси, що відбуваються в них і забезпечують їхню життєдіяльність.","a":["біологічна хімія"]},{"t":"Бланшування","h":"БЛАНШУВАННЯ","p":"/article/БЛАНШУВАННЯ/38327","r":"Кулінарія","s":"Бланшування (від франц. blanchir — білити, обдавати окропом), або ошпарювання, — короткочасна обробка харчових продуктів окропом чи парою з наступним швидким охолодженням; у шкіряному виробництві так також називають стругання шкури з бахтармяного (нижнього) боку.","a":["ошпарювання","blanching"]},{"t":"Бліксен Карен","h":"БЛІКСЕН","p":"/article/БЛІКСЕН/38367","r":"Література","s":"Бліксен Карен (дан. Karen Blixen, уроджена Карен Крістенсе Дінесен; 17 квітня 1885, Рунгстедлунн біля Копенгагена — 7 вересня 1962, там само) — данська письменниця, яка писала данською та англійською, найвідоміша під псевдонімом Ісак Дінесен.","a":["Ісак Дінесен","Karen Blixen","Isak Dinesen","Карен Крістенсе Дінесен"]},{"t":"Бондарчук Сергій Федорович","h":"БОНДАРЧУК","p":"/article/БОНДАРЧУК/38628","r":"Кіно","s":"Бондарчук Сергій Федорович (25 вересня 1920, село Білозерка, нині селище Херсонської області — 20 жовтня 1994, Москва) — радянський актор і кінорежисер, автор екранізації «Війни і миру», що здобула премію «Оскар».","a":[]},{"t":"Бор Нільс Генрік Давид","h":"БОР","p":"/article/БОР/38650","r":"Фізики","s":"Бор Нільс Генрік Давид (дан. Niels Henrik David Bohr; 7 жовтня 1885, Копенгаген — 18 листопада 1962, Копенгаген) — данський фізик-теоретик, творець першої квантової теорії атома, один із засновників квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики 1922 року.","a":["Niels Bohr","Нільс Бор"]},{"t":"Борошно","h":"БОРОШНО","p":"/article/БОРОШНО/38756","r":"Кулінарія","s":"Борошно — харчовий продукт, отриманий подрібненням зерна злакових та інших культур на порошок; основна сировина для хліба, макаронних і кондитерських виробів.","a":["мука"]},{"t":"Давенеоз","h":"ДАВЕНЕОЗ","p":"/article/ДАВЕНЕОЗ/28855","r":"Ветеринарія","s":"Давенеоз — гельмінтоз курей та інших птахів, спричинений дрібними стьожковими черв’яками (цестодами) роду Davainea, що паразитують у тонкому кишечнику.","a":["Davaineosis"]},{"t":"Дедюлін Олександр Васильович","h":"ДЕДЮЛІН","p":"/article/ДЕДЮЛІН/29146","r":"Ветеринарія","s":"Дедюлін Олександр Васильович (3 (15) серпня 1866, Срібне, нині Чернігівська область — 16 жовтня 1924, Харків) — український мікробіолог-епізоотолог, професор Харківського ветеринарного інституту, один з організаторів ветеринарної служби в Україні.","a":[]},{"t":"Дефектоскопія","h":"ДЕФЕКТОСКОПІЯ","p":"/article/ДЕФЕКТОСКОПІЯ/29530","r":"Технології","s":"Дефектоскопія (від латинського defectus — «вада» і грецького σκοπέω — «спостерігаю») — сукупність фізичних методів неруйнівного контролю, що дають змогу виявити в матеріалах і виробах приховані дефекти, визначити їхнє місце й розмір, не пошкоджуючи самого виробу.","a":["неруйнівний контроль","flaw detection","non-destructive testing"]},{"t":"Дезінвазія","h":"ДЕЗИНВАЗІЯ","p":"/article/ДЕЗИНВАЗІЯ/29157","r":"Ветеринарія","s":"Дезінвазія (від дез… — заперечення й латинського invasio — «напад», «вторгнення») — система заходів для знищення яєць і личинок гельмінтів, ооцист і цист паразитичних найпростіших у зовнішньому середовищі: у приміщеннях, гної, ґрунті, на пасовищах та інвентарі.","a":["дезинвазія"]},{"t":"«Дніпро» (видавництво)","h":"«ДНІПРО»","p":"/article/«ДНІПРО»/30135","r":"Засоби масової інформації та друкарство","s":"«Дніпро» — київське державне видавництво художньої літератури, що веде історію від Всеукраїнського видавництва 1919 року, з 1964 року має сучасну назву й у другій половині XX століття було одним із найбільших видавців української та перекладної прози й поезії.","a":["Дніпро (видавництво)","Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро»"]},{"t":"Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК)","h":"ДЕЗОКСИРИБОНУКЛЕЇНОВА КИСЛОТА (ДНК)","p":"/article/ДЕЗОКСИРИБОНУКЛЕЇНОВА-КИСЛОТА-(ДНК)/29167","r":"Генетика","s":"Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) — природний полімер з нуклеотидів, у послідовності яких записано спадкову інформацію живих організмів і багатьох вірусів; у клітинах вона зберігає програму синтезу всіх білків і РНК.","a":["ДНК","DNA"]},{"t":"Догерті Пітер Чарльз","h":"ДОГЕРТІ","p":"/article/ДОГЕРТІ/30275","r":"Нобелівська премія з медицини та фізіології","s":"Догерті Пітер Чарльз (англ. Peter Charles Doherty; нар. 15 жовтня 1940, Брисбен) — австралійський ветеринарний лікар та імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1996 року (разом із Рольфом Цинкернагелем).","a":["Peter Charles Doherty"]},{"t":"Дифілоботріоз","h":"ДИФІЛОБОТРІОЗ","p":"/article/ДИФІЛОБОТРІОЗ/29929","r":"Ветеринарія","s":"Дифілоботріоз — хронічний гельмінтоз людини та м’ясоїдних тварин, який спричинюють стьожкові черв’яки роду Diphyllobothrium, насамперед стьожак широкий, що паразитує в тонкому кишечнику.","a":["Diphyllobothriasis"]},{"t":"Дикроцеліоз","h":"ДИКРОЦЕЛІОЗ","p":"/article/ДИКРОЦЕЛІОЗ/29751","r":"Ветеринарія","s":"Дикроцеліоз — гельмінтоз жуйних та інших травоїдних тварин, зрідка людини, спричинений ланцетоподібним печінковим сисуном Dicrocoelium dendriticum (синонім — D. lanceatum), що паразитує в жовчних протоках печінки.","a":["dicrocoeliasis","dicrocoeliosis"]},{"t":"Диктіокаульоз","h":"ДИКТІОКАУЛЬОЗ","p":"/article/ДИКТІОКАУЛЬОЗ/29758","r":"Ветеринарія","s":"Диктіокаульоз — гельмінтоз жуйних і коней, за якого нематоди роду Dictyocaulus паразитують у трахеї та бронхах, спричиняючи паразитарний бронхіт і запалення легень, особливо в молодняка першого пасовищного сезону.","a":["легеневий паразитарний бронхіт","dictyocaulosis"]},{"t":"Дипеталонемоз","h":"ДИПЕТАЛОНЕМОЗ","p":"/article/ДИПЕТАЛОНЕМОЗ/29808","r":"Ветеринарія","s":"Дипеталонемоз (акантохейлонематоз) — збірна назва гельмінтозів тварин і зрідка людини, яких спричиняють нитчасті нематоди-філярії, що в старій систематиці належали до роду Dipetalonema.","a":["акантохейлонематоз","дипеталонематоз"]},{"t":"Дипілідіози","h":"ДИПІЛІДІОЗИ","p":"/article/ДИПІЛІДІОЗИ/29809","r":"Ветеринарія","s":"Дипілідіози — гельмінтози собак, котів і диких м’ясоїдних, зрідка людини, спричинені стрічковим червом Dipylidium caninum (ціп’яком собачим), який паразитує в тонкій кишці й розвивається за участю бліх і волосоїдів.","a":["дипілідіаз","Dipylidiasis"]},{"t":"Диплококова інфекція молодняка","h":"ДИПЛОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ МОЛОДНЯКА","p":"/article/ДИПЛОКОКОВА-ІНФЕКЦІЯ-МОЛОДНЯКА/29813","r":"Ветеринарія","s":"Диплококова інфекція молодняка (диплококоз, диплококова септицемія) — гостра інфекційна хвороба новонароджених і молодих тварин, переважно телят і ягнят, яку спричиняють пневмококи — бактерії, що розташовуються парами (диплококи).","a":["диплококоз","диплококова септицемія"]},{"t":"Дитинки повстання","h":"ДИТИНКИ ПОВСТАННЯ","p":"/article/ДИТИНКИ-ПОВСТАННЯ/29905","r":"Україна","s":"Дитинки повстання — антифеодальний виступ селян і опришків Північної Буковини середини 1650-х років під проводом ватажка Дитинки, спрямований проти молдавських бояр і влади молдавського господаря.","a":["повстання Мирона Дитинки"]},{"t":"Електронна обчислювальна машина (ЕОМ)","h":"ЕЛЕКТРОННА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА","p":"/article/ЕЛЕКТРОННА-ОБЧИСЛЮВАЛЬНА-МАШИНА/31278","r":"Кібернетика","s":"Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) — машина для автоматичного виконання обчислень і обробки інформації за заданою програмою, у якій перетворення, зберігання, введення й виведення даних здійснюють електронні елементи; сучасна назва — комп’ютер.","a":["ЕОМ","комп’ютер"]},{"t":"Електронно-променева технологія","h":"ЕЛЕКТРОННО ПРОМЕНЕВА ТЕХНОЛОГІЯ","p":"/article/ЕЛЕКТРОННО-ПРОМЕНЕВА-ТЕХНОЛОГІЯ/31286","r":"Технології","s":"Електронно-променева технологія — сукупність процесів обробки матеріалів пучком прискорених електронів у вакуумі: зварювання, плавлення й рафінування металів, випаровування й нанесення покриттів, термічна та розмірна обробка, літографія.","a":["electron-beam technology"]},{"t":"Емфізематозний карбункул","h":"ЕМФІЗЕМАТОЗНИЙ КАРБУНКУЛ","p":"/article/ЕМФІЗЕМАТОЗНИЙ-КАРБУНКУЛ/31444","r":"Ветеринарія","s":"Емфізематозний карбункул (скорочено емкар) — гостра неконтагіозна інфекційна хвороба переважно великої рогатої худоби та овець, за якої в м’язах утворюються набряки з бульбашками газу; збудник — спороутворювальна анаеробна бактерія Clostridium chauvoei.","a":["емкар","blackleg"]},{"t":"Ентерогепатит","h":"ЕНТЕРОГЕПАТИТ","p":"/article/ЕНТЕРОГЕПАТИТ/31510","r":"Ветеринарія","s":"Ентерогепатит (інфекційний ентерогепатит, гістомоноз) — хвороба курячих птахів, передусім індиків, яку спричиняє найпростіше Histomonas meleagridis; характерні запалення й некроз сліпих кишок і печінки.","a":["гістомоноз","чорна голова індиків","histomoniasis"]},{"t":"Ентеротоксемія","h":"ЕНТЕРОТОКСЕМІЯ","p":"/article/ЕНТЕРОТОКСЕМІЯ/31512","r":"Ветеринарія","s":"Ентеротоксемія (від грец. énteron — кишка, toxikón — отрута і haima — кров) — гостра неконтагіозна хвороба переважно овець і кіз, рідше телят і поросят, за якої токсини бактерій Clostridium perfringens, що розмножилися в кишках, всмоктуються в кров і уражають організм.","a":["хвороба переїдання","м’яка нирка","Enterotoxemia"]},{"t":"Енцефаліт","h":"ЕНЦЕФАЛІТ","p":"/article/ЕНЦЕФАЛІТ/31523","r":"Хвороби","s":"Енцефаліт (від грец. ἐγκέφαλος — головний мозок і суфікса -іт, що означає запалення) — запалення речовини головного мозку, спричинене інфекцією, аутоімунною реакцією або, рідше, токсичною дією.","a":["encephalitis"]},{"t":"Ензоотія","h":"ЕНЗООТІЯ","p":"/article/ЕНЗООТІЯ/31498","r":"Ветеринарія","s":"Ензоотія (від грецьких ἐν — «в» і ζῷον — «тварина») — постійна присутність інфекційної чи інвазійної хвороби тварин на обмеженій території або в певній акваторії, де є стійке джерело збудника чи його переносники.","a":["enzootic"]},{"t":"Епізоотія","h":"ЕПІЗООТІЯ","p":"/article/ЕПІЗООТІЯ/31560","r":"Ветеринарія","s":"Епізоотія (від грец. ἐπί — на, серед і ζῷον — тварина) — широке поширення заразної хвороби тварин за короткий час, коли захворюваність на певній території значно перевищує звичайний для неї рівень.","a":["epizootic"]},{"t":"Епізоотологія","h":"ЕПІЗООТОЛОГІЯ","p":"/article/ЕПІЗООТОЛОГІЯ/31561","r":"Ветеринарія","s":"Епізоотологія (від «епізоотія» і грец. λόγος — вчення), або ветеринарна епідеміологія, — розділ ветеринарної медицини, що вивчає закономірності виникнення, поширення та згасання інфекційних хвороб тварин і розробляє заходи їхньої профілактики й ліквідації.","a":["ветеринарна епідеміологія"]},{"t":"Ермітаж","h":"ЕРМІТАЖ","p":"/article/ЕРМІТАЖ/31641","r":"Музеї","s":"Ермітаж, Державний Ермітаж (від фр. ermitage — житло пустельника, усамітнений куточок), — художній і культурно-історичний музей у Санкт-Петербурзі, що виріс з приватної збірки імператриці Катерини II 1764 року й займає Зимовий палац та сусідні будівлі на березі Неви.","a":["Ермітаж","State Hermitage Museum"]},{"t":"Естроз","h":"ЕСТРОЗ","p":"/article/ЕСТРОЗ/31719","r":"Ветеринарія","s":"Естроз (від грец. oistros — овід) — інвазійна хвороба овець, рідше кіз та інших тварин, яку спричиняють личинки овечого носоглоткового овода Oestrus ovis, що паразитують у носовій порожнині та лобних пазухах.","a":["Oestrosis"]},{"t":"Фемеліді Володимир Олександрович","h":"ФЕМЕЛІДІ","p":"/article/ФЕМЕЛІДІ/2703","r":"Композитори","s":"Фемеліді Володимир Олександрович (29 липня 1905, Одеса — 30 жовтня 1931, Одеса) — український композитор і диригент грецького походження, автор однієї з перших українських радянських опер «Розлом» і одного з перших українських балетів «Карманьйола».","a":[]},{"t":"Гавриш Володимир Костянтинович","h":"ГАВРИШ","p":"/article/ГАВРИШ/41924","r":"Геологи","s":"Гавриш Володимир Костянтинович (22 квітня 1925, Погребище, Вінницька область — 14 червня 2004) — український геолог, фахівець з тектоніки та нафтогазоносності, доктор геолого-мінералогічних наук (1970), професор (1981), член-кореспондент АН УРСР (1982).","a":[]},{"t":"Гінея","h":"ГІНЕЯ","p":"/article/ГІНЕЯ/27399","r":"Грошові одиниці","s":"Гінея (англ. guinea) — англійська, а згодом британська золота монета, яку карбували з 1663 до 1814 року; з 1717 року її офіційний курс становив 21 шилінг, тобто один фунт і один шилінг.","a":["guinea"]},{"t":"Гіподерматози","h":"ГІПОДЕРМАТОЗИ","p":"/article/ГІПОДЕРМАТОЗИ/27457","r":"Ветеринарія","s":"Гіподерматози — паразитарні хвороби переважно великої рогатої худоби, які спричиняють личинки підшкірних оводів роду Hypoderma; личинки мігрують у тканинах і розвиваються в підшкірних капсулах (жовнах) на спині тварини.","a":["гіподермоз","Hypodermosis"]},{"t":"Гладенко Іван Микитович","h":"ГЛАДЕНКО","p":"/article/ГЛАДЕНКО/27566","r":"Ветеринарія","s":"Гладенко Іван Микитович (20 вересня 1915, село Аннівка, нині Ганнівка-Вирівська Сумської області — 1991) — український учений у галузі ветеринарної фармакології й токсикології, доктор ветеринарних наук, академік ВАСГНІЛ (1975).","a":[]},{"t":"Глушков Віктор Михайлович","h":"ГЛУШКОВ","p":"/article/ГЛУШКОВ/27679","r":"Кібернетика","s":"Глушков Віктор Михайлович (24 серпня 1923, Ростов-на-Дону — 30 січня 1982, Москва) — український математик і кібернетик, засновник і перший директор Інституту кібернетики АН УРСР, академік АН УРСР (1961) та АН СРСР (1964).","a":[]},{"t":"Глутамінова кислота","h":"ГЛУТАМІНОВА КИСЛОТА","p":"/article/ГЛУТАМІНОВА-КИСЛОТА/27661","r":"Амінокислоти","s":"Глутамінова кислота (α-аміноглутарова кислота; позначення Glu, E) — аліфатична α-амінокислота, що входить до складу білків майже всіх живих організмів, а в нервовій системі хребетних діє як головний збуджувальний нейромедіатор.","a":["α-аміноглутарова кислота","Glu","E620"]},{"t":"Гниття","h":"ГНИТТЯ","p":"/article/ГНИТТЯ/27708","r":"Екологія та охорона природи","s":"Гниття — розкладання азотовмісних органічних речовин, передусім білків, мікроорганізмами з утворенням простіших сполук: амоніаку, вуглекислого газу, сірководню, амінів та інших продуктів.","a":["putrefaction"]},{"t":"Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя","h":"ГОГОЛЯ М. В. МУЗЕЙ","p":"/article/ГОГОЛЯ-М.-В.-МУЗЕЙ/27756","r":"Музеї","s":"Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя — музей у селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, на місці будинку, де 1809 року народився письменник.","a":["Музей Гоголя у Великих Сорочинцях"]},{"t":"Головні народні училища","h":"ГОЛОВНІ НАРОДНІ УЧИЛИЩА","p":"/article/ГОЛОВНІ-НАРОДНІ-УЧИЛИЩА/27839","r":"Педагогіка","s":"Головні народні училища — загальноосвітні школи підвищеного типу в губернських містах Російської імперії, засновані за Статутом народних училищ 1786 року; давали п’ятирічну освіту дітям вільних станів і готували вчителів для малих народних училищ, а після реформи 1804 року були перетворені на гімназії.","a":[]},{"t":"Гормічна психологія","h":"ГОРМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ","p":"/article/ГОРМІЧНА-ПСИХОЛОГІЯ-—/28038","r":"Психологія","s":"Гормічна психологія (від грец. ὁρμή — порив, спонука) — напрям психології, створений британсько-американським ученим Вільямом Мак-Дугаллом, за яким поведінка людини й тварин є цілеспрямованою, а її рушійною силою слугують вроджені інстинкти, пов’язані з певними емоціями.","a":["hormic psychology"]},{"t":"Горобець","h":"ГОРОБЕЦЬ","p":"/article/ГОРОБЕЦЬ/28051","r":"Птахи","s":"Горобець (Passer) — рід дрібних зерноїдних птахів родини горобцевих (Passeridae) ряду горобцеподібних, до якого належать 28 видів, зокрема хатній і польовий горобці — одні з найчисленніших птахів світу.","a":["Passer","горобей"]},{"t":"Граб’янка Григорій Іванович","h":"ГРАБЯНКА","p":"/article/ГРАБЯНКА/28183","r":"Літописи","s":"Граб’янка Григорій Іванович (до 1666 — 1738) — український козацький старшина, з 1730 року полковник Гадяцького полку, автор одного з трьох великих козацьких літописів — «Дійствія презільной… брані Богдана Хмельницького» (1710).","a":["Грабянка"]},{"t":"Град","h":"ГРАД","p":"/article/ГРАД/28204","r":"Метеорологія","s":"Град — тверді атмосферні опади у вигляді кульок або грудок льоду (градин) діаметром від 5 мм до кількох сантиметрів, які випадають із потужних купчасто-дощових хмар, переважно в теплу пору року під час гроз.","a":["hail"]},{"t":"Грак","h":"ГРАК","p":"/article/ГРАК/28217","r":"Птахи","s":"Грак (Corvus frugilegus), діалектно гайворон або грайворон, — чорний птах роду крук родини воронових, поширений у помірній зоні Євразії; гніздиться колоніями на високих деревах.","a":["Corvus frugilegus","гайворон"]},{"t":"Граматичні школи","h":"ГРАМАТИЧНІ ШКОЛИ","p":"/article/ГРАМАТИЧНІ-ШКОЛИ/28228","r":"Педагогіка","s":"Граматичні школи — історична назва кількох типів навчальних закладів, у яких основою навчання була граматика: від початкових шкіл Стародавніх Афін і римських шкіл граматика до латинських шкіл середньовічної Європи та сучасних британських grammar schools.","a":["grammar school","scolae grammaticales"]},{"t":"Ґрінпіс","h":"ҐРІНПІС","p":"/article/ҐРІНПІС/28832","r":"Екологія та охорона природи","s":"Ґрінпіс (англ. Greenpeace — «зелений мир»), в українських текстах також Грінпіс, — міжнародна неурядова природоохоронна організація, заснована 1971 року у Ванкувері (Канада), відома мирними акціями прямої дії проти ядерних випробувань, китобійного промислу, забруднення і зміни клімату.","a":["Ґрінпіс","Грінпіс"]},{"t":"«Громадський друг»","h":"«ГРОМАДСЬКИЙ ДРУГ»","p":"/article/«ГРОМАДСЬКИЙ-ДРУГ»/28478","r":"Засоби масової інформації та друкарство","s":"«Громадський друг» — український літературний і громадсько-політичний журнал соціалістичного спрямування, який 1878 року видавали у Львові Михайло Павлик та Іван Франко.","a":[]},{"t":"Грот Микола Якович","h":"ГРОТ","p":"/article/ГРОТ/28507","r":"Психологія","s":"Грот Микола Якович (18 (30) квітня 1852, Гельсінгфорс, нині Гельсінкі — 23 травня (4 червня) 1899, Кочеток на Харківщині) — філософ і психолог, професор Ніжинського історико-філологічного інституту, Новоросійського та Московського університетів, засновник журналу «Вопросы философии и психологии».","a":[]},{"t":"Грушева плодожерка","h":"ГРУШЕВА ПЛОДОЖЕРКА","p":"/article/ГРУШЕВА-ПЛОДОЖЕРКА/28558","r":"Ентомологія","s":"Грушева плодожерка (Cydia pyrivora, давніше Laspeyresia pyrivora) — метелик родини листовійок, гусениці якого розвиваються в плодах груші й виїдають насіння.","a":["Cydia pyrivora","Laspeyresia pyrivora"]},{"t":"Гуричів","h":"ГУРИЧІВ","p":"/article/ГУРИЧІВ/28700","r":"Літописи","s":"Гуричів — літописне місто Чернігівського князівства на правому березі Десни, що виникло на зламі XI–XII століть як північний форпост Чернігова й загинуло під час монгольської навали 1239 року.","a":[]},{"t":"Європейський гнилець","h":"ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГНИЛЕЦЬ","p":"/article/ЄВРОПЕЙСЬКИЙ-ГНИЛЕЦЬ/31855","r":"Ветеринарія","s":"Європейський гнилець — інфекційна бактеріальна хвороба розплоду медоносних бджіл, за якої гинуть переважно молоді личинки в незапечатаних комірках; основний збудник — бактерія Melissococcus plutonius.","a":["European foulbrood"]},{"t":"Іхтіофтиріоз","h":"ІХТІОФТИРІОЗ","p":"/article/ІХТІОФТИРІОЗ/34054","r":"Ветеринарія","s":"Іхтіофтиріоз — інвазійна хвороба прісноводних риб, яку спричиняє війчаста інфузорія Ichthyophthirius multifiliis; паразит оселяється в шкірі, на плавцях і зябрах, утворюючи характерні білі цятки.","a":["хвороба білих цяток","ichthyophthiriasis"]},{"t":"Іхтіоспоридіоз","h":"ІХТІОСПОРИДІОЗ","p":"/article/ІХТІОСПОРИДІОЗ/34052","r":"Ветеринарія","s":"Іхтіоспоридіоз, або іхтіофоноз, — інвазійна хвороба прісноводних і морських риб, яку спричиняє одноклітинний паразит Ichthyophonus hoferi (давня назва — Ichthyosporidium hoferi) і яка в старій літературі мала назву «п’яна хвороба лососевих».","a":["іхтіофоноз","ichthyophoniasis","п’яна хвороба лососевих"]},{"t":"Кайданов Яків Кузьмич","h":"КАЙДАНОВ","p":"/article/КАЙДАНОВ/20468","r":"Ветеринарія","s":"Кайданов Яків Кузьмич (19 (30) березня 1779, Лохвиця, нині Полтавська область — 8 (20) грудня 1855, Санкт-Петербург) — лікар і ветеринарний фармаколог, один з організаторів вищої ветеринарної освіти в Російській імперії.","a":[]},{"t":"Кальян","h":"КАЛЬЯН","p":"/article/КАЛЬЯН/20605","r":"Традиції","s":"Кальян (перс. قلیان — ghalyān) — прилад для куріння, у якому дим перед вдиханням проходить крізь посудину з водою або іншою рідиною, що охолоджує й частково фільтрує його.","a":["шіша","наргіле","хука","hookah"]},{"t":"Камзол","h":"КАМЗОЛ","p":"/article/КАМЗОЛ/20673","r":"Одяг, текстиль","s":"Камзол (від франц. camisole, через італ. camiciola — сорочечка) — чоловічий приталений одяг завдовжки до колін, з рукавами або без, який у XVII–XVIII століттях у Європі носили під верхнім каптаном; у народному вбранні татар, башкирів, казахів так називають безрукавку, скроєну по талії.","a":["camisole"]},{"t":"Капіляріози","h":"КАПІЛЯРІОЗИ","p":"/article/КАПІЛЯРІОЗИ/20816","r":"Ветеринарія","s":"Капіляріози — гельмінтози тварин, зрідка людини, спричинені тонкими волосоподібними нематодами родини Capillariidae (історично — роду Capillaria), які паразитують у травному тракті, сечовому міхурі, дихальних шляхах або печінці.","a":["капіляріаз","Capillariasis"]},{"t":"Каракульча","h":"КАРАКУЛЬЧА","p":"/article/КАРАКУЛЬЧА/20908","r":"Одяг, текстиль","s":"Каракульча — шкурки ненароджених або передчасно народжених ягнят каракульської породи овець з коротким шовковистим волосом, що лежить пласким муаровим візерунком без завитків.","a":["broadtail","Breitschwanz","бродтейль"]},{"t":"Карманський Петро Сильвестрович","h":"КАРМАНСЬКИЙ","p":"/article/КАРМАНСЬКИЙ/21027","r":"Українська література","s":"Карманський Петро Сильвестрович (29 травня 1878, Чесанів, нині Польща — 16 квітня 1956, Львів) — український поет, перекладач і публіцист, один із чільних представників літературного угруповання «Молода муза»; псевдоніми Петро Гіркий, Лесь Могильницький.","a":["Петро Гіркий","Лесь Могильницький"]},{"t":"Кассіль Лев Абрамович","h":"КАССІЛЬ","p":"/article/КАССІЛЬ/21149","r":"Російська література","s":"Кассіль Лев Абрамович (10 липня 1905, Покровська слобода, нині місто Енгельс Саратовської області — 21 червня 1970, Москва) — російський радянський письменник і журналіст, один із провідних авторів радянської дитячої та юнацької літератури, член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР (1965).","a":[]},{"t":"Каталонська мова","h":"КАТАЛОНСЬКА МОВА","p":"/article/КАТАЛОНСЬКА-МОВА/21171","r":"Мови","s":"Каталонська, або каталанська, мова (кат. català) — романська мова індоєвропейської родини, поширена на сході Піренейського півострова, на Балеарських островах, в Андоррі, на півдні Франції та в сардинському місті Альгеро.","a":["каталанська мова","català"]},{"t":"Кавалерідзе Іван Петрович","h":"КАВАЛЕРІДЗЕ","p":"/article/КАВАЛЕРІДЗЕ/20373","r":"Скульптура","s":"Кавалерідзе Іван Петрович (1 (13) квітня 1887, хутір Ладанський, нині село Новопетрівка Сумської області — 3 грудня 1978, Київ) — український скульптор, кінорежисер, сценарист і драматург, народний артист УРСР (1969).","a":[]},{"t":"Кетози","h":"КЕТОЗИ","p":"/article/КЕТОЗИ/21536","r":"Ветеринарія","s":"Кетози (ацетонемія) — хвороби обміну речовин у тварин, найчастіше у високопродуктивних корів після отелення, за яких через нестачу енергії в крові нагромаджуються кетонові тіла.","a":["ацетонемія","bovine ketosis"]},{"t":"Хромолітографія","h":"ХРОМОЛІТОГРАФІЯ","p":"/article/ХРОМОЛІТОГРАФІЯ/4273","r":"Засоби масової інформації та друкарство","s":"Хромолітографія (від грец. χρῶμα — колір, λίθος — камінь і γράφω — пишу) — кольорова літографія, у якій кожну фарбу друкують з окремої форми: каменя або цинкової пластини.","a":["кольорова літографія"]},{"t":"Кюрі П’єр","h":"КЮРІ","p":"/article/КЮРІ/24558","r":"Нобелівська премія з фізики","s":"Кюрі П’єр (фр. Pierre Curie; 15 травня 1859, Париж — 19 квітня 1906, Париж) — французький фізик, один з першовідкривачів радіоактивності, член Паризької академії наук (з 1905 року), лауреат Нобелівської премії з фізики 1903 року разом з Марією Склодовською-Кюрі та Анрі Беккерелем.","a":["Pierre Curie"]},{"t":"Класифікація","h":"КЛАСИФІКАЦІЯ","p":"/article/КЛАСИФІКАЦІЯ/22002","r":"Логіка","s":"Класифікація (від лат. classis — розряд, клас, і facio — роблю) — багатоступеневий, послідовний поділ обсягу поняття або множини предметів на групи (класи) за певними ознаками, у результаті якого виникає система підпорядкованих понять.","a":["classification"]},{"t":"Клеопатра VII","h":"КЛЕОПАТРА VII","p":"/article/КЛЕОПАТРА-VII/22045","r":"Історія Стародавнього Сходу","s":"Клеопатра VII Філопатор (грец. Κλεοπάτρα Φιλοπάτωρ; 69 до н. е., Александрія — 12 або 10 серпня 30 до н. е., там само) — цариця Єгипту з 51 до 30 року до н. е., остання правителька з македонської династії Птолемеїв, після смерті якої Єгипет став римською провінцією.","a":["Клеопатра","Cleopatra VII Philopator"]},{"t":"«Кобзар»","h":"«КОБЗАР»","p":"/article/«КОБЗАР»/22216","r":"Українська література","s":"«Кобзар» — назва першої поетичної збірки Тараса Шевченка, що вийшла в Петербурзі 1840 року, а згодом — загальна назва видань його українських поезій, яка стала символом української літератури.","a":["Кобзар (1840)"]},{"t":"Кочкін Михайло Андрійович","h":"КОЧКІН","p":"/article/КОЧКІН/23631","r":"Ґрунтознавство","s":"Кочкін Михайло Андрійович (22 травня (4 червня) 1908, с. Кленове, тепер Оричівський район Кіровської області РФ — 6 листопада 1980, Ялта) — ґрунтознавець, доктор наук (1956), професор (1961), заслужений діяч науки УРСР (1962), у 1958–1977 роках директор Нікітського ботанічного саду.","a":[]},{"t":"Колесса Микола Філаретович","h":"КОЛЕССА","p":"/article/КОЛЕССА/22484","r":"Композитори","s":"Колесса Микола Філаретович (6 грудня 1903, Самбір — 8 червня 2006, Львів) — український композитор, диригент і педагог, засновник української диригентської школи, ректор Львівської консерваторії (1953–1965), Герой України (2002).","a":[]},{"t":"Колядки","h":"КОЛЯДКИ","p":"/article/КОЛЯДКИ/22638","r":"Традиції","s":"Колядки — величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу, які виконують на Різдво та впродовж різдвяних свят, обходячи оселі з побажаннями добра й достатку господарям.","a":["коляди"]},{"t":"Коло","h":"КОЛО","p":"/article/КОЛО/22519","r":"Геометрія","s":"Коло — геометричне місце точок площини, що лежать на однаковій відстані (радіусі) від заданої точки — центра; частину площини, обмежену колом, називають кругом.","a":["circle"]},{"t":"Комі-зирянська мова","h":"КОМІ ЗИРЯНСЬКА МОВА","p":"/article/КОМІ-ЗИРЯНСЬКА-МОВА/22690","r":"Мови","s":"Комі-зирянська мова (комі коми кыв), або мова комі, — мова народу комі-зирян, що належить до пермської групи фіно-угорських мов уральської мовної сім’ї; одна з державних мов Республіки Комі в Росії.","a":["мова комі","коми кыв","Komi language"]},{"t":"Конференція з роззброєння","h":"КОНФЕРЕНЦІЯ ПО РОЗЗБРОЄННЮ","p":"/article/КОНФЕРЕНЦІЯ-ПО-РОЗЗБРОЄННЮ/23036","r":"Міжнародні організації","s":"Конференція з роззброєння (англ. Conference on Disarmament, КР) — єдиний постійний багатосторонній переговорний форум світової спільноти з питань контролю над озброєннями та роззброєння, що засідає в Палаці Націй у Женеві.","a":["Conference on Disarmament","КР"]},{"t":"Коноплі","h":"КОНОПЛІ","p":"/article/КОНОПЛІ/22903","r":"Сільськогосподарські рослини","s":"Коноплі (Cannabis) — рід однорічних трав’янистих рослин родини коноплевих порядку розоцвітих, одна з найдавніших технічних культур, яку вирощують на волокно й насіння, а окремі форми — для одержання лікарської сировини.","a":["Cannabis","конопля"]},{"t":"Контрактова площа","h":"КОНТРАКТОВА ПЛОЩА","p":"/article/КОНТРАКТОВА-ПЛОЩА/22999","r":"Пам’ятки архітектури","s":"Контрактова площа — одна з найстаріших площ Києва, історичне торгове серце Подолу, названа за контрактовими ярмарками, на яких тут від кінця XVIII століття укладали торговельні угоди.","a":["Олександрівська площа","Червона площа"]},{"t":"Конверторне виробництво","h":"КОНВЕРТОРНЕ ВИРОБНИЦТВО","p":"/article/КОНВЕРТОРНЕ-ВИРОБНИЦТВО/22810","r":"Металургія та металознавство","s":"Конверторне, або конвертерне, виробництво — спосіб виплавки сталі з рідкого чавуну продуванням його повітрям чи технічно чистим киснем у конверторі, без підведення стороннього палива: тепло дає саме окиснення домішок.","a":["конвертерне виробництво","киснево-конверторний процес","LD-процес","basic oxygen steelmaking"]},{"t":"Координатна сітка","h":"КООРДИНАТНА СІТКА","p":"/article/КООРДИНАТНА-СІТКА/23100","r":"Картографія","s":"Координатна сітка — система взаємно перпендикулярних ліній на топографічній карті, проведених паралельно осям плоских прямокутних координат через рівні відстані, найчастіше через цілу кількість кілометрів; тому її називають також кілометровою сіткою.","a":["кілометрова сітка","прямокутна координатна сітка"]},{"t":"Коралі","h":"КОРАЛІ","p":"/article/КОРАЛІ/23161","r":"Традиції","s":"Коралі — традиційне українське жіноче намисто з привізних коралових намистин у формі циліндриків чи барилець, нанизаних на кілька ниток-разків; один із головних елементів святкового народного вбрання.","a":["коралове намисто","добре намисто"]},{"t":"Короткозорість","h":"КОРОТКОЗОРІСТЬ","p":"/article/КОРОТКОЗОРІСТЬ/23358","r":"Офтальмологія","s":"Короткозорість, або міопія, — порушення рефракції ока, за якого промені від далеких предметів фокусуються перед сітківкою, тож людина добре бачить зблизька й нечітко вдалину.","a":["міопія","myopia"]},{"t":"Коршак Кирило Юхимович","h":"КОРШАК","p":"/article/КОРШАК/23419","r":"Археологи України","s":"Коршак Кирило Юхимович (12 травня 1897, Дирдин, нині Черкаська область — 22 грудня 1937) — український археолог, дослідник економіки первісних суспільств, і поет, що друкувався під псевдонімом Олександр Лан; жертва Великого терору.","a":["Олександр Лан"]},{"t":"Коричневі ґрунти","h":"КОРИЧНЕВІ ҐРУНТИ","p":"/article/КОРИЧНЕВІ-ҐРУНТИ/23224","r":"Ґрунтознавство","s":"Коричневі ґрунти — тип ґрунтів сухих субтропічних і теплих помірних областей, що утворюються під світлими дубовими й дубово-грабовими лісами та чагарниками з трав’яним покривом за непромивного водного режиму; в Україні поширені на Південному березі Криму.","a":["коричневі ґрунти сухих лісів і чагарників","cinnamonic soils"]},{"t":"Котлонагляд","h":"КОТЛОНАГЛЯД","p":"/article/КОТЛОНАГЛЯД/23564","r":"Сфера послуг","s":"Котлонагляд — державний технічний нагляд за безпечним виготовленням, монтажем, ремонтом і експлуатацією парових та водогрійних котлів, посудин і трубопроводів, що працюють під тиском; у ширшому значенні — уся система правил, реєстрації й технічних оглядів такого обладнання.","a":["нагляд за обладнанням під тиском"]},{"t":"Ковальонок Володимир Васильович","h":"КОВАЛЬОНОК","p":"/article/КОВАЛЬОНОК/22261","r":"Астронавти","s":"Ковальонок Володимир Васильович (нар. 3 березня 1942, село Біле Крупського району Мінської області, Білорусь) — радянський військовий льотчик і космонавт, командир трьох космічних польотів до орбітальної станції «Салют-6».","a":["Уладзімір Кавалёнак"]},{"t":"Крамаренко Леонід Петрович","h":"КРАМАРЕНКО","p":"/article/КРАМАРЕНКО/23702","r":"Вчені (сільське господарство)","s":"Крамаренко Леонід Петрович (3 (15) грудня 1881, Балта, нині Одеська область — 14 травня 1960, Харків) — український учений у галузі сільськогосподарського машинобудування, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР (1939).","a":[]},{"t":"Кравченко Галина Сергіївна","h":"КРАВЧЕНКО","p":"/article/КРАВЧЕНКО/23663","r":"Кіноактори","s":"Кравченко Галина Сергіївна (11 лютого 1905, Казань — 5 березня 1996, Москва) — радянська акторка кіно й театру, колишня балерина, одна з помітних зірок німого кіно 1920-х років, заслужена артистка РРФСР (1980).","a":[]},{"t":"Кріль","h":"КРІЛЬ","p":"/article/КРІЛЬ/24004","r":"Сільськогосподарські тварини","s":"Кріль, або кролик (Oryctolagus cuniculus), — ссавець родини зайцевих, батьківщина якого — Піренейський півострів і південь Франції; єдиний одомашнений вид кролів, від якого походять усі свійські породи.","a":["Oryctolagus cuniculus","кролик"]},{"t":"Крушельницька Соломія Амвросіївна","h":"КРУШЕЛЬНИЦЬКА","p":"/article/КРУШЕЛЬНИЦЬКА/24137","r":"Оперні співаки","s":"Крушельницька Соломія Амвросіївна (23 вересня 1872, село Білявинці, тепер Чортківський район Тернопільської області — 16 листопада 1952, Львів) — українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано) і педагогиня, одна з найвідоміших співачок світової сцени початку XX століття.","a":["Саломея Крушельницька"]},{"t":"Крушельницький Мар’ян Михайлович","h":"КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ","p":"/article/КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ/24140","r":"Режисери","s":"Крушельницький Мар’ян Михайлович (18 квітня 1897, село Пилява, нині Тернопільська область — 5 квітня 1963, Київ) — український актор, театральний режисер і педагог, один з провідних акторів театру «Березіль», народний артист СРСР (1944).","a":[]},{"t":"Крим (Автономна Республіка Крим)","h":"КРИМ","p":"/article/КРИМ/23918","r":"Крим","s":"Автономна Республіка Крим — автономна адміністративно-територіальна одиниця на півдні України, на більшій частині Кримського півострова, зі столицею в Сімферополі; з 2014 року тимчасово окупована Російською Федерацією.","a":["Крим","Qırım Muhtar Cumhuriyeti","АР Крим"]},{"t":"Крижанівський Богдан Володимирович","h":"КРИЖАНІВСЬКИЙ","p":"/article/КРИЖАНІВСЬКИЙ/23890","r":"Диригенти","s":"Крижанівський Богдан Володимирович (24 серпня 1894, Львів — 20 квітня 1955, Чернівці) — український диригент і композитор, театральний музикант, один з організаторів театру імені Івана Франка й Першої державної української музичної комедії.","a":[]},{"t":"Крижанівський Леонід Андрійович","h":"КРИЖАНІВСЬКИЙ","p":"/article/КРИЖАНІВСЬКИЙ/23892","r":"Геологи","s":"Крижанівський Леонід Андрійович (8 (20) квітня 1873, Київ — 2 грудня 1939, Київ) — український геолог, мінералог і кристалограф, професор Київського університету, у 1928–1930 роках директор Української філії Інституту прикладної мінералогії.","a":[]},{"t":"Кулеско Ісак Йосипович","h":"КУЛЕСКО","p":"/article/КУЛЕСКО/24261","r":"Ветеринарія","s":"Кулеско Ісак Йосипович (22 січня 1902, містечко Книшин, нині Польща — 15 грудня 1980, Харків) — ветеринарний учений-епізоотолог, доктор ветеринарних наук, член-кореспондент ВАСГНІЛ, автор кристалвіолетової вакцини проти чуми свиней.","a":[]},{"t":"Кизим Леонід Денисович","h":"КИЗИМ","p":"/article/КИЗИМ/21580","r":"Астронавти","s":"Кизим Леонід Денисович (5 серпня 1941, Красний Лиман, нині Лиман Донецької області — 14 червня 2010, Москва) — льотчик-космонавт СРСР, командир трьох космічних експедицій, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-полковник.","a":[]},{"t":"Ландау Лев Давидович","h":"ЛАНДАУ","p":"/article/ЛАНДАУ/24740","r":"Нобелівська премія з фізики","s":"Ландау Лев Давидович (9 (22) січня 1908, Баку — 1 квітня 1968, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР (1946), лауреат Нобелівської премії з фізики 1962 року за теорію конденсованого стану речовини, зокрема рідкого гелію; у 1932–1937 роках працював у Харкові.","a":[]},{"t":"Ландшафтне знімання","h":"ЛАНДШАФТНЕ ЗНІМАННЯ","p":"/article/ЛАНДШАФТНЕ-ЗНІМАННЯ/60787","r":"Картографія","s":"Ландшафтне знімання (ландшафтне картографування) — комплекс польових і камеральних робіт, за допомогою якого виявляють, описують і наносять на карту природні територіальні комплекси, щоб скласти ландшафтну карту.","a":["ландшафтне картографування","ландшафтна зйомка"]},{"t":"Ларингофон","h":"ЛАРИНГОФОН","p":"/article/ЛАРИНГОФОН/24813","r":"Техніка","s":"Ларингофон (від грец. λάρυγξ — гортань і φωνή — звук), або горловий мікрофон, — контактний мікрофон, який прикладають до шиї біля гортані, і він сприймає мовлення через коливання тканин, а не через звукові хвилі в повітрі.","a":["горловий мікрофон","throat microphone","laryngophone"]},{"t":"Лат","h":"ЛАТ","p":"/article/ЛАТ/24847","r":"Грошові одиниці","s":"Лат (латис. lats, код ISO 4217 — LVL) — грошова одиниця Латвії у 1922–1941 і 1993–2013 роках, що ділилася на 100 сантимів і 2014 року поступилася місцем євро.","a":["LVL","Ls"]},{"t":"Латеритні ґрунти","h":"ЛАТЕРИТНІ ҐРУНТИ","p":"/article/ЛАТЕРИТНІ-ҐРУНТИ/24859","r":"Ґрунтознавство","s":"Латеритні ґрунти — давня назва ґрунтів вологих екваторіальних, тропічних і субтропічних лісів, глибоко вивітрених, бідних на кремнезем і збагачених оксидами заліза й алюмінію; від середини XX століття їх зазвичай називають фералітними.","a":["фералітні ґрунти","Ferralsols"]},{"t":"Латинська мова","h":"ЛАТИНСЬКА МОВА","p":"/article/ЛАТИНСЬКА-МОВА/24869","r":"Мови","s":"Латинська мова, латина (лат. lingua Latina) — мова італьської гілки індоєвропейської родини, мова Стародавнього Риму, яка стала основою романських мов і впродовж двох тисячоліть залишалася мовою церкви, науки, права й освіти в Європі.","a":["латина","lingua Latina"]},{"t":"Лазня","h":"ЛАЗНЯ","p":"/article/ЛАЗНЯ/24664","r":"Сфера послуг","s":"Лазня — спеціально обладнане приміщення або будівля для миття й пропарювання тіла гарячим повітрям чи парою; водночас гігієнічний засіб, оздоровча процедура й давній звичай багатьох народів.","a":["баня","парильня"]},{"t":"Лемніската","h":"ЛЕМНІСКАТА","p":"/article/ЛЕМНІСКАТА/25100","r":"Алґебра","s":"Лемніската Бернуллі — плоска алгебрична крива четвертого порядку у формі вісімки, утворена точками, для яких добуток відстаней до двох фіксованих точок (фокусів) дорівнює квадрату половини відстані між ними.","a":["лемніската","lemniscate of Bernoulli"]},{"t":"Ленський вугільний басейн","h":"ЛЕНСЬКИЙ ВУГІЛЬНИЙ БАСЕЙН","p":"/article/ЛЕНСЬКИЙ-ВУГІЛЬНИЙ-БАСЕЙН/25126","r":"Родовища","s":"Ленський вугільний басейн — один із найбільших за геологічними ресурсами вугільних басейнів світу, розташований у західній і центральній Якутії (Республіка Саха) та на крайньому північному заході — у Красноярському краї Росії.","a":[]},{"t":"Леонов Олексій Архипович","h":"ЛЕОНОВ","p":"/article/ЛЕОНОВ/25143","r":"Астронавти","s":"Леонов Олексій Архипович (30 травня 1934, село Листвянка, тепер Кемеровська область Росії — 11 жовтня 2019, Москва) — радянський льотчик-космонавт, перша людина, що вийшла у відкритий космос, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор авіації.","a":[]},{"t":"Лінія електропередачі","h":"ЛІНІЯ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ","p":"/article/ЛІНІЯ-ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ/25474","r":"Енергетика","s":"Лінія електропередачі (ЛЕП) — споруда з проводів або кабелів, опор, ізоляторів і допоміжного обладнання, призначена для передавання електричної енергії від електростанцій до підстанцій і споживачів.","a":["ЛЕП","лінія електропересилання","power line"]},{"t":"Літній сад","h":"ЛІТНІЙ САД","p":"/article/ЛІТНІЙ-САД/25593","r":"Пам’ятки архітектури","s":"Літній сад — регулярний парк в історичному центрі Санкт-Петербурга на острові між Невою, Фонтанкою, Мийкою та Лебединою канавкою, закладений 1704 року разом із Літнім палацом Петра I.","a":["Летний сад","Summer Garden"]},{"t":"Літописи","h":"ЛІТОПИСИ","p":"/article/ЛІТОПИСИ/25605","r":"Літописи","s":"Літописи — історико-літературні твори, у яких події викладено за роками («в літо…»); писалися на Русі, а згодом в Україні, Білорусі, Литві, Московії й Росії від XI до XVIII століття.","a":["літописання"]},{"t":"Локсодрома","h":"ЛОКСОДРОМА","p":"/article/ЛОКСОДРОМА/25720","r":"Картографія","s":"Локсодрома (від грец. λοξός — косий і δρόμος — біг, шлях), або лінія румба, — крива на поверхні кулі чи еліпсоїда, що перетинає всі меридіани під тим самим кутом; на земній кулі це шлях корабля чи літака, який весь час тримає сталий курс за компасом.","a":["лінія румба","rhumb line","loxodrome"]},{"t":"Лучні ґрунти","h":"ЛУЧНІ ҐРУНТИ","p":"/article/ЛУЧНІ-ҐРУНТИ/25980","r":"Ґрунтознавство","s":"Лучні ґрунти — гідроморфні ґрунти, що утворюються під трав’янистою лучною рослинністю за постійного зв’язку з близькими (на глибині 1–2 м) ґрунтовими водами внаслідок поєднання дернового та глейового процесів.","a":["лугові ґрунти"]},{"t":"Лучицький Борис Болеславович","h":"ЛУЧИЦЬКИЙ","p":"/article/ЛУЧИЦЬКИЙ/25975","r":"Режисери","s":"Лучицький Борис Болеславович (25 січня (7 лютого) 1906, станиця Усть-Медведицька, тепер м. Серафимович Волгоградської області РФ — 6 березня 1966, Чернігів) — український актор і режисер, народний артист УРСР (1954).","a":[]},{"t":"Луцьк","h":"ЛУЦЬК","p":"/article/ЛУЦЬК/25969","r":"Волинська область","s":"Луцьк — місто на заході України, на річці Стир, адміністративний центр Волинської області, Луцького району та Луцької міської громади, одне з найдавніших міст Волині.","a":["Лучеськ","Lutsk"]},{"t":"Лувр","h":"ЛУВР","p":"/article/ЛУВР/25834","r":"Пам’ятки архітектури","s":"Лувр (фр. Musée du Louvre) — колишня резиденція французьких королів у центрі Парижа на правому березі Сени й один із найбільших художніх музеїв світу, відкритий для публіки 1793 року; зібрання охоплює мистецтво від Стародавнього Сходу до середини XIX століття.","a":["Musée du Louvre","Луврський палац"]},{"t":"Львівське повстання 1848","h":"ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848","p":"/article/ЛЬВІВСЬКЕ-ПОВСТАННЯ-1848/26000","r":"Період боротьби за українське національне відродження (XIX – поч. ХХ ст.)","s":"Львівське повстання 1848 року — збройний виступ міських низів і студентської молоді Львова 1–2 листопада 1848 року проти австрійських урядових військ, придушений артилерійським обстрілом міста; один з епізодів революції 1848–1849 років в Австрійській імперії.","a":["листопадове повстання у Львові 1848"]},{"t":"Ливарне виробництво","h":"ЛИВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО","p":"/article/ЛИВАРНЕ-ВИРОБНИЦТВО/25204","r":"Металургія та металознавство","s":"Ливарне виробництво, або лиття, — галузь машинобудування й технологічний процес виготовлення заготовок і деталей (виливків) заливанням розплавленого металу чи іншого матеріалу в порожнину форми, яка відтворює обриси майбутнього виробу.","a":["лиття","ливарство"]},{"t":"Маатаї Вангарі Мута","h":"МААТАЇ","p":"/article/МААТАЇ/26189","r":"Нобелівська премія миру","s":"Маатаї Вангарі Мута (1 квітня 1940, Іхіте, Кенія — 25 вересня 2011, Найробі) — кенійська біологиня, громадська й політична діячка, засновниця екологічного руху «Зелений пояс», перша жінка з Африки, удостоєна Нобелівської премії миру (2004).","a":["Wangari Maathai","Wangarĩ Muta Maathai"]},{"t":"МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії)","h":"МАГАТЕ","p":"/article/МАГАТЕ/26216","r":"Міжнародні організації","s":"МАГАТЕ — Міжнародне агентство з атомної енергії (англ. International Atomic Energy Agency, IAEA), автономна міжурядова організація в системі ООН, що сприяє мирному використанню ядерної енергії та контролює, щоб ядерні матеріали не використовувалися для створення зброї.","a":["МАГАТЕ","IAEA","International Atomic Energy Agency"]},{"t":"Магазин","h":"МАГАЗИН","p":"/article/МАГАЗИН/26208","r":"Сфера послуг","s":"Магазин, або крамниця, — підприємство роздрібної торгівлі з торговельним залом, касою та підсобними приміщеннями, де товари приймають, зберігають, готують до продажу й продають покупцям.","a":["крамниця","shop"]},{"t":"Малайзія","h":"МАЛАЙЗІЯ","p":"/article/МАЛАЙЗІЯ/26524","r":"Країни Азії","s":"Малайзія (малай. Malaysia) — федеративна конституційна монархія в Південно-Східній Азії, що займає південь Малаккського півострова й північ острова Калімантан (Борнео); столиця — Куала-Лумпур, адміністративний центр — Путраджая.","a":["Malaysia"]},{"t":"Малаві","h":"МАЛАВІ","p":"/article/МАЛАВІ/26518","r":"Країни Африки","s":"Малаві, офіційно Республіка Малаві (Republic of Malawi), — держава на південному сході Африки без виходу до моря, що простяглася вузькою смугою вздовж озера Малаві та межує із Замбією, Танзанією й Мозамбіком.","a":["Республіка Малаві","Republic of Malawi","Ньясаленд"]},{"t":"Марджанішвілі Коте (Костянтин Олександрович)","h":"МАРДЖАНІШВІЛІ","p":"/article/МАРДЖАНІШВІЛІ/26790","r":"Режисери","s":"Марджанішвілі Коте (Костянтин Олександрович; у російських джерелах Марджанов; 28 травня (9 червня) 1872, Кварелі — 17 квітня 1933, Москва) — грузинський і російський режисер театру й кіно, один із творців сучасного грузинського театру; 1919 року працював у Києві, де поставив знамениту «Фуенте Овехуну».","a":["Костянтин Олександрович Марджанішвілі","Костянтин Марджанов"]},{"t":"Мартенівська піч","h":"МАРТЕНІВСЬКА ПІЧ","p":"/article/МАРТЕНІВСЬКА-ПІЧ/26921","r":"Металургія та металознавство","s":"Мартенівська піч, або мартен, — полум’яна регенеративна піч для виплавляння сталі з чавуну та сталевого брухту, названа на честь французького металурга П’єра-Еміля Мартена, який 1864–1865 року першим застосував для цього регенеративну піч Сіменса.","a":["мартен","open-hearth furnace","піч Сіменса — Мартена"]},{"t":"Мартиніка","h":"МАРТИНІКА","p":"/article/МАРТИНІКА/26929","r":"Країни Північної Америки","s":"Мартиніка (фр. Martinique, кариб. Madinina) — заморська територія Франції на однойменному острові в групі Навітряних островів Малих Антил, між Домінікою та Сент-Люсією.","a":["Martinique","Madinina"]},{"t":"Маринеско Олександр Іванович","h":"МАРИНЕСКО","p":"/article/МАРИНЕСКО/26811","r":"Військові діячи (біографії)","s":"Маринеско Олександр Іванович (2 (15) січня 1913, Одеса — 25 листопада 1963, Ленінград) — радянський військовий моряк-підводник, капітан 3-го рангу, командир підводного човна С-13, який у січні — лютому 1945 року потопив у Балтійському морі німецькі лайнери «Вільгельм Густлофф» і «Генерал фон Штойбен».","a":[]},{"t":"Масниця","h":"МАСНИЦЯ","p":"/article/МАСНИЦЯ/27016","r":"Традиції","s":"Масниця (також Масляна, Сиропуст, Сирний тиждень, Запусти, Колодій) — народне свято східних слов’ян, що відзначається протягом тижня перед Великим постом і поєднує давні обряди проводів зими з церковним Сиропусним тижнем.","a":["Масляна","Сиропуст","Колодій","Запусти"]},{"t":"Масове дійство","h":"«МАСОВЕ ДІЙСТВО»","p":"/article/«МАСОВЕ-ДІЙСТВО»/27019","r":"Традиції","s":"Масове дійство — театралізоване видовище під відкритим небом, присвячене історичній події, державному чи народному святу, у якому беруть участь сотні або тисячі виконавців, а межа між акторами й глядачами часто стирається.","a":["масове видовище","масове свято"]},{"t":"Матадор","h":"МАТАДОР","p":"/article/МАТАДОР/27049","r":"Традиції","s":"Матадор (ісп. matador de toros — букв. «той, хто вбиває биків») — головний учасник пішої кориди, який виконує фінальну частину бою й завдає бикові смертельного удару шпагою.","a":["matador de toros","тореро"]},{"t":"Мікрофон","h":"МІКРОФОН","p":"/article/МІКРОФОН/13626","r":"Техніка","s":"Мікрофон (від мікро… і грец. phōnē — звук) — електроакустичний пристрій, що перетворює звукові коливання повітря, води чи твердого тіла на електричний сигнал.","a":["microphone"]},{"t":"Молодописемні мови","h":"МОЛОДОПИСЕМНІ МОВИ","p":"/article/МОЛОДОПИСЕМНІ-МОВИ/14129","r":"Мови","s":"Молодописемні мови — термін радянського й пострадянського мовознавства для мов, які отримали власну писемність порівняно недавно, здебільшого після 1917 року (за ширшим визначенням — у XIX — на початку XX століття), і мають коротку писемну традицію.","a":["младописьменные языки"]},{"t":"Моріц Оранський","h":"МОРІЦ ОРАНСЬКИЙ","p":"/article/МОРІЦ-ОРАНСЬКИЙ/14361","r":"Військові діячи (біографії)","s":"Моріц Оранський (нід. Maurits van Oranje; 13 або 14 листопада 1567, Ділленбург — 23 квітня 1625, Гаага) — нідерландський полководець і державний діяч, штатгальтер кількох провінцій Республіки Сполучених провінцій, з 1618 року принц Оранський.","a":["Maurits van Oranje","Моріц Нассауський"]},{"t":"Миколаївська область","h":"МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ","p":"/article/МИКОЛАЇВСЬКА-ОБЛАСТЬ/13294","r":"Миколаївська область","s":"Миколаївська область (Миколаївщина) — область на півдні України в басейні нижньої течії Південного Бугу, з виходом до Чорного моря; утворена 22 вересня 1937 року, обласний центр — місто-герой Миколаїв.","a":["Миколаївщина","Mykolaiv Oblast"]},{"t":"Найдіч Юрій Володимирович","h":"НАЙДИЧ","p":"/article/НАЙДИЧ/14901","r":"Науковці України","s":"Найдіч (у старих виданнях — Найдич) Юрій Володимирович (6 серпня 1929, Харків — 11 березня 2019, Київ) — український учений у галузі матеріалознавства й фізичної хімії поверхневих явищ, академік НАН України (1988), доктор технічних наук (1970), професор (1974).","a":["Найдич Юрій Володимирович","Yurii Naidich"]},{"t":"Оканенко Аркадій Семенович","h":"ОКАНЕНКО","p":"/article/ОКАНЕНКО/16578","r":"Науковці України","s":"Оканенко Аркадій Семенович (4 (16) березня 1894, Сміла, нині Черкаська область — 1982, Київ) — український фізіолог і біохімік рослин, дослідник фотосинтезу й фізіології цукрових буряків, член-кореспондент АН УРСР (1967).","a":[]},{"t":"Окснер Альфред Миколайович","h":"ОКСНЕР","p":"/article/ОКСНЕР/16636","r":"Ліхенологія (розділ ботаніки про лишайники)","s":"Окснер Альфред Миколайович (8 (20) лютого 1898, Єлисаветград, нині Кропивницький — 20 листопада 1973, Київ) — український ботанік-ліхенолог, доктор біологічних наук, член-кореспондент АН УРСР (1972), засновник ліхенологічного гербарію Інституту ботаніки та української школи дослідників лишайників.","a":["Alfred Oxner"]},{"t":"Олександр I Карагеоргієвич","h":"АЛЕКСАНДР I","p":"/article/АЛЕКСАНДР-I/35170","r":"Біографія","s":"Олександр I Карагеоргієвич (серб. Александар I Карађорђевић; 16 грудня 1888, Цетинє — 9 жовтня 1934, Марсель) — король Королівства сербів, хорватів і словенців із 1921 року, з 1929-го — король Югославії; до того полководець сербської армії й принц-регент.","a":["Александар I Карађорђевић","Олександр Об’єднувач"]},{"t":"Олександр III (папа римський)","h":"АЛЕКСАНДР III","p":"/article/АЛЕКСАНДР-III/35173","r":"Релігія","s":"Олександр III (лат. Alexander III; у миру Роландо, традиційно — Роландо Бандінеллі; близько 1100/1105, Сієна — 30 серпня 1181, Чивіта-Кастеллана) — папа римський з 7 вересня 1159 року, який понад двадцять років протистояв імператору Фрідріху I Барбароссі та його антипапам.","a":["Alexander III","Роландо Бандінеллі","Александр III"]},{"t":"Олександр VI (Родріго Борджіа)","h":"АЛЕКСАНДР VI","p":"/article/АЛЕКСАНДР-VI/35175","r":"Релігія","s":"Олександр VI (у миру Родріго Борджіа, кат. Roderic de Borja; 1 січня 1431, Шатіва біля Валенсії — 18 серпня 1503, Рим) — папа римський з 11 серпня 1492 року, другий понтифік із роду Борджіа, чиє правління стало символом непотизму й політичних інтриг доби Відродження.","a":["Родріго Борджіа","Roderic de Borja","Alexander VI"]},{"t":"Па","h":"ПА","p":"/article/ПА/17448","r":"Танець","s":"Па (франц. pas — крок, від лат. passus) — хореографічний термін, що означає окремий танцювальний рух з певною постановкою ніг, основний крок певного танцю, а в ширшому значенні — завершену танцювальну комбінацію чи номер.","a":["pas"]},{"t":"Пахомов Олексій Федорович","h":"ПАХОМОВ","p":"/article/ПАXОМОВ/18131","r":"Живопис, графіка","s":"Пахомов Олексій Федорович (2 жовтня 1900, село Варламово, тепер Вологодська область Росії — 14 квітня 1973, Ленінград) — російський радянський живописець і графік, майстер літографії й книжкової ілюстрації, дійсний член Академії мистецтв СРСР (1964).","a":["Алексей Фёдорович Пахомов","Alexei Pakhomov"]},{"t":"Лінгвістична палеонтологія","h":"ПАЛЕОНТОЛОГІЯ ЛІНГВІСТИЧНА","p":"/article/ПАЛЕОНТОЛОГІЯ-ЛІНГВІСТИЧНА/17617","r":"Мовознавство","s":"Лінгвістична палеонтологія — напрям порівняльно-історичного мовознавства й допоміжна історична дисципліна, що за даними мови, передусім за реконструйованою лексикою прамов, відновлює матеріальну й духовну культуру, природне середовище та місце проживання народів у дописемну добу.","a":["палеонтологія лінгвістична","paléontologie linguistique","linguistic palaeontology"]},{"t":"Павленко-Черниченко Ганна Іванівна","h":"ПАВЛЕНКО ЧЕРНИЧЕНКО","p":"/article/ПАВЛЕНКО-ЧЕРНИЧЕНКО/17466","r":"Декоративно-ужиткове мистецтво","s":"Павленко-Черниченко Ганна Іванівна (8 грудня 1919, Петриківка — 2 лютого 2008, Київ) — українська майстриня декоративного розпису, представниця петриківської школи, яка перенесла петриківський орнамент на порцеляну й кераміку; заслужений майстер народної творчості УРСР (1977).","a":["Галина Павленко-Черниченко"]},{"t":"Павленко Параска Миколаївна","h":"ПАВЛЕНКО","p":"/article/ПАВЛЕНКО-3/17462","r":"Декоративно-ужиткове мистецтво","s":"Павленко Параска Миколаївна (7 (19) січня 1881, Петриківка, нині Дніпропетровська область — 30 травня 1983, Київ) — українська народна майстриня декоративного розпису, одна з найстарших відомих художниць петриківського розпису.","a":["Параскевія Павленко"]},{"t":"Павличко Дмитро Васильович","h":"ПАВЛИЧКО","p":"/article/ПАВЛИЧКО/17469","r":"Українська література","s":"Павличко Дмитро Васильович (28 вересня 1929, Стопчатів, нині Косівський район Івано-Франківської області — 29 січня 2023, Київ) — український поет, перекладач, літературознавець, громадський і політичний діяч, дипломат, Герой України (2004).","a":[]},{"t":"Павлик Ганна (Анна) Іванівна","h":"ПАВЛИК","p":"/article/ПАВЛИК/17467","r":"Біографія","s":"Павлик Ганна (Анна) Іванівна (26 січня 1855, село Монастирське, нині в межах міста Косова Івано-Франківської області — 13 жовтня 1928, Львів) — українська громадська діячка радикального напряму, письменниця, учасниця жіночого руху в Галичині, сестра Михайла Павлика.","a":["Ганна Павлик"]},{"t":"Петльований Віталій Іванович","h":"ПЕТЛЬОВАНИЙ","p":"/article/ПЕТЛЬОВАНИЙ/18626","r":"Українська література","s":"Петльований Віталій Іванович (3 (16) грудня 1914, Вінниця — 27 грудня 1989, Київ) — український письменник, прозаїк і журналіст, учасник Другої світової війни, автор роману «Дівчина з передмістя».","a":[]},{"t":"П’ятницький Сергій Сергійович","h":"П ЯТНИЦЬКИЙ","p":"/article/П-ЯТН","r":"Вчені (сільське господарство)","s":"П’ятницький Сергій Сергійович (2 (15) березня 1905, с. Кочеток, тепер Чугуївський район Харківської області — 2 травня 1971, Харків) — український лісівник-селекціонер, доктор сільськогосподарських наук (1948), професор (1949), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956).","a":[]},{"t":"Плісецький Марко Мойсейович","h":"ПЛІСЕЦЬКИЙ","p":"/article/ПЛІСЕЦЬКИЙ/19423","r":"Науковці України","s":"Плісецький Марко Мойсейович (14 січня 1909, Чернігів — 2 квітня 1990, Київ) — український літературознавець і фольклорист, дослідник українських дум, історичних пісень і російських билин, доктор історичних наук (1962), професор (1965).","a":[]},{"t":"Посилання","h":"ПОСИЛАННЯ","p":"/article/ПОСИЛАННЯ/20184","r":"Засоби масової інформації та друкарство","s":"Посилання — вказівка в тексті на інший твір чи документ, звідки взято цитату, факт або думку, з відомостями, достатніми, щоб знайти джерело: автором, назвою, місцем і роком видання, сторінкою.","a":["бібліографічне посилання"]},{"t":"Прилежаєв Микола Олександрович","h":"ПРИЛЕЖАЄВ","p":"/article/ПРИЛЕЖАЄВ/6978","r":"Хіміки","s":"Прилежаєв Микола Олександрович (27 вересня 1877, Нижньогородська губернія — 26 травня 1944, Москва) — хімік-органік, член-кореспондент АН СРСР (1933), академік АН Білоруської РСР (1940), автор відкритої 1909 року реакції Прилежаєва — окиснення алкенів надкислотами до епоксидів.","a":["Nikolai Prilezhaev"]},{"t":"Роменська осушувально-зволожувальна система","h":"РОМЕНСЬКА ОСУШУВАЛЬНО ЗВОЛОЖУВАЛЬНА СИСТЕМА","p":"/article/РОМЕНСЬКА-ОСУШУВАЛЬНО-ЗВОЛОЖУВАЛЬНА-СИСТЕМА/9116","r":"Сільське господарство","s":"Роменська осушувально-зволожувальна система — меліоративна система на Сумщині площею близько 14,9 тис. га, одна з найбільших в Україні систем двостороннього регулювання водного режиму ґрунтів.","a":[]},{"t":"Рикалін Микола Миколайович","h":"РИКАЛІН","p":"/article/РИКАЛІН/8622","r":"Металургія та металознавство","s":"Рикалін Микола Миколайович (14 (27) вересня 1903, Одеса — 21 травня 1985, Москва) — учений у галузі зварювання, теплофізики й металургії, академік АН СРСР (1968), автор теорії теплових процесів при зварюванні.","a":[]},{"t":"Селянська реформа 1861 року","h":"СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861","p":"/article/СЕЛЯНСЬКА-РЕФОРМА-1861/10224","r":"Період боротьби за українське національне відродження (XIX – поч. ХХ ст.)","s":"Селянська реформа 1861 року — скасування кріпосного права в Російській імперії, проголошене Маніфестом і «Положеннями про селян, що вийшли з кріпосної залежності» від 19 лютого (3 березня) 1861 року; стосувалася й підросійської України.","a":["скасування кріпосного права в Російській імперії","Маніфест 19 лютого 1861 року"]},{"t":"Семковський Семен Юлійович","h":"СЕМКОВСЬКИЙ","p":"/article/СЕМКОВСЬКИЙ/10266","r":"Філософи","s":"Семковський (Семківський) Семен Юлійович (справжнє прізвище Бронштейн; 4 (16) березня 1882, Могильов — 18 березня 1937) — філософ і соціолог, дійсний член ВУАН (1929), професор харківських вишів; репресований і розстріляний, посмертно реабілітований.","a":["Семківський","Семен Бронштейн"]},{"t":"Сербохорватська мова","h":"СЕРБОХОРВАТСЬКА МОВА","p":"/article/СЕРБОХОРВАТСЬКА-МОВА/10353","r":"Мови","s":"Сербохорватська (сербськохорватська) мова — південнослов’янська мова, якою говорять серби, хорвати, боснійці й чорногорці; нині має чотири літературні стандарти — сербський, хорватський, боснійський і чорногорський.","a":["сербськохорватська мова","srpskohrvatski","Serbo-Croatian"]},{"t":"Шаповал Микола Терентійович","h":"ШАПОВАЛ","p":"/article/ШАПОВАЛ/5474","r":"Українська література","s":"Шаповал Микола Терентійович (15 червня 1919, с. Багачка Перша, тепер Полтавська область — 22 березня 1982, Харків) — український поет і прозаїк, журналіст, учасник Другої світової війни.","a":[]},{"t":"Сулима-Блохин Олександра Парфенівна","h":"СУЛИМА БЛОХИН","p":"/article/СУЛИМА-БЛОХИН/12705","r":"Українська література","s":"Сулима-Блохин Олександра Парфенівна (псевдонім Іванна Чорнобривець; 4 квітня 1902, Охтирка або її околиці — 12 грудня 1990, Мюнхен) — українська літературознавиця, педагогиня, поетеса й новелістка діаспори, професорка Українського вільного університету в Мюнхені, діячка жіночого руху.","a":["Іванна Чорнобривець","Олександра Сулима"]},{"t":"Трансильванія","h":"ТРАНСИЛЬВАНІЯ","p":"/article/ТРАНСИЛЬВАНІЯ/1366","r":"Географія","s":"Трансильванія (рум. Transilvania, Ardeal; угор. Erdély; нім. Siebenbürgen), українською також Семигород, — історична область у центральній і північно-західній частині Румунії, оточена дугою Карпат.","a":["Семигород","Transilvania","Erdély","Siebenbürgen"]},{"t":"Трансильванське плато","h":"ТРАНСИЛЬВАНСЬКЕ ПЛАТО","p":"/article/ТРАНСИЛЬВАНСЬКЕ-ПЛАТО/1367","r":"Фізична географія","s":"Трансильванське плато (рум. Podișul Transilvaniei; у геології — Трансильванська улоговина) — горбисте плато в центральній Румунії, майже з усіх боків оточене Карпатами.","a":["Podișul Transilvaniei","Трансильванська улоговина"]},{"t":"Український алфавіт","h":"УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ","p":"/article/УКРАЇНСЬКИЙ-АЛФАВІТ/2122","r":"Мовознавство","s":"Український алфавіт, або абетка, — усталена послідовність літер, якими користується сучасна українська писемність; складається з 33 літер на основі кирилиці й передає 38 фонем української мови.","a":["український алфавіт","українська азбука"]},{"t":"Вавилов Микола Іванович","h":"ВАВИЛОВ","p":"/article/ВАВИЛОВ/39523","r":"Генетика","s":"Вавилов Микола Іванович (13 (25) листопада 1887, Москва — 26 січня 1943, Саратов) — генетик, ботанік і селекціонер, автор учення про центри походження культурних рослин і закону гомологічних рядів спадкової мінливості, академік АН СРСР і АН УРСР (обидва — з 1929).","a":[]},{"t":"Вербін Яким Якимович","h":"ВЕРБІН","p":"/article/ВЕРБІН/40148","r":"Вчені (сільське господарство)","s":"Вербін Яким Якимович (рос. Аким Акимович Вербин; 23 вересня 1898, с. Благодатне Єлисаветградського повіту, тепер Первомайський район Миколаївської області — 3 січня 1959, Одеса) — український вчений-агроном, доктор сільськогосподарських наук, професор.","a":["Аким Акимович Вербин"]},{"t":"Ветеринарія","h":"ВЕТЕРИНАРІЯ","p":"/article/ВЕТЕРИНАРІЯ/40353","r":"Ветеринарія","s":"Ветеринарія (від лат. veterinarius — той, що лікує худобу), або ветеринарна медицина, — сукупність наук і практичних заходів, спрямованих на запобігання хворобам тварин, їх лікування та захист людей від хвороб, спільних для людини й тварин.","a":["ветеринарна медицина"]},{"t":"Відчуження (психологія)","h":"ВІДЧУЖЕННЯ","p":"/article/ВІДЧУЖЕННЯ/40860","r":"Психологія","s":"Відчуження в психології — механізм психологічного захисту, за якого травматичні переживання та пов’язані з ними частини досвіду ізолюються у свідомості й перестають сприйматися як свої.","a":[]},{"t":"Вільшина Остап","h":"ВІЛЬШИНА","p":"/article/ВІЛЬШИНА/41020","r":"Українська література","s":"Остап Вільшина (справжнє ім’я Юрій Пилипович Пантелейчук; 14 березня 1899, Рогізна, тепер у межах Чернівців — травень 1924, Ленківці, тепер Чернівці) — український поет, прозаїк, публіцист і літературний критик Буковини.","a":["Юрій Пилипович Пантелейчук"]},{"t":"Вінницький обласний краєзнавчий музей","h":"ВІННИЦЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ","p":"/article/ВІННИЦЬКИЙ-КРАЄЗНАВЧИЙ-МУЗЕЙ/41048","r":"Музеї","s":"Вінницький обласний краєзнавчий музей — найбільше зібрання пам’яток історії, природи, етнографії та культури Східного Поділля, засноване 1918 року; розташований у Вінниці на вулиці Соборній, 19, у складі історичного комплексу «Вінницькі мури».","a":["Вінницький краєзнавчий музей"]},{"t":"Вітер","h":"ВІТЕР","p":"/article/ВІТЕР/41152","r":"Метеорологія","s":"Вітер — рух повітря відносно земної поверхні, переважно горизонтальний, що виникає через нерівномірний розподіл атмосферного тиску; характеризується напрямом (звідки дме) і швидкістю.","a":["wind"]},{"t":"Водоочищення","h":"ВОДООЧИЩЕННЯ","p":"/article/ВОДООЧИЩЕННЯ/41362","r":"Екологія та охорона природи","s":"Водоочищення — сукупність механічних, фізико-хімічних і біологічних способів обробки природної води з річок, озер чи свердловин, щоб довести її якість до вимог питного або технічного водопостачання.","a":["очищення природної води","water treatment"]},{"t":"Вологостійкість","h":"ВОЛОГОСТІЙКІСТЬ","p":"/article/ВОЛОГОСТІЙКІСТЬ/41503","r":"Будівельні матеріали","s":"Вологостійкість — здатність матеріалу, покриття чи виробу зберігати міцність, електричні та інші властивості (наприклад, колір і форму) під тривалою дією вологи, зокрема за багаторазового зволоження й висихання.","a":[]},{"t":"Воликівська Ірина Іванівна","h":"ВОЛИКІВСЬКА","p":"/article/ВОЛИКІВСЬКА/41452","r":"Оперні співаки","s":"Воликівська Ярина (Ірина) Іванівна (до шлюбу Оринка Підопригора; 22 квітня (5 травня) 1902, Засулля, тепер у межах Ромен — січень 1979, Одеса) — українська оперна співачка, лірико-драматичне сопрано, народна артистка УРСР (1941).","a":["Ярина Воликівська","Оринка Підопригора"]},{"t":"Ялина","h":"ЯЛИНА","p":"/article/ЯЛИНА/6540","r":"Дендрологія (розділ ботаніки про деревні рослини)","s":"Ялина (Picea), у Карпатах — смерека, — рід вічнозелених хвойних дерев родини соснових, що налічує близько 35–40 видів, поширених переважно в помірних і холодних широтах Північної півкулі.","a":["смерека","Picea"]},{"t":"Єльцин Борис Миколайович","h":"ЄЛЬЦИН","p":"/article/ЄЛЬЦИН/31926","r":"Політичні діячі","s":"Єльцин Борис Миколайович (1 лютого 1931, село Бутка, нині Свердловська область — 23 квітня 2007, Москва) — російський партійний і державний діяч, голова Верховної Ради РРФСР (1990–1991), перший президент Російської Федерації (1991–1999).","a":["Борис Ельцин","Boris Yeltsin"]},{"t":"Виключеного третього закон","h":"ВИКЛЮЧЕНОГО ТРЕТЬОГО ЗАКОН","p":"/article/ВИКЛЮЧЕНОГО-ТРЕТЬОГО-ЗАКОН/40472","r":"Логіка","s":"Закон виключеного третього (лат. tertium non datur — «третього не дано») — один з основних законів класичної логіки, згідно з яким із двох суперечних висловлювань — «A» і «не A» — одне обов’язково істинне.","a":["tertium non datur","law of excluded middle"]},{"t":"Замша","h":"ЗАМША","p":"/article/ЗАМША/32524","r":"Одяг, текстиль","s":"Замша (пол. zamsz, від нім. sämisch Leder) — 1) м’яка бархатиста шкіра жирового дублення, яку виробляють зі шкур оленя, лося, вівці, кози або телят; 2) бавовняна тканина атласного переплетення з начесаним ворсом на лицьовому боці.","a":["chamois leather","Sämischleder"]},{"t":"Зарецький (Заріцький) Іван Антонович","h":"ЗАРІЦЬКИЙ","p":"/article/ЗАРІЦЬКИЙ/32608","r":"Археологи України","s":"Зарецький (у старих довідниках також Заріцький) Іван Антонович (серпень 1857, Лютенька на Полтавщині — 14 серпня 1936, Кувандик Оренбурзької області) — український археолог і етнограф, один із засновників природничо-історичного музею Полтавського губернського земства, дослідник народного гончарства.","a":["Іван Заріцький"]},{"t":"«Земля і воля» (1861–1864)","h":"«ЗЕМЛЯ і ВОЛЯ»","p":"/article/«ЗЕМЛЯ-і-ВОЛЯ»/32878","r":"Нова історія (1492 – 1914)","s":"«Земля і воля» (1861–1864) — таємне революційне товариство в Російській імперії, створене радикальною інтелігенцією після селянської реформи 1861 року з метою підготувати селянське повстання й повалити самодержавство.","a":["Земля и воля","Land and Liberty"]},{"t":"«Земля і воля» (1876–1879)","h":"«ЗЕМЛЯ і ВОЛЯ»","p":"/article/«ЗЕМЛЯ-і-ВОЛЯ»/32879","r":"Нова історія (1492 – 1914)","s":"«Земля і воля» (1876–1879) — таємна революційна організація народників у Російській імперії, яка готувала селянське повстання й 1879 року розпалася на «Народну волю» та «Чорний переділ».","a":["Північна революційно-народницька група","Земля и воля"]},{"t":"Жабка (хвороба коней)","h":"ЖАБКА","p":"/article/ЖАБКА/31995","r":"Ветеринарія","s":"Жабка — хронічне захворювання кінцівок коня, за якого в ділянці путово-вінцевого або вінцево-копитного суглоба розростається кісткова тканина (екзостози); у міжнародній ветеринарії її відповідник — ringbone, тобто остеоартроз міжфалангових суглобів.","a":["ringbone","остеоартроз міжфалангових суглобів коня"]},{"t":"Жданов Андрій Олександрович","h":"ЖДАНОВ","p":"/article/ЖДАНОВ/32050","r":"Держава, політика та право","s":"Жданов Андрій Олександрович (14 (26) лютого 1896, Маріуполь — 31 серпня 1948, Валдай) — радянський партійний і державний діяч, секретар ЦК ВКП(б) у 1934–1948 роках, член Політбюро, керівник Ленінградської партійної організації, ініціатор повоєнної ідеологічної кампанії проти діячів культури, відомої як «ждановщина».","a":[]},{"t":"Жовтяниця шовкопряда","h":"ЖОВТЯНИЦЯ ШОВКОПРЯДА","p":"/article/ЖОВТЯНИЦЯ-ШОВКОПРЯДА/32205","r":"Ветеринарія","s":"Жовтяниця шовкопряда, або ядерний поліедроз, — вірусна хвороба гусениць і лялечок шовковичного та дубового шовкопрядів, яку спричиняють бакуловіруси; одна з найнебезпечніших хвороб у шовківництві, здатна знищити більшу частину вигодівлі.","a":["ядерний поліедроз","поліедроз","grasserie"]},{"t":"Жовтоводська битва 1648","h":"ЖОВТОВОДСЬКА БИТВА 1648","p":"/article/ЖОВТОВОДСЬКА-БИТВА-1648/32195","r":"Литовсько-польська доба української історії (XIV–XVI ст.)","s":"Жовтоводська битва (29 квітня — 16 травня 1648) — перша велика перемога козацького війська Богдана Хмельницького разом із кримськими татарами над військом Речі Посполитої під Жовтими Водами, з якої почалася Національно-визвольна війна 1648–1657 років.","a":["Жовтоводська битва","битва під Жовтими Водами 1648"]},{"t":"Зоонози","h":"ЗООНОЗИ","p":"/article/ЗООНОЗИ/33170","r":"Ветеринарія","s":"Зоонози (від грецьких ζῷον — «тварина» і νόσος — «хвороба») — інфекційні та паразитарні хвороби, збудники яких природно циркулюють серед хребетних тварин і за певних умов передаються людині.","a":["зооноз","зооантропонози","zoonosis"]},{"t":"Зубні хвороби","h":"ЗУБНІ ХВОРОБИ","p":"/article/ЗУБНІ-ХВОРОБИ/33221","r":"Хвороби","s":"Зубні хвороби — захворювання твердих тканин зубів, пульпи та тканин, що оточують і утримують зуб; їх вивчає, лікує й запобігає їм стоматологія.","a":["хвороби зубів","стоматологічні захворювання"]},{"t":"Зварювання","h":"ЗВАРЮВАННЯ","p":"/article/ЗВАРЮВАННЯ/32760","r":"Технології","s":"Зварювання — технологічний процес одержання нероз’ємного з’єднання деталей з металів, пластмас чи інших матеріалів шляхом місцевого розплавлення, пластичного деформування або їх поєднання, за якого між частинами виникають міжатомні зв’язки.","a":["welding"]}]